Трамп і Путін ведуть переговори, а Україна лише знизує плечима

Понад рік подібних розмов не наблизив країну до миру, тож українці перестали сподіватися, що це колись станеться.

Протягом більшої частини 2025 року будь-який телефонний дзвінок між президентом Трампом і президентом Росії Володимиром В. Путіним з метою обговорення припинення війни в Україні викликав у Києві нервове напруження. Українські чиновники побоювалися, що їхню країну може віддати в обмін американський президент, схильний до поступливості щодо свого російського колеги. Після кожного дзвінка вони поспішали з’ясувати, про що йшлося, і, часто, щоб стримати наслідки.

Дзвінок у середу між паном Трампом і паном Путіним, перший цього року, викликав у Києві помітно іншу реакцію: не паніку, а байдужість.

Реагуючи на цю новину в четвер, президент України Володимир Зеленський написав у соцмережах, що доручив своїй команді з’ясувати, про що йшлося під час розмови, зокрема про пропозицію провести коротке перемир’я наступного місяця, перш ніж вирішувати, як діяти далі. Він не дав жодних натяків на те, що намагатиметься домогтися власної розмови з Трампом або консультуватиметься з європейськими союзниками — колись звичні ритуали після того, як Вашингтон і Москва проводили переговори, виключаючи Київ.

До четверга вранці новина про дзвінок майже не з’явилася на українських новинних сайтах.

Відносна байдужість України до дзвінка Трампа і Путіна має просте пояснення, заявили українські чиновники та аналітики. Після понад року подібних розмов, які не змогли зрушити з мертвої точки мирні переговори, українці перестали покладати на них свої побоювання — або, в деяких випадках, свої надії.

«Ми більше не приділяємо великої уваги таким дзвінкам, оскільки вони не дають жодних відчутних результатів», — сказав Олександр Мережко, голова комітету з питань закордонних справ Верховної Ради України та член партії пана Зеленського.

Нова позиція України не означає, що вона може дозволити собі йти всупереч США, які є її ключовим військовим партнером. Пан Мережко заявив, що Україна «намагатиметься підтримувати конструктивні робочі відносини з Трампом».

Хоча у четвер пан Зеленський ще раз підтвердив свою позицію, що Україна виступає за тривалу перерву у бойових діях, очікується, що він погодиться на пропозицію, висунуту паном Трампом і паном Путіним під час серединої телефонної розмови, щодо короткочасного перемир’я 9 травня, яке збігається з Днем Перемоги у Другій світовій війні в Росії.

Однак будь-яка угода, ймовірно, буде обумовлена не стільки вірою в те, що таке перемир’я може прокласти шлях до тривалого миру, скільки бажанням не розлютити пана Трампа та продемонструвати, що Україна продовжує займатися дипломатією. Українські посадовці вже давно висловлюють скептицизм щодо короткострокових перемир’їв, нагадуючи про попередні випадки, коли кожна сторона звинувачувала іншу в порушенні перемир’я.

Пан Мережко заявив, що пропозиція про перемир’я не є свідченням справжнього прагнення до миру. Натомість, на його думку, це відображає занепокоєння Росії, що Україна може зірвати традиційний військовий парад, який проводиться в Москві цього дня, атакувавши його своїм зростаючим арсеналом зброї дальнього радіусу дії. Росія вже значно скоротила свої плани щодо параду через побоювання українських атак.

Зміна тону України відображається в тому, як люди в країні сприймають роль пана Трампа у припиненні війни.

У грудні 2024 року, незабаром після перемоги пана Трампа на виборах, більшість українців вважали його повернення до влади гарною новиною для України, покладаючи надії на його обіцянку швидко закінчити війну, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології. Через рік, як показало опитування, приблизно три чверті з них вважали це поганою новиною.

Тим часом відбулося 11 телефонних розмов між Трампом і Путіним, які дали мало або взагалі не дали результатів і підкреслили схильність Трампа до підходу, який підтримує Москва, щодо припинення війни.

Після телефонної розмови в травні минулого року пан Трамп відмовився від вимоги негайного припинення вогню і натомість підтримав пропозицію Росії щодо прямих переговорів про укладення всеосяжної мирної угоди. Такі рамки переговорів були б вигідні Росії, оскільки дозволили б продовжувати переговори, поки її війська продовжували б наступати на полі бою, чинячи тиск на Україну з метою змусити її піти на поступки.

Пан Трамп пішов ще далі після зустрічі з паном Путіним на Алясці в серпні, підтримавши вимогу Росії про те, щоб Україна віддала значну частину території, яку вона все ще контролює на сході, з метою припинення бойових дій — умову, яку Київ послідовно називав неприйнятною.

Результатом цього стало зміна настроїв у суспільстві України: від високих очікувань, що пан Трамп зможе забезпечити мир, до дедалі глибшого переконання, що він цього не зробить.

Згідно з іншим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, минулого місяця майже три чверті українців заявили, що не вірять у те, що поточні переговори за посередництва США приведуть до тривалого миру.

У Києві, столиці України, у четвер вранці кілька перехожих відкрито знизували плечима, коли їх запитували про дзвінок Трампа і Путіна, що відбувся напередодні.

«Я думаю, це нічого не означає», — сказала 36-річна редакторка Аліна Кривенко. «З огляду на ефективність дзвінків Трампа, вони всі зводяться до нуля».

24-річна фізіотерапевтка Поліна Ровнер сказала, що після стількох подібних дзвінків вона перестала «приділяти цьому багато уваги».

Натомість українці дедалі більше зосереджують увагу на тому, що, на думку багатьох, буде ще довшою війною. Країна вкладає величезні фінансові ресурси у свою вітчизняну оборонну промисловість, зокрема понад 100 мільярдів доларів нових коштів від Європейського Союзу.

Бурхливий розвиток виробництва озброєння в Україні поступово дозволив їй вести війну на своїх умовах, а не покладатися на поставки американської зброї з обмеженнями, які Вашингтон іноді накладає на її використання, зокрема заборону застосовувати її для ударів на території Росії.

Останніми місяцями Україна використовувала свій величезний арсенал безпілотників дальнього радіусу дії для ударів по російській нафтовій промисловості, яка приносить доходи.

Зеленський заявив, що деякі західні союзники України просили її припинити удари, побоюючись, що вони можуть ще більше напружити нафтовий ринок, який і без того перебуває під тиском війни в Ірані. Хоча Зеленський не назвав цих країн, українські чиновники в приватних розмовах визнали, що серед них є й США.

Незважаючи на це, Україна продовжує наносити удари без змін.

У четвер, лише за кілька годин після завершення телефонної розмови Трампа і Путіна, українські військові завдали удару по нафтових об’єктах у глибині Росії, поблизу міста Перм, як повідомили служби безпеки країни. Супутники NASA зафіксували численні пожежі в цьому районі.

Джерело: nytimes.com