Латвія та Україна планують побудувати спільний завод з виробництва дронів у регіоні Латгале на сході Латвії, поблизу кордонів країни з Росією та Білоруссю, про що 29 червня під час візиту на військову базу в цьому регіоні заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс.
Ця заява надає практичного змісту так званій «угоді про дрони», підписаній 9 червня між Кулбергсом та президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту «Нордично-Балтійської вісімки» в Таллінні — це була перша зустріч між двома лідерами. Латвія стала шостою країною, яка приєдналася до механізму двостороннього співробітництва України у сфері безпілотників.
Згідно з угодою, Україна постачатиме Латвії ударні дрони, наземні робототехнічні комплекси та морські дронні системи, а Латвія — системи протидії дронам власного виробництва, про що раніше підтвердили міністр оборони України Михайло Федоров та його латвійський колега Райвіс Мельніс під час зустрічі в Києві 13 червня. Конкретних деталей не було оприлюднено.
Регіон Латгале, де планується будівництво нового заводу з виробництва дронів, історично є одним із найбільш економічно відсталих регіонів Латвії. Кулбергс зазначив, що цей регіон потребує інвестицій та робочих місць, і що його уряд «зробить усе необхідне», щоб розмістити завод поблизу російського кордону. Будівництво має розпочатися цього року.
Москва публічно висловлювала обурення з приводу нібито ролі країн Балтії у веденні Україною безпілотної війни проти глибинних районів Росії, звинувачуючи ці три невеликі республіки у відкритті свого повітряного простору для українських дронів, які прямують для нанесення ударів по цілях, розташованих за тисячу кілометрів від Києва — у російському Прибалтійському регіоні та околицях Санкт-Петербурга.
Серед ще більш абсурдних російських тверджень були навіть звинувачення в тому, що країни Балтії дозволяють Україні запускати дрони зі своїх територій. Російська служба зовнішньої розвідки (СВР), яка відома тим, що регулярно висуває безпідставні та надзвичайно ескалаційні твердження, опублікувала прес-реліз із цим звинуваченням на початку цього року.
Відкриття заводу з виробництва дронів, безсумнівно, зіткнеться з критикою з боку Москви і, майже напевно, буде розцінено як крок, що веде до ескалації конфлікту. Це також може підсилити аргументи російської пропаганди щодо виокремлення невеликих балтійських держав як особливо ворожих — і як особливо нагальної проблеми — для Москви.
Ключові деталі — зокрема, точне місце розташування заводу, домовленості щодо розподілу витрат між Ригою та Києвом, а також типи дронів, що будуть вироблятися, — не були оприлюднені.
Окрім спільного заводу з виробництва дронів, прем’єр-міністр Латвії також оголосив, що в липні та серпні вздовж кордонів Латвії з Росією та Білоруссю почнуть діяти системи протидії дронам — це, за його словами, усуне необхідність підйому винищувачів у відповідь на кожне вторгнення дронів. «У разі загрози з боку дронів нам не доведеться щоразу піднімати літаки в повітря, що є дуже дорогим і ефективним рішенням, але не найкращим і найпродуктивнішим», — сказав Кулбергс.
Раніше один із високопоставлених латвійських чиновників описав виданню Defense News систему пускових контейнерів, розміщених уздовж кордону.
Вчорашнє оголошення пролунало на тлі напруженої політичної ситуації в Ризі. 7 травня на нафтосховищі в Резекне вибухнув, ймовірно, заблукалий український безпілотник, який увійшов у повітряний простір Латвії з Росії, пошкодивши чотири порожні паливні резервуари. Цей інцидент призвів до відставки як міністра оборони, так і прем’єр-міністра Евіки Сіліни протягом кількох днів. Кульбергс обійняв посаду незабаром після цього.
Джерело: www.defensenews.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
