Союзники по НАТО розпочинають переговори щодо нових військових потреб на тлі посилення побоювань щодо конфронтації з Росією.
Брюссель — цього місяця НАТО розпочинає переговори щодо сил і озброєння, які знадобляться союзникам для захисту від російського нападу, а також щодо того, як вони будуть їх фінансувати.
У ході переговорів будуть визначені цілі щодо боєздатності на 2029 рік, що вимагатиме від кожної з 32 країн-членів НАТО надати конкретні військові сили та озброєння.
Цей термін підвищує ставки: європейські чиновники попередили, що до того часу Росія може бути готова до нападу на країну НАТО.
Водночас адміністрація Трампа розглядає можливість різкого скорочення американських військ у Європі, що може призвести до нестачі в альянсі військового персоналу та критично важливих ресурсів, таких як літаки-заправники, ракети великої дальності та засоби розвідки, спостереження та рекогносцировки.
Переговори перевірять, скільки кожна країна готова витратити, наскільки Європа може обійтися без США та чи слід у військових планах НАТО ширше використовувати такі технології, як робототехніка та штучний інтелект.
«Це буде непросто», — зазначив один із високопоставлених дипломатів НАТО, якому, як і іншим, було надано анонімність, щоб він міг вільно висловлюватися з цього делікатного питання.
«Розподіл тягаря, США, як поєднати рівень амбіцій із політичними пріоритетами… це величезне завдання».
У найближчі дні союзники по НАТО почнуть обговорювати загальний мандат щодо нових цілей — так звані «Політичні настанови».
Це перший крок у рамках п’ятиетапного процесу, який називається «Процес оборонного планування НАТО».
«Амбіції… полягають у тому, щоб це був цикл трансформації, а не просто готове рішення», — сказав французький адмірал П’єр Вандьє, Верховний головнокомандувач НАТО з питань трансформації та керівник альянсу з питань майбутніх військових дій.
Politico поспілкувалося з 15 діючими та колишніми посадовцями й дипломатами НАТО, щоб зрозуміти п’ять ключових питань, які, ймовірно, визначатимуть хід переговорів.
Визначення цілей
Найважливішим питанням стане рішення про те, скільки саме військ і військових ресурсів союзники хочуть надати — це називається «рівнем амбіцій».
Історично союзники по НАТО домовилися, що, окрім сил, необхідних для проведення масштабних операцій, вони повинні мати 18 резервних бригад — кожна з яких налічує близько 5 000 солдатів — для виконання менших місій з управління кризовими ситуаціями за межами території альянсу, як-от в Афганістані чи Косово.
Однак тиск з боку США щодо передачі більшої відповідальності за безпеку європейським союзникам — так званий «НАТО 3.0» — може змусити союзників зменшити або навіть скасувати вимоги щодо проведення будь-яких дрібніших операцій.
Обговорення також стосуватимуться того, чи слід у майбутньому прискорити сам процес у відповідь на стрімкі темпи інновацій на полі бою — від штучного інтелекту до наземних роботів.
Союзники, ймовірно, також розглянуть питання про те, як надавати конвенційну військову підтримку — наприклад, сухопутні війська чи авіацію — країнам, що володіють ядерною зброєю, таким як Велика Британія та США.
«Звичайна підтримка… та відповідні можливості є невід’ємною частиною процесу NDPP», — зазначила Насіма Барроуз, директорка з питань ядерної політики НАТО, — «тож це одне з головних повідомлень, на якому ми наголошуємо в рамках наступних [переговорів]».
Заповнення прогалини в США
Над переговорами нависає майбутній перегляд Пентагоном чисельності американських військ у Європі.
Раніше цього року Вашингтон уже вивів такі засоби, як стратегічні бомбардувальники, винищувачі, безпілотники, підводні човни та військові кораблі, зі складу сил, якими може користуватися НАТО.
Результати перегляду мають бути оприлюднені в грудні, у середині переговорного процесу НАТО, що викликає побоювання, що це може затримати переговори.
Існують побоювання, що США можуть вивести ресурси, необхідні Європі, такі як важкі транспортні літаки.
Прагнення Вашингтона скоротити свою військову присутність у Європі викличе гонку серед союзників за заміщення цих сил і засобів.
Це відкриє дискусії про те, як справедливо розподілити навантаження, що, ймовірно, буде дуже складно, оскільки національні бюджети дедалі більше скорочуються.
«Ще не так давно весь процес у НАТО був таким… ти підраховуєш, що потрібно НАТО, а потім, коли усвідомлюєш, що не маєш усього, США заповнюють прогалини», — сказала Каміль Гранд, голова оборонного лобі ASD та колишня високопосадовець НАТО.
«Тепер це вже не так».
Одним із способів вирішення цієї проблеми є відхід від конкретних вимог щодо озброєння на користь визначення завдань для країн, наприклад, знищення російських командних пунктів їхніми збройними силами.
Це могло б забезпечити більшу гнучкість європейським союзникам, які не мають доступу до американської зброї, такої як крилаті ракети «Томагавк».
«Нам не обов’язково мати тисячі «Томагавків»… але ми можемо мати тисячі дешевших, недорогих альтернатив», — зазначив Фабріс Потьє, колишній директор з планування політики НАТО, який зараз обіймає посаду генерального директора консалтингової компанії Rasmussen Global.
Регіональні розбіжності
Зосередження уваги на Росії, ймовірно, спричинить напруженість у відносинах із союзниками, які стурбовані іншими загрозами.
На папері НАТО дотримується «360-градусного» підходу до безпеки.
На практиці ж фокус уваги альянсу змістився на схід після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а протягом останнього року — на північ, коли було створено арктичну місію (значною мірою у відповідь на тиск з боку Дональда Трампа щодо Гренландії).
Деякі союзники хотіли б, щоб більше уваги приділялося південному та південно-східному флангам альянсу.
Серед проблем — присутність російських найманців у Лівії, можливість використання міграції як зброї та посилення підводної активності, а також атаки дронів на судна в Чорному морі.
«Занадто багато уваги приділяється півночі», — зазначив інший дипломат НАТО. «Нам слід переорієнтуватися».
Більше дронів чи більше танків
Війна з використанням дронів, яка домінує на лінії фронту в Україні, ймовірно, змусить розпочати дискусію щодо балансу між розширенням безпілотних можливостей та подальшим нарощуванням запасів звичайної військової техніки, такої як танки та артилерія.
Більшість членів альянсу планують ширше використовувати безпілотні системи.
Цього року Велика Британія оголосила про створення «гібридного флоту», що спирається на автономні судна, такі як безпілотні підводні апарати типу 93.
Франція виділила приблизно 8,4 млрд євро на дрони та безпілотні бойові засоби, тоді як Німеччина наступного року створює свій перший спеціалізований дронний полк.
Труднощі Європи з набором солдатів також підживлюють цю дискусію, зазначив Гранд.
«Однією з причин, що підштовхує всіх у бік більшого використання безпілотних [систем], є старіння суспільства — у нас є проблема з кадрами».
Країни також мають з’ясувати, як не відставати від технологічних розробок Росії, не перевищуючи при цьому національні оборонні бюджети.
Вандьє зазначив, що Росія виробляє 9 мільйонів дронів на рік, і ця цифра вимагає від альянсу «досить радикальних зусиль».
Він запропонував як одне з рішень — модель оновлення обладнання за принципом передплати, щоб запобігти застаріванню систем озброєння.
Навчання на прикладі України
Більшість членів НАТО погоджуються, що Україна сприяє їхній безпеці завдяки своїм чисельним і загартованим у боях збройним силам, а також швидкому технологічному розвитку в галузі повітряних, морських і наземних дронів, засобів протиповітряної оборони, ракет та передової системи управління боєм «Дельта».
Це спонукає деякі країни закликати до тіснішої військової та промислової співпраці, хоча інші закликають до обережності, оскільки війна в Україні відрізняється від доктрини НАТО, яка передбачає ведення війни швидких маневрів, забезпечення переваги в повітрі та точних ударів на відстані.
«З цього конфлікту ми маємо винести надзвичайно важливі уроки», — заявив на початку цього місяця перед Європейським парламентом головнокомандувач НАТО, генерал Збройних сил США Алексус Гринкевич.
Але «ми не хочемо вести війну такого типу».
Джерело: www.politico.eu
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
