Росія в депресії: «Перелякані, пригнічені й глибоко нещасні виборці»

Результати опитувань щодо правлячої партії Путіна напередодні виборів до Думи у вересні є надзвичайно поганими. Політологиня Катерина Шульман в інтерв’ю німецькому виданню SPIEGEL пояснює, чому виборці в Росії настільки незадоволені.

SPIEGEL: Пані Шульман, на з’їзді правлячої партії Володимира Путіна «Єдина Росія» нещодавно було оприлюднено дивний передвиборчий слоган: «Підтримати Путіна — це абсолютний мінімум». Хіба це не звучить досить відчайдушно?

Шульман: Цей слоган є частиною передвиборчої реклами, але поки що він не є офіційним передвиборчим гаслом. Але ви маєте рацію: це звучить відчайдушно. Якщо підтримка Путіна має бути абсолютним мінімумом, то що ж тоді є розкішним максимумом? Це також звучить так, ніби недостатньо просто підтримати президента, ніби люди повинні зробити ще більше. Навряд чи це правильний посил для наляканого, пригніченого та глибоко нещасного електорату.

SPIEGEL: Звідки походить формулювання «абсолютний мінімум» (російською: «базовий мінімум»)?

Шульман: Партія запозичила цей слоган з інтернет-мема, який циркулює в Росії. Є також пісня під назвою «Абсолютний мінімум», у якій дві жінки співають про те, чого вони як мінімум очікують від своїх шанувальників: iPhone, подарунки, запрошення до ресторану. Усе це виконується поганою російською мовою.

SPIEGEL: Чи хоче партія таким чином подати себе як молоду й модну?

Шульман: У будь-якому разі, саме так це виглядає. Однак основний електорат Володимира Путіна та партії «Єдине Росія» — це жінки віком від п’ятдесяти років і старші. Вони є хребтом системи в суспільстві, де чоловіки досі помирають значно раніше, ніж на Заході. Таку рекламу ці жінки не сприйматимуть як звернення до себе.

SPIEGEL: А як же правляча партія виглядає в опитуваннях? Чи варто Путіну хвилюватися?

Шульманн: Результати опитувань не є хорошими за російськими мірками. «Єдина Росія» набирає близько 30 відсотків голосів. Партія значно втратила підтримку, особливо з 2025 року. З іншого боку, «Єдина Росія» завжди була козлом відпущення і мусила брати на себе відповідальність за рішення, які ухвалював президент. У 2018 році це було вкрай непопулярне підвищення пенсійного віку — а зараз це війна проти України та незліченні заборони й обмеження, що випливають з неї, — від відключення інтернету до дефіциту бензину.

SPIEGEL: Список партії очолює 75-річний міністр закордонних справ Сергій Лавров, який не користується особливою популярністю. За ним йдуть впливовий і популярний мер Москви Сергій Собянін, відомий військовий блогер Євген Поддубний, уповноважена з прав дітей Марія Львова-Белова та молодий ветеран війни Владислав Головін, який очолює парамілітарну молодіжну організацію «Юнармія». Що нам говорить цей підбір кандидатів?

Шульман: Принаймні перші троє з цих п’яти осіб у сучасній Росії мають високий рівень впізнаваності. Серед них є цивільні посадовці, але також представлені військові — Поддубний і Головін. До речі, усі партії були зобов’язані висунути на вибори також ветеранів.

SPIEGEL: Чи справді міністр Лавров, мер Собянін та уповноважена з прав дітей Львова-Белова прагнуть отримати депутатський мандат?

Шульман: Ні, я вважаю малоймовірним, що хтось із цієї трійки справді потрапить до парламенту. Ці люди — те, що в Росії називають «локомотивом» виборчої кампанії, рекламні обличчя. Послання, яке вони мають передати, звучить так: ми — боси, ми й так при владі. Якщо ти нас підтримуєш, ти — лояльний громадянин цієї держави.

SPIEGEL: Чому автократії, такі як російська, взагалі влаштовують вибори з такими великими витратами?

Шульманн: Автократії прагнуть створити у своїх громадян, а також, певною мірою, у зовнішнього світу враження різноманітності та законності. Крім того, вибори — це хороша вправа для бюрократії. У них беруть участь сотні тисяч людей на всіх рівнях: муніципальні адміністрації, обласні адміністрації, правоохоронні органи, державні ЗМІ, керівники державних підприємств і державних банків. Усі вони мусять мобілізувати своїх співробітників, щоб ті пішли на вибори. Це своєрідне загальноросійське свято, Олімпійські ігри влади, якщо хочете. Для Кремля додатковим приводом, ймовірно, є те, що в Україні через війну виборів не відбувається. Отже, Путін посилає сигнал: Я — легітимний президент — на відміну від Володимира Зеленського.

SPIEGEL: Путін далекий від легітимності. Хоча у виборах беруть участь кілька партій, але всі вони — від комуністів до націонал-лібералів — лояльні до Кремля. Єдина партія, яку можна назвати справжньою опозицією, — соціал-ліберальна партія «Яблуко» — зрештою, можливо, взагалі не з’явиться у виборчих бюлетенях.

Шульман: Ситуація з «Яблоком» справді безнадійна. Десятки її членів переслідуються за кримінальними справами. Заступника голови партії Максима Круглова щойно засудили до семи років ув’язнення за дописи проти війни, а двох осіб оштрафували та позбавили права балотуватися за фотографії з Олексієм Навальним, які вони опублікували ще у 2019 році. Лев Шлосберг у Пскові вже кілька місяців перебуває під домашнім арештом і не може балотуватися. Партію хочуть обезголовити й позбавити всіх відомих облич. До відносно невідомих людей у партійному списку можна висловити лише найглибшу повагу. Вони йдуть на величезний ризик, адже «Яблоко» — єдина партія, яка виступає під гаслом «За мир і свободу».

SPIEGEL: Насправді більшість росіян прагне миру. Згідно з цьогорічними опитуваннями, довіра до Путіна також знизилася, хоча, звісно, залишається на високому рівні — 66 відсотків.

Шульманн: Існує думка, що західні глави держав заздрять Путіну за такі показники. Однак авторитарна лояльність має мало спільного зі справжньою підтримкою громадян у демократичних країнах. Інформативність політичних опитувань у Росії обмежена. Що ж люди мають відповідати, коли питання, перебільшено кажучи, звучить так: «Ви любите Путіна чи хочете на вісім років потрапити до виправно-колоніального табору?» Я особисто звертаю увагу насамперед на питання, що не стосуються безпосередньо політики, адже відповіді на них є більш показовими.

SPIEGEL: Які, наприклад?

Шульманн: Моє улюблене опитування — це рейтинг страху від Фонду громадської думки (ФОМ), який виходить щоп’ятниці. Вони ставлять розумне запитання: який настрій переважає серед людей навколо вас — страх чи спокій? Таким чином, нікому не доводиться відкрито говорити про власний настрій, а лише про настрій людей навколо себе. Згідно з цим опитуванням, цього року страх переважає вперше з того часу, як у 2024 році українська армія просунулася в російський Курський регіон. Останнім часом 54 відсотки опитаних зазначили, що люди в їхньому оточенні відчувають страх, тоді як 38 відсотків відповіли, що люди спокійні. Важливими є не цифри, а тенденція: страх постійно зростає, а спокій зникає.

SPIEGEL: Війна триває вже п’ятий рік. Чому саме цього року страх став таким сильним?

Шульманн: Після великого шоку 2022 року, коли Росія напала на Україну, 2023 рік був майже ейфоричним. Економіка процвітала, оскільки держава інвестувала в оборонну промисловість та контракти з військовими, люди заробляли більше грошей, і країна, здавалося, пристосовувалася до нових обставин — санкцій. Дехто почав думати: можливо, війна все-таки не така вже й погана для країни. У 2024 році багатьом стало зрозуміло, що бойові дії так скоро не закінчаться, і ейфорія минула. 2025 рік, у свою чергу, приніс великі, але безпідставні надії на мир завдяки спробам посередництва президента США Дональда Трампа. Коли ці надії розбилися, поширився відчай. Росіяни починають усвідомлювати, що насправді означає війна, з якими втратами вона пов’язана. У результаті зросла кількість тих, хто в опитуваннях чітко висловився за припинення війни. А 2026 року все стало ще гірше.

SPIEGEL: У якому сенсі?

Шульманн: Економіка страждає, ефект від масштабних урядових інвестицій у оборонний та військовий комплекс поступово згасає, а інфляція все ще залишається високою. Було підвищено податки та введено надзвичайно непопулярні нові збори й податки для дрібних підприємців. Невеликі, але обтяжливі нормативні вимоги викликають невдоволення: наприклад, назви торгових марок тепер мають писатися кирилицею. Власники, які мали англомовні вивіски на своїх магазинах, тепер мусять замінити їх за власний рахунок. До цього додалося відключення мобільного інтернету, нібито з міркувань безпеки. У такій цифровізованій економіці, як російська, це спричиняє величезні проблеми. Блокування Instagram та Telegram ускладнює діяльність підприємств, адже саме там проводилося багато рекламних кампаній і продажів. До цього додається дефіцит бензину через українські атаки на нафтопереробні заводи.

Джерело: www.spiegel.de/ausland/russland-im-stimmungstief-eine-veraengstigte-depressive-und-zutiefst-unglueckliche-waehlerschaft-a-163aa883-940f-4fb4-8d32-2759f83e4aa4