Звинувачення Росії щодо біолабораторій обернулися проти неї самої

У травні 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя поставив Вашингтону та Києву складне запитання.

Якщо біологічні лабораторії, що діють в Україні за підтримки Пентагону, займаються мирними науковими дослідженнями, «то чому ви не погоджуєтеся поставити їх під міжнародний контроль?» — запитав він.

До того, як Небензя взяв слово, Москва стверджувала, що щонайменше 30 українських лабораторій, які фінансуються Вашингтоном, проводять небезпечні військово-біологічні дослідження з використанням збудників таких хвороб, як чума, сибірська виразка, туляремія та холера.

Вона вимагала вичерпних пояснень, посилалася на Конвенцію про біологічну зброю (КБЗ) і навіть намагалася створити комісію Ради Безпеки для розслідування діяльності США та України.

Через чотири роки ситуація змінилася на протилежну.

Нез’ясована смерть у Іркутському науково-дослідному інституті боротьби з чумою привернула міжнародну увагу до об’єкта, де зберігаються колекції небезпечних збудників, який має радянську історію біологічної оборони та зв’язки з російськими військовими дослідниками.

Москва заперечує, що взагалі коли-небудь траплялися випадки зараження чумою або лабораторні аварії, але досі не оприлюднила свої висновки світові, незважаючи на численні заклики — зокрема від Всесвітньої організації охорони здоров’я та Білого дому — зробити це.

За тими стандартами, які Небензя встановив для України та США, Росія не витримує власного тесту на біологічну безпеку.

Політика та патогени

2 жовтня 28-річна Дар’я Шипілова, співробітниця іркутського інституту, як повідомляється, померла після того, як наприкінці вересня у неї розвинулася тяжка пневмонія.

У різних російських ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що вона заразилася легеневою чумою після розбиття пробірки, що містила штам Yersinia pestis — бактерії, пов’язаної з чумою, — яку, як відкрито визнає установа в Іркутську, використовують у дослідженнях.

Однак російський орган з нагляду за охороною здоров’я «Росспоживнагляд» стверджує, що захворювання Шипілової не мало жодного стосунку до її роботи.

8 жовтня відомство оголосило, що всі, хто контактував із нещасною співробітницею лабораторії, пройшли медичне обстеження, і після проведення майже 5 000 тестів небезпечних патогенів виявлено не було.

Як повідомляється, дві слідчі комісії не виявили жодного інциденту, пов’язаного з біологічною безпекою.

Наразі ми маємо лише слово Москви.

«Ми ще не маємо повної картини цієї події», — заявив у середу генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

«Ми не можемо провести повну оцінку ризиків.» Достатньо лише поглянути на історію інституту в Іркутську та масштаби його роботи, щоб зрозуміти, чому міжнародна спільнота може бути стурбована.

Заснований у 1934 році, Іркутський інститут майже століття присвятив дослідженню деяких із найсмертоносніших інфекційних хвороб у світі.

Його колишній директор Ігор Домарадський, який очолив інститут у 1957 році, у своїх мемуарах «Біовоїн» описав, як він створив в Іркутську нові лабораторії для вивчення впливу чуми на організм, зокрема того, що він назвав «механізмом токсичності чуми».

Після відходу з інституту Домарадський став одним із головних архітекторів «Фактора» — радянської програми з біологічної зброї, метою якої було створення за допомогою генної інженерії більш вірулентних і небезпечних мікроорганізмів.

Тим часом Іркутськ брав участь у таємній програмі біозахисту «Проблема 5» радянської мережі боротьби з чумою, хоча відомий американський історик у галузі біологічної зброї Реймонд Зілінскас дійшов висновку, що участь інституту в програмах наступальної зброї була відносно обмеженою порівняно з іншими радянськими інститутами.

Сьогодні Іркутськ продовжує проводити дослідження в галузі біологічної безпеки та боротьби з біотероризмом.

Його вчені працюють пліч-о-пліч із дослідниками Міністерства оборони Росії, зокрема з 48-го Центрального науково-дослідного інституту, на який Вашингтон наклав санкції та який пов’язують із програмами створення біологічної зброї.

Тож, а що щодо України?

За словами російських чиновників, існували більш ніж достатні підстави для того, щоб піддати біологічні об’єкти України, що фінансуються США, міжнародній перевірці. Москва запропонувала провести розслідування в Раді Безпеки ООН, але її підтримав лише Китай — США, Велика Британія та Франція проголосували проти, а ще 10 членів утрималися від голосування.

У відповідь на звинувачення Росії у травні 2022 року Пентагон підтвердив, що підтримував десятки українських лабораторій, медичних закладів та діагностичних центрів у рамках заходів зі «зменшення біологічної загрози», але майже нічого не розкрив про характер цих програм.

Проте в червні 2026 року тодішня директорка Національної розвідки Тулсі Габбард розсекретила велику кількість матеріалів, які пролили світло на підтримку урядом США понад 120 біологічних лабораторій у 30 країнах.

Деякі висновки виявилися тривожними.

Як повідомляється, один із підтримуваних США ветеринарних інститутів у Харкові зберігав сотні збудників хвороб і ще у 2019 році мав недоліки в системі біобезпеки.

Інший отримав майже 3,5 мільйона доларів американського фінансування на створення лабораторії в інституті боротьби з чумою в південному місті Одесі.

Ці розкриття, здавалося, підтвердили, принаймні частково, деякі побоювання Москви — документи засвідчили, що США фінансували українські лабораторії, які працювали з небезпечними патогенами, зокрема об’єкти з задокументованими порушеннями техніки безпеки.

Зараз Росія страждає від сили власних аргументів.

Власні ЗМІ Москви повідомили про ймовірну аварію в лабораторії на російській території, яка відома своїми дослідженнями надзвичайно небезпечних біологічних агентів у рамках боротьби з біотероризмом, і, як відомо, щонайменше одна людина загинула.

Немає жодних відомостей про те, що подібний серйозний сценарій розгортався в будь-якій аналогічній українській лабораторії.

Якщо Небензя був щирий у своїх зверненнях до Організації Об’єднаних Націй, то Росія повинна запропонувати відкрити двері Іркутського інституту та оприлюднити деталі свого розслідування того, що там сталося минулого місяця.

Втім, у чиновників Путіна є досить вагомий привід для виправдання. Адже для того, щоб Іркутськ пройшов будь-яку міжнародну інспекцію, спочатку повинні з’явитися міжнародні інспектори.

Міжнародна спільнота має надійні механізми для забезпечення контролю над двома найруйнівнішими видами зброї у світі.

Відповідно до Конвенції про хімічну зброю Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) проводить інспекції об’єктів своїх членів і може розпочинати раптові розслідування на об’єктах, де підозрюється наявність зброї.

197 держав-членів ОЗХЗ, серед яких США, Україна та Росія, не мають права відмовлятися від такої інспекції.

Дія нового Договору СНО, який встановлював обмеження на розвиток ядерних арсеналів Росії та США, закінчилася в лютому, але Договір про нерозповсюдження ядерної зброї й досі вимагає від держав, що не володіють ядерною зброєю, приймати міжнародні гарантії та дозволяти інспекторам перевіряти, чи їхні ядерні матеріали не перетворюються на боєголовки.

Тим часом біологічна зброя заборонена згідно з Конвенцією про біологічну зброю (КБЗ) з 1975 року — але не існує еквівалентного постійного інспекційного органу, режиму перевірки об’єктів та міжнародної організації, уповноваженої вимагати доступу до лабораторії, подібної до тієї, що в Іркутську.

ООН може розслідувати звинувачення у застосуванні біологічної зброї, але не має повноважень проводити інспекції науково-дослідних об’єктів.

ВООЗ також може вимагати від Росії надати всю інформацію щодо підозрілого випадку чуми відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил, але не має можливості змусити Путіна відкрити ворота в Іркутську.

23 вересня, лише за дев’ять днів до смерті Шипілової, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликав ухвалити юридично зобов’язуючий протокол до Конвенції про біологічну зброю з «ефективним механізмом перевірки».

Для Москви час не міг бути гіршим. Водночас це може стати і можливістю.

Тепер у Росії є шанс стати тією зміною, яку вона, за її словами, хоче бачити у світі: оприлюднити результати лабораторних аналізів Шипілової та висновки своїх слідчих комісій, а потім запросити незалежних міжнародних експертів для вивчення доказів та відвідування Іркутська.

Добровільна перевірка такого масштабу стала б чіткою та практичною відправною точкою для створення глобальної системи перевірки біологічної зброї, яку Лавров хоче закріпити законодавчо. Москва роками стукала у двері біологічних лабораторій в Україні. Їй слід почати з того, щоб відкрити свої власні.

Джерело: www.newsweek.com/russia-biolab-accusations-come-home-12546166