Хантавірус — хвороба, яка стала причиною смерті на лайнері в Атлантичному океані?

Голландський круїзний лайнер із майже 150 людьми на борту, серед яких 17 американців, у понеділок чекав на допомогу біля узбережжя Кабо-Верде в Атлантичному океані після того, як, ймовірно, спалах рідкісного хантавірусу призвів до загибелі трьох пасажирів і серйозного захворювання щонайменше ще трьох, повідомили Всесвітня організація охорони здоров’я та оператор судна. Ось що нам відомо про цей вірус.

Підозрюється, що причиною спалаху на борту круїзного лайнера, який забрав життя трьох людей і спричинив захворювання інших, є хвороба, що передається гризунами.

Дослідження показують, що хантавіруси існують вже століттями, а спалахи захворювання зафіксовані в Азії та Європі. У Східній півкулі їх пов’язують із геморагічною лихоманкою та нирковою недостатністю. Лише на початку 1990-х років у південно-західній частині США з’явилася раніше невідома група хантавірусів, яка стала причиною гострого респіраторного захворювання, відоме зараз як хантавірусний легеневий синдром.

Ця хвороба привернула увагу минулого року після того, як дружина покійного актора Джина Хакмана, Бетсі Аракава, померла від інфекції, спричиненої хантавірусом, у штаті Нью-Мексико.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила в неділю, що тривають детальні розслідування спалаху на круїзному лайнері, включаючи подальші лабораторні тестування та епідеміологічні дослідження. Також проводиться секвенування вірусу.

Хантавірус поширюється переважно через контакт із гризунами або їхньою сечею, слиною чи екскрементами, особливо коли ці речовини порушуються і потрапляють у повітря, створюючи ризик вдихання. Зазвичай люди піддаються впливу хантавірусу поблизу своїх будинків, хатин або сараїв, особливо під час прибирання закритих приміщень із поганою вентиляцією або обстеження територій, де є мишачі екскременти.

ВООЗ зазначає, що, хоча це трапляється рідко, хантавіруси можуть також поширюватися безпосередньо між людьми.

Центри з контролю та профілактики захворювань США почали відстежувати вірус після спалаху 1993 року в регіоні «Чотири кути» — на перетині штатів Арізона, Колорадо, Нью-Мексико та Юта.

Що таке хантавірус і як він поширюється?

За словами Мішель Харкінс, пульмонолога з Центру медичних наук Університету Нью-Мексико, яка роками вивчає це захворювання та допомагає пацієнтам, саме кмітливий лікар з Індіанської служби охорони здоров’я першим помітив закономірність смертності серед молодих пацієнтів.

Більшість випадків у США припадає на західні штати. Нью-Мексико та Арізона є гарячими точками, зазначає Харкінс, ймовірно тому, що в сільській місцевості ймовірність контакту між мишами та людьми є вищою.
Грипоподібні симптоми

Інфекція може швидко прогресувати і стати небезпечною для життя. Експерти зазначають, що вона може починатися з таких симптомів, як лихоманка, озноб, м’язові болі та, можливо, головний біль.

«На початку захворювання ви дійсно можете не помітити різниці між хантавірусом та грипом», — сказала докторка Соня Бартоломе з Медичного центру UT Southwestern у Далласі.

Симптоми легеневого синдрому, спричиненого хантавірусом, зазвичай проявляються через один-вісім тижнів після контакту з інфікованим гризуном. У міру прогресування інфекції пацієнти можуть відчувати стиснення в грудях, оскільки легені наповнюються рідиною.

Інший синдром, спричинений хантавірусом — геморагічна лихоманка з нирковим синдромом — зазвичай розвивається протягом тижня або двох після зараження.

Рівень смертності залежить від того, який саме хантавірус викликає захворювання. За даними CDC, летальний результат при хантавірусному легеневому синдромі спостерігається приблизно у 35% інфікованих, тоді як смертність від геморагічної лихоманки з нирковим синдромом коливається від 1% до 15% пацієнтів.

Специфічного лікування або ліків не існує, але своєчасне звернення до лікаря може підвищити шанси на виживання.

Незважаючи на багаторічні дослідження, Харкінс зазначила, що багато питань досі залишаються без відповіді, зокрема, чому у деяких людей хвороба протікає в легкій формі, а в інших – у дуже важкій, та як утворюються антитіла. Вона та інші дослідники спостерігають за пацієнтами протягом тривалого часу в надії знайти лікування.

«Є багато загадок», – сказала вона, зазначивши, що дослідники знають лише те, що ключовим фактором є контакт із гризунами.

Найкращий спосіб уникнути зараження — мінімізувати контакт із гризунами та їхніми екскрементами. Для прибирання екскрементів гризунів використовуйте захисні рукавички та розчин хлору. Експерти з громадського здоров’я застерігають від підмітання або прибирання пилососом, оскільки це може спричинити потрапляння частинок вірусу в повітря.

Джерело: www.france24.com