До кого звертається Україна за підтримкою проти Росії, оскільки розкол між Трампом зростає?

Після річного погіршення відносин зі Сполученими Штатами Україна розглядає варіанти отримання матеріальної допомоги в умовах продовження війни з боку Росії та відсутності реальних перспектив укладення мирної угоди.

«Коли [президента Дональда] Трампа було обрано, багато хто в Києві сподівався, що він принесе бажані зміни», — заявив в інтерв’ю Newsweek Джон Харді, заступник директора російської програми Фонду захисту демократій (FDD). «Зараз українці мають справу з Вашингтоном, бо не можуть собі дозволити цього не робити. Розчарування відчувається на дотик».

Колишній в. о. заступника міністра оборони з питань політики Джеймс Андерсон, який працював у першій адміністрації Трампа, сказав Newsweek, що США та Україна продовжують тісно співпрацювати — головним чином через обмін розвідданими та інші некінетичні або нематеріальні засоби.

«Я не думаю, що відносини України зі Сполученими Штатами обов’язково є безнадійно зіпсованими, але, очевидно, зараз вони напружені і, ймовірно, залишатимуться такими ще деякий час», — сказав Андерсон, додавши, що Трамп «не дуже охочий надавати Україні пряму військову підтримку, окрім розвідданих».

Минулого тижня Newsweek звернувся за коментарями до Міністерства закордонних справ України електронною поштою та до Державного департаменту США через форму для подання запитів.

Розрив між США та Україною зростає

Спочатку українці відреагували на повернення Трампа до влади з обережним оптимізмом і прагматизмом, сподіваючись на подальшу американську підтримку, незважаючи на невизначеність щодо зовнішньої політики президента.

Протягом наступного року Трамп намагався домогтися укладення мирної угоди для України — завдання, яке, за його словами, він мав виконати протягом перших 24 годин свого другого терміну, — але незабаром визнав, що процес виявився складнішим, ніж він очікував, і навіть зізнався після місяців переговорів, що мусив змиритися з тим, що російський президент Володимир Путін, можливо, просто тягнув його за ніс під час їхніх переговорів.

Однак розчарування Трампа стосувалися й Києва. Минулого лютого в Овальному кабінеті на очах у журналістів між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським відбулася суперечка, яка стала відомою на весь світ, і в наступні місяці Трамп продовжував критикувати його за брак гнучкості в переговорах. Проте у серпні Зеленський повернувся до Білого дому, щоб зустрітися з Трампом у спробі налагодити відносини та забезпечити підтримку для припинення війни, що розпочалася у лютому 2022 року.

Проте у січні цього року Трамп звинуватив Україну у затягуванні мирних переговорів, заявивши, що Путін готовий до угоди, тоді як Україна «менш готова».

Минулого місяця Зеленський здійснив поїздку на Близький Схід і до Туреччини, щоб закріпити 10-річні угоди з безпеки та оборони, хоча деякі аналітики розцінили це як потенційну зміну альянсів. Атлантична рада, вашингтонський аналітичний центр, що спеціалізується на міжнародних справах, зазначила, що Зеленський відвідав Саудівську Аравію, Катар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Туреччину та Сирію.

Наразі США виділили або іншим чином надали 183 млрд доларів на потреби України та операції «Атлантична рішучість» (OAR), з яких 130,1 млрд доларів було зобов’язано, а 86,7 млрд — виплачено у фінансових роках 2022–2024. Рада з міжнародних відносин (CFR), аналітичний центр із Нью-Йорка, на початку цього року підвищила цю цифру до 188 млрд доларів станом на 31 грудня 2025 року.

«Схоже, що Україна подвоює свої зусилля щодо отримання різноманітної підтримки від європейських держав», — зазначив Андерсон. «Очевидно, що на фінансовому рівні це означає підтримку з боку Європейського Союзу, а також подальшу і, ймовірно, посилену підтримку з боку різних країн НАТО, крім США».

Позиція Європи як додаткового гаранта безпеки України ускладнюється через дії США. Трамп вже давно критикує європейських членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО) за невиконання зобов’язань щодо видатків на оборону. Він неодноразово погрожував або вивести США з альянсу, або виключити інших членів за невиконання їхніх зобов’язань.

В результаті кілька членів альянсу збільшили свої витрати на оборону, головним чином члени НАТО, найближчі до Росії, але це ускладнює ситуацію, оскільки європейські союзники по НАТО «стоять перед вибором між допомогою Україні та власним переозброєнням», за словами Харді.

«Наявність сильної України також є величезною перевагою для європейської безпеки», – зазначив він. «Російське вторгнення в НАТО було б набагато ризикованішим, якби Росії довелося мати справу з сильною українською армією на своєму фланзі».

«Європейські країни також інвестують у виробництво зброї в Україні та в українсько-європейські [спільні підприємства] у своїх країнах», – додав Харді.

Андерсон назвав цей підхід «європейською стратегією» України, якій вона надаватиме пріоритет «доки чинний президент перебуває на посаді», маючи на увазі Трампа.

«Це все фактори, які вказують на те, що Київ прагне подвоїти свою підтримку з боку європейських партнерів», — сказав Андерсон, зазначивши, що чинна адміністрація, здається, виступає за те, щоб європейські союзники «брали на себе більшу частину тягаря», що «в цьому контексті означає, що європейські країни мають робити більше для підтримки України».

Він також підкреслив, що війна з Іраном ускладнить будь-які американські зусилля щодо збереження того самого рівня підтримки України, зазначивши, що операція «Епічна лють» «використала багато боєприпасів зі Сполучених Штатів», і, з огляду на це, «ще менш імовірно, що США розглядатимуть можливість надання зброї безпосередньо Україні».

Україна також має перевагу від ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL), завдяки якій союзники по НАТО оплачують постачання зброї та інших матеріалів до України з боку США. Ця ініціатива була створена для забезпечення безперервного постачання життєво важливої американської зброї до України після того, як адміністрація Трампа висловила заперечення проти того, щоб поточні витрати лягали на американських платників податків, вимагаючи, щоб це навантаження було більш широко розподілене між членами альянсу.

Інші варіанти для України менш привабливі

Україна не обмежилася лише європейськими та американськими союзниками. Харді назвав Канаду країною, яка надала Києву найбільшу підтримку після США та Європейського Союзу, і зазначив, що деякі партнери на Близькому Сході надали підтримку різного рівня.

Однак низка цих варіантів має свої підводні камені, а також пов’язана з відсутністю такої відданості Україні, яку демонструють члени НАТО.

«Туреччина надала певну військову допомогу та сприяла мирним переговорам, а також є угоди, які Україна нещодавно уклала з країнами Перської затоки», — сказав Харді.

«Саудівці мають у своєму розпорядженні цілу купу ракет Patriot, які стали б для України справжнім подарунком долі, але чи розлучиться з ними Ер-Ріяд — це інше питання», — продовжив він. «Водночас країни Близького Сходу також надали важливу підтримку Росії через закупівлю газу та нафти (Туреччина), перевалку товарів подвійного призначення (Туреччина та ОАЕ) та виконання функції хабу для російських нафтотрейдерів (ОАЕ)».

Україна намагається використати свій досвід роботи з дронами, який зараз позиціонує її як «дрон-супердержаву» після підписання угод із Саудівською Аравією та Катаром, щоб спробувати налагодити тіснішу співпрацю. Зеленський заявив у березні, що зустрівся з кількома лідерами Близького Сходу, щоб обговорити співпрацю у сфері дронів, але допомога буде надана лише в тому випадку, якщо це не послабить оборону України та додасть ваги зусиллям Києва щодо зупинки Росії.

«Ми допомагаємо захищатися від війни тим, хто допомагає нам, Україні, справедливо завершити війну» з Росією, — сказав тоді Зеленський.

Україна стала піонером у розробці недорогих засобів протидії дронам, які коштують лише 1 000 доларів, переписавши правила протиповітряної оборони та привернувши увагу інших країн.

Атлантична рада стверджує, що це «лише частина історії», і що розширення співпраці з Близьким Сходом може сигналізувати про більш довгострокову зміну регіональних дипломатичних альянсів та архітектури безпеки. Однак, за словами Андерсона, наразі будь-яка допомога з боку цих країн, ймовірно, буде «дуже незначною за своїм характером».

«Україні насправді потрібні сучасні системи, які можуть надати такі країни, як Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Іспанія, — ракети великої дальності, високоточна артилерія та системи протиповітряної оборони», — сказав він.

Джерело: www.newsweek.com