Україна продемонструвала НАТО, що безпілотники дальньої дії повинні працювати в автономному режимі

Українські операції з нанесення ударів у глибину території показали, що безпілотники повинні бути здатні пролітати в умовах інтенсивної радіоелектронної боротьби, щоб досягти своїх цілей, — повідомив Business Insider європейський виробник озброєння.

У війні в Україні радіоелектронна боротьба є домінуючим фактором на полі бою, і серед західних військових та оборонних компаній дедалі більше усвідомлюють, що зброя дальнього удару повинна діяти навіть у разі втрати зв’язку з пілотами, щоб залишатися ефективною в умовах сучасного конфлікту.

Нещодавно НАТО організувало конкурс для українських та західних компаній, запропонувавши їм пояснити, як розроблені ними ударні засоби можуть масово атакувати аеродром і перешкодити ворогу здійснювати там операції.

Чеська оборонна компанія LPP Holding заявила, що перемогла в конкурсі, оскільки її безпілотники дальнього радіусу дії, які Україна використовувала для ударів по цілях на території Росії, працюють в умовах відсутності сигналу GPS.

Уже близько 18 місяців Україна використовує безпілотник LPP моделі MTS-40 для нанесення ударів на території Росії.

Ці літальні апарати, вартість яких становить 90 000 доларів за штуку, можуть пролітати понад 180 миль за межі кордону, використовуючи оптичну навігацію на базі штучного інтелекту для автономного польоту.

Мартіна Тауберова, керівниця відділу урядових та стратегічних відносин компанії LPP, зазначила, що бойові дії в Україні продемонстрували: збройні сили не можуть покладатися виключно на ударну зброю, яка залежить від підтримання зв’язку з пілотами, оскільки під час прольоту над територіями, де такий зв’язок неможливий, ці засоби часто виявляються неефективними.

За її словами, НАТО визначило здатність долати ворожі засоби радіоелектронного придушення як одну з вимог нещодавнього конкурсу «Innovation Challenge», метою якого було знайти економічно ефективні системи, стійкі до засобів радіоелектронної боротьби та придатні для ударів по ворожих аеродромах.

Кінцевою метою є використання цих рішень для постійного позбавлення супротивника можливості проводити операції.

Цей конкурс, який є першим «Innovation Challenge», зосередженим на ударних можливостях з часу започаткування НАТО таких заходів майже десять років тому, відбувається на тлі ширших зусиль західних оборонних компаній з розробки недорогих видів озброєння великої дальності.

Капітан французького флоту Бастьєн Саласка, керівник проєкту «Innovation Challenge» у командуванні НАТО, відповідальний за нагляд за модернізацією альянсу, зазначив, що «мова не йде про підготовку НАТО до війни.

Йдеться про те, щоб гарантувати: якщо супротивник розглядає можливість військових дій, він мусить враховувати здатність НАТО наносити постійні та відчутні збитки системам, що забезпечують його операції».

«Недавні конфлікти показали, що військова потужність залежить від складних мереж інфраструктури, логістики та підтримки, а не лише від окремих платформ», — сказав Саласка в інтерв’ю Business Insider.

«Цей конкурс «Innovation Challenge» спрямований на пошук доступних, масштабованих та стійких способів впливу на ці системи, тим самим посилюючи стримуючий ефект, надаючи союзникам більш переконливі варіанти дій до та під час кризи».

НАТО оголосило трьох фіналістів на початку вересня.

Перше місце посів дрон компанії LPP; друге — висотний аеростат польського аерокосмічного стартапу Supercluster, який позиціонує автономні планерні системи для ударів на великі відстані; а третє — неназвана українська компанія з системою автономного керування на основі штучного інтелекту для безпілотних літальних апаратів.

Тауберова зазначила, що війна в Україні продемонструвала: надзвичайно важливо мати у великій кількості недороге озброєння, яке можна систематично застосовувати проти цілей.

У випадку зі сценарієм аеродрому рої дронів можуть атакувати літаки, злітно-посадкові смуги, будівлі та заправні станції.

«Потрібно мати можливості для нанесення ударів у глибину, які можна застосовувати у масовому масштабі», — сказала Тауберова.

Замість використання однієї дорогої ракети для ураження цілі, наприклад «Томагавка» вартістю в кілька мільйонів доларів, більш дешеві рої можуть виявитися ефективнішими для подолання засобів протиповітряної оборони противника. Хоча продукція LPP вже зарекомендувала себе в бойових умовах в Україні, компанія тримала значну частину своєї роботи там поза увагою громадськості.

За словами Тауберової, компанія взяла участь у конкурсі Innovation Challenge, оскільки прагне отримати визнання НАТО та більшу популярність. Наступним кроком для LPP стане випробування свого дрона у Східній Європі разом з іншими фіналістами.

Тауберова висловила сподівання, що компанія укладе угоди з військовими структурами НАТО та розширить виробництво. LPP також розробляє крилату ракету з турбореактивним двигуном, і, як і дрони компанії, «MTS Narwhal» призначена для роботи в умовах відсутності сигналу GPS.

Компанія проводить випробування прототипу і сподівається, що ракета дебютує в бойових умовах ще цього року. По всій Європі та США оборонні компанії та стартапи розробляють недорогі крилаті ракети, придатні для масового виробництва, оскільки збройні сили НАТО шукають альтернативи більш досконалим видам озброєння.

Джерело: www.businessinsider.com