Новий головнокомандувач Збройних сил України завоював собі репутацію під час бойових дій

Генерал-майор Михайло Драпатий був призначений на цю посаду у вівторок після того, як президент Володимир Зеленський звільнив генерала Олександра Сирського на тлі багатоденних масових протестів у Києві та інших містах.

Демонстранти вимагали його відставки та поновлення на посаді колишнього міністра оборони Михайла Федорова, якого вважали рушійною силою військової модернізації.

Протестувальники заявляли, що Сирський уособлював стару, радянську культуру командування в армії.

У дописі у Facebook Драпатий подякував Сирському за його роботу з зміцнення збройних сил.

«Я виріс у ній», — сказав він, маючи на увазі армію.

«Я працюватиму відповідально, зосереджено та з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу».

43-річний Драпатий представляє нове покоління українських генералів, загартованих у вогні боротьби країни проти Росії.

Майже всю свою кар’єру він провів на бойових посадах, зокрема очолював Об’єднані сили України, які керують повсякденними бойовими операціями у всіх родах військ.

Командувач відомий своєю дисципліною та ефективністю

Він відомий як надзвичайно дисциплінований і високоефективний у бою, і його часто відправляють для стабілізації найкритичніших ділянок фронту. Він рідко з’являється на публіці, проте завдяки своїм минулим перемогам здобув широку повагу та популярність як у військових колах, так і за їх межами.

Його репутація сформувалася у 2014 році, на початку російської війни на сході України.

У травні того року, будучи майором, який командував батальйоном 72-ї бригади, він очолив броньовану колону, що увійшла до центру Маріуполя, щоб врятувати поліцейських та співробітників територіальної оборони, оточених проросійськими бойовиками, які погрожували спалити їх живцем.

Коли шлях колони перекрила барикада висотою понад метр (ярд), Драпатий, який їхав у головній машині, наказав водієві прискоритися, і машина перелетіла через бар’єр, наче з трампліну.

Цей момент, зафіксований на відео, яке широко поширилося, вважається одним із найвизначніших епізодів на початку опору. Це був сміливий крок для української армії на той час, коли рішучі та самостійні дії польових офіцерів були рідкістю.

Армія все ще була погано оснащена, здебільшого не випробувана в боях і обережно ставилася до будь-яких дій, що могли б загострити напруженість у відносинах із Росією.

Кілька місяців по тому батальйон Драпатого провів кілька тижнів у оточенні підтримуваних Росією сил поблизу російського кордону.

Замість того, щоб скласти зброю й вийти з оточення, Драпатий вирішив пробитися назовні, вивівши вночі з оточення 260 солдатів і понад 30 бойових машин.

Протягом десятиліття він просувався по службі в оперативно-бойових підрозділах

Протягом наступного десятиліття він просувався по службі в оперативно-бойових підрозділах, командуючи бригадами на сході України, а потім обіймав посаду заступника командувача Об’єднаних сил, коли в лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Росії.

У 2024 році він очолив війська, які зупинили просування Росії на рідне місто Зеленського — Кривий Ріг, і допоміг відкинути російські війська з окремих районів Херсонської області, а потім організував оборону, яка зупинила нову російську наступальну операцію в Харківській області у 2024 році.

Пізніше того ж року Зеленський призначив його командувачем Сухопутних військ.

Однак незабаром він подав у відставку з цієї посади після того, як внаслідок російського удару загинуло багато українських військових у навчальному центрі Сухопутних військ — це був другий такий напад на цей об’єкт за останні кілька місяців.

Він взяв на себе особисту відповідальність, заявивши, що не зміг забезпечити виконання своїх наказів.

У своїй заяві про звільнення він написав, що чиновники, які захищали один одного від відповідальності, перешкоджали йому реформувати цей рід військ.

Незабаром після цього Зеленський призначив його командувачем Об’єднаних сил.

Безкомпромісність Драпатого стала відомою широкому загалу у четвер, коли колишній міністр оборони Федоров заявив, що військове керівництво України чинило опір реформам і тиснуло на командирів, які їх просували, зокрема на Драпатого, який, за його словами, отримав три догани від Сирського.

Драпатий відреагував публікацією в соцмережах, в якій підтримав керівництво Міністерства оборони, яке зрештою було звільнено.

Він погодився, що багато змін було впроваджено «всупереч системі, а не завдяки її функціонуванню».

Мовчання командира, як він написав, «ніколи не було проявом відповідальності».

Він народився 1982 року в Кам’янці-Подільському, що у Хмельницькій області на заході України, у родині вчителів.

Він пройшов підготовку на танкового офіцера в Харківському інституті танкових військ, закінчив його у 2004 році та був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади в Білій Церкві, якою на той час командував Сирський.

Джерело: apnews.com