Війна в Україні показує необхідність вдосконалення навичків медичної допомоги на полі бою

У той час як американські збройні сили готуються до майбутніх воєн високої інтенсивності з великою кількістю жертв, їхні медики навчаються робити те, чого вони майже ніколи не робили під час Глобальної війни з тероризмом, — знімати джгут з пораненого солдата.

Ще недавно навчання з використання джгутів для більшості американських військовослужбовців відбувалося за простими, суворими інструкціями: накласти джгут високо й туго на кінцівку, щоб зупинити кровотечу, що загрожує життю, а зняття джгута залишити фахівцям з надання кваліфікованої медичної допомоги.

Сучасний військовий джгут — це міцний нейлоновий ремінь, який щільно фіксується навколо пораненої кінцівки за допомогою липучки, а потім ще більше затягується шляхом обертання невеликого стрижня, доки кровотік не зупиниться.

В епоху Глобальної війни з тероризмом головним пріоритетом було запобігання кровотечі у військовослужбовця в польових умовах, а можливість швидкої медичної евакуації не вимагала додаткових міркувань.

Однак під час масштабних бойових операцій, де контроль над повітряним простором є предметом суперечок, як медикам, так і військовослужбовцям немедичного профілю, можливо, доведеться шукати альтернативні рішення щодо тривалого використання джгутів, щоб запобігти катастрофічним ушкодженням, які можуть призвести до дисфункції органів або втрати кінцівок.

Інструктори Спеціальних сил армії США повідомили Business Insider, що від курсантів медичної підготовки дедалі частіше очікують не лише вміння накладати джгути, а й вміння їх знімати.

Військовослужбовців оцінюють за якістю зняття джгутів, що називається «перев’язкою джгута», а також за їхньою здатністю навчати інших робити те саме.

«Оскільки ми отримуємо дедалі більше даних з полів бою сучасних конфліктів, де «золота година» відсутня, медики змушені самостійно приймати рішення щодо того, коли і чи взагалі знімати джгут», — зазначив керівник медичного курсу спеціальних операцій армії, експерт з травматології, який поспілкувався з Business Insider на умовах анонімності.

«Якщо цього не зробити, кінцівку втратиш».

Згідно з військовими настановами щодо тактичної бойової медичної допомоги (Tactical Combat Casualty Care), джгути є одними з найважливіших засобів порятунку життя в аптечці медика, а кровотеча — головна причина смерті на полі бою, якої можна уникнути.

У разі сумнівів накладення джгута на пораненого залишається безпечним рішенням, зазначив керівник курсу.

Однак складність умов на українських полях бою, де повсюдне спостереження та атакувальні дрони часто унеможливлюють своєчасну евакуацію поранених, показала, що це не завжди є непорушним правилом.

Там медики змушені довше надавати допомогу пораненим у бою, що вимагає від них пошуку інших способів зупинки кровотечі, аби уникнути ускладнень, які можуть виникнути через надто тривале носіння джгутів.

Військовослужбовці в Україні раніше розповідали Business Insider, що тривале використання джгутів перетворило травми, які мали б бути «легко виліковними», на ампутації, що кардинально змінюють життя.

Коли кровотік відновлюється після тривалого використання джгута, токсини з пошкодженої тканини можуть потрапляти в кровотік, що потенційно може завдати шкоди ниркам.

Україна повідомила про зростання попиту на діаліз серед поранених військовослужбовців, у яких джгути залишалися накладеними надто довго.

Постійне пошкодження нервів також викликає занепокоєння.

Одним із найяскравіших уроків, винесених з досвіду України, є необхідність того, щоб більше військовослужбовців розуміли, як правильно застосовувати джгути, зазначив полковник Кен Дуаєр, командир Центру та школи спеціальних бойових дій Сухопутних військ, який курує підготовку курсантів.

«Я наклав джгут, щоб врятувати цьому хлопцеві життя. Але в якийсь момент мені потрібно знайти менш руйнівний спосіб зупинити кровотечу», — сказав Двайер.

«Я мушу зняти цей джгут і перевірити, чи допоможе тиснуча пов’язка або щось інше, і спробувати врятувати цю кінцівку».

Американські студенти, серед яких санітари ВМС, що прямують до розвідувальних та підрозділів спеціальних операцій морської піхоти, а також медики Сухопутних військ, приписані до «Рейнджерів» та «Зелених беретів», також мають навчати накладанню та зняттю джгутів інших військовослужбовців та союзних сил, зазначив керівник курсу.

Військовослужбовців, які воювали в Іраку та Афганістані, навчали накладати джгути, але рідко — знімати їх, адже передчасне ослаблення джгута може спричинити поновлення масивної кровотечі.

Такий підхід відображав характер воєн, у яких брали участь США, та їхню переважну перевагу в повітрі — поранених часто евакуювали вертольотом протягом військової «золотої години» до добре укомплектованих травматологічних центрів, де хірурги та травматологи могли безпечно зняти джгут.

Зараз евакуація поранених в Україні настільки складна й небезпечна, що для евакуації військових дедалі частіше використовують наземних роботів — з різним ступенем успіху.

Відправлення медичних бригад на порятунок є ризикованим, а евакуація вертольотами зазвичай неможлива.

«Тривалість носіння джгута до прибуття в медичний заклад вже давно викликає занепокоєння», — зазначив Джон Холкомб, професор травматології в Університеті Алабами, який раніше очолював Інститут хірургічних досліджень армії США та працював консультантом з травматології при головному хірурзі армії.

Але «в Іраку та Афганістані це викликало менше занепокоєння, адже евакуація відбувалася дуже швидко, чи не так? Ми контролювали повітряний простір».

За його словами, після хаосу бою поранені потрапляли до добре освітлених медичних закладів із достатньою кількістю персоналу, де медики мали час і ресурси для переоцінки необхідності застосування джгутів.

Навіть ті джгути, які, можливо, не були необхідними, можна було зняти достатньо швидко, щоб уникнути ускладнень.

Ситуація в Україні змусила військових експертів з травматології переглянути припущення про те, що поранені швидко потраплять до закладів з висококваліфікованою медичною допомогою.

«Коли ви не контролюєте повітряний простір, коли евакуація унеможливлена або затягується, то накладаєте джгут, але якщо залишити його на довше ніж дві години, це може спричинити більше проблем, ніж сама рана», — сказав Холкомб.

Стейсі Шекелфорд, професорка екстреної медицини та колишня директорка Об’єднаної системи травматології Збройних сил, назвала цю зміну «поворот на 180 градусів», зумовленим уроками, отриманими в Україні.

«Кожна людина, яку навчили накладати джгут, має бути також навчена знімати джгут», — зазначила вона.

Джерело: www.businessinsider.com/ukraine-is-changing-how-us-troops-train-with-tourniquets-2026-7