На карті показано диверсійні атаки на Європу з початку війни в Україні

Литва підтримала Естонію в звинуваченні Росії у підпалі оборонної компанії в Таллінні, а на карті показано поширення по всій Європі підозрілих актів саботажу, пов’язаних із Росією, з початку війни в Україні.

У середу Міністерство закордонних справ Литви висловило солідарність з Естонією у зв’язку з пожежею, що 15 серпня пошкодила будівлю в Таллінні, яка належить оборонній компанії Milrem Robotics.

Служба внутрішньої безпеки Естонії заявила, що це був акт саботажу, організований російськими спецслужбами, проте Москва заперечила ці звинувачення.

Країни східного флангу НАТО продовжують попереджати, що Росія випробовує рішучість альянсу гібридними діями, які не досягають традиційного порогу війни.

До них належать глушіння сигналів GPS, порушення повітряного простору та підпали.

Дані та картографічна інформація київського Центру безпеки імені Сагайдачного свідчать, що з 24 лютого 2022 року в Європі сталося 522 інциденти, які або були приписані Москві європейськими урядовцями, або відповідають характерним ознакам російських дій, але офіційно не приписані.

Метою російських операцій є «примусити союзників зменшити підтримку України та підірвати громадську підтримку України шляхом накладення соціальних та економічних витрат на європейські суспільства», — заявила Newsweek Олена Давліканова, старший науковий співробітник Центру Сагайдачного.

Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше відкидав західні твердження щодо російських гібридних операцій, а в серпні назвав їх «страшилками».

Останні ймовірні випадки гібридної війни

Дані Центру безпеки імені Сагайдачного містять опис інцидентів, серед яких — порушення повітряного простору літаками, дронами та ракетами, радіоперешкоди та підробка сигналів, а також диверсії проти критичної та військової інфраструктури.

У ньому задокументовано військові провокації, диверсійні акти, кібератаки та інші гібридні операції, спрямовані проти Європи з початку повномасштабного вторгнення Москви, і він ґрунтується на перевірених даних з відкритих джерел.

Дані показують, що інциденти поширилися по всьому континенту, зокрема у Великій Британії, Італії, Німеччині та Польщі.

Давліканова зазначила, що російська «підпорогова» активність була відносно розсіяною протягом перших двох років повномасштабного вторгнення, але навесні 2024 року та восени 2025 року відбулися два чіткі сплески, і рівень активності залишався підвищеним аж до цього року.

Це було пов’язано з тим, що Росії потрібен був час для адаптації після провалу на початку війни, оскільки Україна мобілізувала військові та розвідувальні ресурси.

Потім Росія розширила виробництво дронів, потенціал у сфері радіоелектронної боротьби, кіберможливості та інфраструктуру, пов’язану з її «тіньовим флотом» суден, що обходить санкції, одночасно набуваючи бойового досвіду у використанні дешевих автономних та дистанційно керованих систем.

Давліканова зазначила, що те, що спочатку було переважно кібертиском, розвідувальною діяльністю, передачею сигналів та відносно ізольованими інцидентами, переросло у багатосферну кампанію.

Вона поєднує саботаж, завербованих посередників, дрони, перешкоди GNSS, морську діяльність, кібероперації, радіоелектронну боротьбу та дедалі більш відкриті військові розвідки.

«Тому бажана політична реакція є важливішою, ніж знищення будь-якої окремої цілі», — зазначила вона.

«Росія виграє, якщо європейські громадяни почнуть вимагати від своїх урядів уникнути «ескалації» та шукати політичного компромісу з Москвою».

Переглянути цей допис на X У двох останніх інцидентах Польща та Румунія у вівторок вночі підняли винищувачі в повітря під час російського бомбардування України.

Обидві країни входять до числа членів НАТО, які висловили занепокоєння щодо повторюваних вторгнень у їхній повітряний простір, оскільки зростають побоювання, що війна в Україні може поширитися на решту Європи.

У середу безпілотник розбився в Хірбоваці (Молдова) після того, як його помітили, коли він летів на низькій висоті над містом Бендер; у соціальних мережах з’явилося відео, на якому зафіксовано момент зіткнення з полум’ям.

Молдова не є членом НАТО, але вона звинуватила Москву в навмисному запуску безпілотників у її повітряний простір і попередила про посилення російської агресії.

За даними Варшави, у понеділок російські війська здійснили удар реактивним дроном «Геран-5» менш ніж за милю від українсько-польського кордону.

Дрон влучив у стоянку вантажівок поблизу міжнародного прикордонного пункту «Ягодин» у Волинській області — це сталося лише через кілька тижнів після того, як дрон влучив у ту саму місцевість незабаром після того, як поїздом проїхали високопоставлені європейські чиновники з питань безпеки.

Минулого тижня Датська служба оборонної розвідки заявила, що в найближчі місяці Москва посилить свої гібридні дії, і навела приклад зірваної атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг/Галле в Німеччині.

Вона попередила, що Москва готує диверсії на території Данії проти оборонних компаній і що російські війська дедалі агресивніше поводяться щодо підрозділів НАТО в регіоні Балтійського моря.

«Наразі існує чітка історія такої російської агресії — повторювана схема, яка явно набирає обертів», — зазначив Метью Арнольд, програмний директор аналітичного центру LSE IDEAS при Лондонській школі економіки, який очолює програму «Демократична стійкість у нову епоху війни».

«Найважливішою реакцією західних урядів має бути методичне розслідування та документування таких інцидентів, а також більш рішуче і оперативне викриття дій Росії, — зазначив Арнольд. — Якщо цього не робити, Росія зможе безперешкодно дестабілізувати західну політику».

«Чи то через ЄС, чи то через НАТО, слід докласти більших колективних зусиль, щоб пояснити європейській громадськості, що відбувається, систематично деталізуючи тактику Росії та пояснюючи, чому Росія це робить», — додав він.

Сьюзан Ліллевалі, речниця Міністерства закордонних справ Естонії, заявила минулого тижня виданню Newsweek, що дії Росії пояснюються її бажанням паралізувати прихильників України, змусивши їх побоюватися ескалації конфлікту.

Однак, додала вона, члени НАТО продемонстрували, що на порушення повітряного простору можна відповісти рішуче.

«Немає кращого способу досягти справедливого й тривалого миру, ніж продовжувати підтримувати Україну, посилювати тиск на Росію та демонструвати Москві, що Європа не дозволить загрозам збити її з курсу», — сказала вона.

Джерело: www.newsweek.com