Росія сподівається послабити НАТО за допомогою мирних переговорів з Україною

Очікується, що Путін вимагатиме від альянсу скоротити військову присутність до рівнів 1997 року

Росія спробує використати новий раунд мирних переговорів щодо України, щоб домогтися поступок, які послаблять обороноздатність НАТО.

Юрій Ушаков, радник Кремля з питань зовнішньої політики, заявив, що Європа має бути залучена до переговорів між російськими, українськими та американськими посадовцями, оскільки континент відіграватиме вирішальну роль у досягненні угоди.

Однак дипломатичні джерела повідомили виданню «The Telegraph», що мотивом Росії для залучення європейських країн є прагнення використати наступний раунд переговорів для отримання поступок щодо розширення НАТО, яке Володимир Путін назвав «першопричиною» війни.

Раніше Кремль натякав, що російський президент може піти на компроміс з інших питань, якщо його основні вимоги будуть задоволені, що, по суті, позбавить Україну суверенітету та змусить НАТО скоротити своє розширення на схід.

Путін, ймовірно, вимагатиме, щоб присутність НАТО в Європі була скорочена до рівня 1997 року — до того, як до альянсу почали приєднуватися країни колишнього Східного блоку.

Це означало б можливе виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії та Литви, а також з Фінляндії, яка приєдналася до альянсу у 2023 році. Усі п’ять країн межують з Росією.

Минулого тижня Росія погодилася провести наступного місяця тристоронні технічні переговори в Абу-Дабі після тривалої паузи в переговорах за посередництва США.

В інтерв’ю державним ЗМІ пан Ушаков заявив, що не очікує від цієї зустрічі значного прогресу, назвавши її «пробним запуском».

Попередні раунди переговорів не привели до укладення перемир’я, оскільки Путін неодноразово вимагав від президента України Володимира Зеленського поступитися територією у східному регіоні Донбасу, яку російські війська ще не захопили.

Москва вважає, що цю поступку від імені Києва зробив Дональд Трамп під час зустрічі з Путіним на Алясці минулого року.

«Раніше, після зустрічі в Анкориджі, здавалося, що адміністрація США зможе щось диктувати й змусити Київ підкоритися. Але поки що це насправді не спрацювало», — сказав пан Ушаков.

«Це тому, що недостатньо розмовляти лише з Києвом; нам потрібно розмовляти з усією Європою, яка повністю підтримує Київ».

Як європейські, так і українські посадовці погодилися, що готові обговорити «ширший контекст післявоєнних домовленостей щодо безпеки в Європі» під час переговорів в Абу-Дабі.

Цю пропозицію висловив Стів Віткофф, посланець президента США, під час тригодинної зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі минулого тижня.

Хоча Кремль висловлював песимістичні настрої щодо перспектив перемир’я, Путіна, судячи з усього, вдалося переконати повернутися за стіл переговорів завдяки пропозиції обговорити його вимоги та рішенню Вашингтона скасувати санкції щодо експорту російського палива.

Високопоставлені джерела наголошують, що Європа як і раніше твердо відхиляє вимоги Росії.

«Наша позиція залишається такою самою, як і в січні 2022 року», — зазначив один із європейських чиновників, маючи на увазі лист, надісланий до Москви колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Тоді Путін припустив, що задоволення його вимог дозволить уникнути російського вторгнення в Україну.

Однак, хоча західний альянс погодився обговорити його занепокоєння, він виключив можливість виведення військ та ядерної зброї з колишніх радянських республік.

В інтерв’ю українському телебаченню Володимир Зеленський оголосив, що тристоронні переговори відбудуться «наступного місяця».

Він зазначив, що ця зустріч не покладе край війні, але його команда домагатиметься обмеженого перемир’я, яке охоплюватиме експорт енергоносіїв та зерна, а також обмін полоненими.

«Це конкретні кроки, тоді як зустріч на рівні лідерів — це можливість досягти конкретних результатів після нашої тристоронньої зустрічі», — сказав пан Зеленський.

«Саме про це ми просимо і пропонуємо. Ми не вимагаємо цього, а пропонуємо американській стороні. Тоді це продемонструвало б серйозність намірів.

«Але якщо це лише політичний трюк і Путін просто каже: „Так, я готовий“, бо не хоче ескалації конфлікту з Америкою перед виборами, то вже в листопаді ми дуже швидко побачимо, чи був це трюк, чи ні».

Тим часом у ніч на суботу внаслідок атаки безпілотника на російське прикордонне місто Бєлгород загинули троє людей і 13 отримали поранення.

За словами губернатора області Олександра Шуваєва, було пошкоджено 30 багатоквартирних будинків, 35 автомобілів, чотири приватні будинки, три офіси, вісім комерційних приміщень та три об’єкти соціальної сфери.

У неділю Україна, судячи з усього, завдала удару по заводу з виробництва електроніки, розташованому в глибині території Росії, за допомогою британських крилатих ракет «Storm Shadow».

Аналітики, що працюють з відкритими джерелами, повідомили, що щонайменше дві ракети влучили в об’єкт у місті Єлець Липецької області, що знаходиться приблизно за 150 миль від українського кордону.

Як повідомляється, на цьому заводі вироблялися силові блоки для низки російських ракет, які використовуються для обстрілу українських міст.

Джерело: telegraph.co.uk