Зміни в стратегії України щодо нафтових ударів посилюють невизначеність щодо російської нафти

У липні Україна посилила атаки на російську нафтову інфраструктуру, завдавши щонайменше 30 ударів по великих нафтопереробних заводах, танкерах, морських і трубопровідних об’єктах. Це другий за кількістю місячний показник із початку повномасштабного вторгнення Росії.

За даними Bloomberg, удари впливають на переробку й логістику нафти в Росії та загрожують експортам, що важливо в умовах тиску на світові енергоринки через зменшення поставок після війни в Ірані. Минулого тижня Москва продовжила заборону на експорт більшості дизельного пального та бензину для запобігання дефіциту в країні.

До цих атак не увійшли вісім ударів по танкерах, пов’язаних із терміналом Каспійського нафтопровідного консорціуму на Чорному морі, щодо яких ніхто офіційно не взяв відповідальність. Якщо Київ підтвердить свою причетність, липень стане рекордним місяцем за кількістю атак на російські нафтові об’єкти.

За словами Сергія Вакуленка, старшого наукового співробітника Carnegie Russia Eurasia Center та колишнього російського нафтопромисловця, майбутнє російської переробки й експорту нафти залежить від наявності безпілотників в України та їх розподілу по цілях. Він також зазначив, що посилення Росією протиповітряної оборони може зменшити, але не повністю блокувати ці атаки.

У першій половині липня Україна концентрувалася на ураженні нафтопереробних заводів, зокрема найбільшого в Омську, що розташований майже за 2,5 тис. км від кордону з Україною. Через це виробники були змушені продавати рекордні обсяги сирої нафти за кордон через зниження обсягів переробки до найнижчого рівня з травня 2002 року.

У другій половині місяця удари були спрямовані на нафтові танкери, що дало можливість деяким заводам відновити роботу. За оцінками EA Analytics, середній рівень переробки нафти в Росії в липні складав близько 3,6 млн барелів на день, що на третину менше за сезонну норму.

Останнім часом Україна відновила удари по нафтопереробним заводам, завдавши ударів по трьох великих об’єктах наприкінці липня і ще по чотирьох — впродовж вихідних.

Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий у своєму повідомленні в Telegram зазначив, що Україна працює над підвищенням “здібності завдавати втрат” Росії та зниженням її економічного потенціалу у воєнний час, застосовуючи асиметричні методи і технології.

Атаки у Чорному морі та Азовському морі призвели до порушень у відвантаженні нафти з південних портів Росії. За тиждень до 26 липня в Новоросійську, який обробляє близько 20% морського експорту російської нафти, вантажно було завантажено лише чотири танкери, тоді як у попередні два тижні це було сім і вісім суден відповідно.

Згідно з даними Bloomberg, українські атаки торкнулися великих танкерів, у тому числі одного, що перебував на завантаженні сирої нафти в терміналі Каспійського нафтопровідного консорціуму — основній лінії експорту нафти з Казахстану. Українські військові повідомляли про принаймні 125 атак на судна, пов’язані з Росією, зокрема 90 танкерів у Чорному та Азовському морях.

Після загострення ситуації Міністерство оборони Росії попередило про небезпеку для судноплавства у Чорному морі, акцентуючи на загрозах для одного з ключових маршрутів експорту нафти.

На думку старшого віце-президента Rystad Energy Хорхе Леона, Росія має можливість перенаправляти нафту з Новоросійська на балтійські порти, однак резервні потужності трубопроводів, сховищ і танкерів не здатні повністю компенсувати втрати обсягів експорту через Чорне море. Він також наголосив на вразливості балтійських портів до можливих порушень, підтверджених попередніми атаками цього року.

Джерело: bloomberg.com