Жахи війни доходять до пересічних росіян

Президент Путін натякнув на можливість мирних переговорів через економічний колапс, масової втечі населення з міст та токсичних «нафтових дощів».

Протягом століть російський вислів «за Уралом» означав «у безпеці від іноземного вторгнення».

Під час наполеонівського вторгнення 1812 року чи нацистського наступу 1941 року будь-яке місце за гірським хребтом, що відокремлює європейську частину Росії від Сибіру, здавалося достатньо віддаленим для евакуації цивільного населення та військових заводів.

Тепер це вже не так.

Наприкінці квітня рой українських дронів атакував Єкатеринбург — адміністративну столицю Уральського регіону, що розташована на відстані понад 1 800 км від українського кордону.

Україна сподівалася, що дрони влучать у завод, де виготовляють компоненти для систем протиповітряної оборони, і з часу першого нападу аеропорт Єкатеринбурга закривали щонайменше п’ять разів.

Місцеві жителі Росії панікують через скорочення запасів продовольства, стрімке падіння економіки та гостру нестачу бензину після місяців українських ударів по нафтопереробних заводах і сховищах пального.

«Ціни зростають, магазини закриваються, на заправках стоять черги, а бензин у каністри не наливають», щоб уникнути його перепродажу за вищими цінами, — розповів журналістам Al Jazeera 45-річний Анатолій, власник невеликого бізнесу в Єкатеринбурзі.

Він додав, що люди очікують катастрофи і «всі намагаються запастися їжею». Він не назвав свого прізвища через свою антивоєнну позицію.

«Моє оточення (друзів) завжди негативно ставилося до війни», — сказав він. «Те, що на нас налітає, неприємно, але заслужене».

«Росія готова до мирних переговорів»: Путін

Літній наступ Росії, спрямований на окупацію контрольованої Києвом частини південно-східного Донбасу та захоплення нових територій на півночі й півдні України, зазнав поразки.

Натомість президент Росії Володимир Путін хоче відновити мирні переговори, які зайшли в глухий кут через удари США та Ізраїлю по Ірану.

«Росія готова до мирних переговорів з Україною на основі Стамбульських угод», які були укладені у 2022 році, — заявив Путін у вівторок.

Київ, найімовірніше, відхилить більшість вимог Росії як нереалістичні, а спостерігачі вважають, що Путін просто хоче виграти час.

«Це бажання (Путіна) виграти час, шукаючи вихід із складної ситуації», — сказав в інтерв’ю Al Jazeera Микола Мітрохін, дослідник німецького Бременського університету, уродженець Москви.

«Вперше з осені 2022 року Україна має шанс виграти війну», — додав він, маючи на увазі сміливу операцію київських військ, що поступалися чисельністю, з витіснення чисельнішої російської армії з півночі України.

«Зупинка наступу (Росії) збігається зі збільшенням кількості звернень від чоловіків, які хочуть дезертирувати», — повідомив Al Jazeera Іван Чувіляєв з організації «Ідіте лісом», яка допомагає російським солдатам втекти від війни та з Росії.

«Чим довше зупиняється наступ, тим більшою стає кількість дезертирів».

Прокремлівський аналітик узагальнив вимоги Москви.

Україна має бути «денацифікована», — заявив у Telegram Сергій Марков, голова московського «Інституту політичних досліджень», повторюючи суперечливу риторику Москви про «неонацистську хунту», яка нібито керує Україною.

Україна також має бути демілітаризована з обмеженнями на важке озброєння та чисельність військ, має бути «нейтральною» і ніколи не вступати до НАТО, отримавши гарантії безпеки від західних країн та Росії, написав Марков.

Київ має «припинити репресії проти російської мови», — сказав він, маючи на увазі низку законів, що заохочували використання української мови замість російської; декілька українських чиновників вважають, що російська мова є частиною зловмисного імперського впливу.

Марков заявив, що Україні також слід заборонити розробку ядерної зброї. Київ має вивести війська з Донбасу — центру важкої промисловості та мінеральних багатств України, — тоді як Крим слід «у певній юридичній формі» визнати частиною Росії, написав він.

Будь-який мирний договір має бути підписаний «легітимним» керівником України, написав Марков, повторивши твердження Москви про те, що термін повноважень президента України Володимира Зеленського «закінчився».

В Україні не проводилися вибори через введення воєнного стану.

Наступна контрнаступальна операція України зазнала невдачі, і повільне просування Росії тривало, незважаючи на втрати в десятки тисяч військових, — аж доки цього року воно майже не зупинилося.

У Донбасі російські війська продовжують просуватися з надзвичайно повільною швидкістю, але жодні здобутки там «не виправдають колапсу в тилу», де маршрути постачання дедалі більше контролюються українськими дронами, зазначив Мітрохін.

Якщо розпад «триватиме такими темпами, російській армії просто доведеться відступити», — додав він.

Інший оглядач зазначає, що рішення Путіна відновити мирні переговори не відображає невдоволення населення через зупинку наступу, великі втрати та економічний занепад.

«Зміна відбулася вже давно», — сказав Al Jazeera Сергій Бізійкін, опозиційний активіст із західного міста Рязань, який перебуває у вигнанні.

«Адже і прихильники, і противники війни були впевнені, що перемога буде швидкою.

З часом саме прихильники зрозуміли, що Путін не творить чудес, і в Росії все повертається до звичного — до хаосу та корупції», — сказав він.

«У Росії поріг болю занадто високий. Люди можуть бути проти війни, але терпляче зносять усе і працюють на користь цієї війни», — додав він.

«Найактивніші вже давно виїхали».

Росіяни тікають у сільську місцевість через атаки

Мешканці Москви, які тікають від атак дронів, не можуть знайти безпеки в сільській місцевості. Арсеній, копірайтер із Москви, переїхав до свого заміського будинку в Ярославській області, за 280 км на південний захід від столиці.

«Тут набагато безпечніше, ніж у Москві», — розповів він Al Jazeera, не назвавши свого прізвища через свою антипутінську позицію.

«Повітря набагато чистіше», порівняно з Москвою, де після двох атак дронів на великий нафтопереробний завод у середині червня випали чорні й токсичні «нафтові дощі», — зазначив він.

Однак навіть там Арсеній чує українські дрони та гучні вибухи систем протиповітряної оборони.

«Позавчора [дрони] збивали за 10 км від нас. Будинок тричі підстрибував», — жартома додав він.

Українські «дронні санкції» сприяють загальним ознакам «структурного виснаження» російської економіки, йдеться у звіті від 11 червня, опублікованому шведським Кіельським інститутом світової економіки та Стокгольмським інститутом перехідної економіки.

«Для Росії вимальовуються контури справжнього економічного фіналу», — йдеться у звіті.

«Економіка не зазнала краху, але її структурні основи швидко руйнуються».

Багато українців відчувають лише зловтіху.

«Це чудове слово, щоб описати те, що я відчуваю», — сказала в інтерв’ю Al Jazeera Ганна Онопрієнко, фінансова консультантка, чий район Лук’янівка в центрі Києва зазнав десятків російських атак дронів, що спричинили значні руйнування.

Остання атака наприкінці травня призвела до загибелі трьох людей та поранення десятків, а також спалила торговий центр над станцією метро.

«І все ж я розумію, що те, що вони переживають, становить приблизно п’ять відсотків від того, через що пройшли ми», — сказала вона.

Джерело: www.aljazeera.com/news/2026/6/25/as-ukraine-seizes-first-chance-to-win-war-horrors-come-home-to-russia