Дрони зі ШІ німецького виробництва використовуються на передовій в Україні

Німецька оборонна компанія «Хельсінг» постачає бойові дрони в Україну і незабаром почне постачати їх також Бундесверу. Наскільки вони ефективні на передовій? DW приєдналася до української бойової місії, щоб це з’ясувати.

У лісосмузі двоє українських військових — технік та електрик — кріплять крила до великої чорної коробки. Це бойовий дрон HX-2 німецького виробника Helsing, оснащений штучним інтелектом.

Цей баварський стартап, оцінюваний у мільярд доларів, постачає тисячі таких дронів українській армії за рахунок фінансування німецького уряду. Нещодавно німецькі збройні сили також уклали з компанією Helsing контракт на кілька мільйонів євро.

На початку року в західних ЗМІ, зокрема в німецьких виданнях, з’явилися критичні повідомлення про ці дрони. У них наводилися слова українських військових, які, як повідомляється, виявили технічні проблеми під час випробувальних запусків минулого року. Згідно з повідомленням газети «Die Welt», багато дронів не були готові до польоту або розбивалися незабаром після зльоту. Також зазначалося, що влучність була низькою. У повідомленні наводилися слова українських військових, які воюють на фронті на сході України.

Однак виробник спростував ці повідомлення. «Бійці Збройних сил України тестують дрон HX-2 разом із співробітниками компанії Helsing на передовій», — повідомив речник DW наприкінці січня. За його словами, перші результати випробувань були «обнадійливими».

Бойове застосування поблизу Покровська

Солдати час від часу поглядають на детектор, встановлений на дереві. Він відстежує російські дрони, що пролітають над їхньою позицією.

Усередині укриття ще двоє солдатів — пілот і штурман — готуються до запуску німецького дрона. Вони вмикають ноутбуки та монітори, а також розвішують гірлянду, щоб створити трохи атмосфери. Екіпаж діє на передовій у східному вугільному регіоні України — Донбасі. Російська армія наступає.

«Наше завдання — знищити їхні логістичні маршрути», — каже пілот і командир, який використовує позивний «Блек».

Спочатку компанія «Helsing» поставила свою попередню, простішу модель HF-1, розроблену спільно з українським виробником. Тоді замовлення охоплювало 4 000 дронів. На початку 2025 року німецька компанія оголосила про поставку ще 6 000 дронів нової моделі HX-2. Екіпаж Блека, який зараз керує HX-2, спочатку використовував перший дрон «Helsing» — HF-1. HX-2 характеризують як швидкий і маневрений. «Це дає нам значну перевагу в повітрі — ворогу складніше його збити», — каже український командир Блек.

Виявлення цілей здійснюється за допомогою штучного інтелекту. «Зазвичай ми летимо до цілі, яку нам вказують пілоти розвідувальних дронів. Однак система HX-2 може самостійно ідентифікувати цілі. Проте вона все ще не може визначити, чи ціль уже знищено, чи ні», — каже Блек.

Як тільки пілот підтверджує ціль, обрану штучним інтелектом, дрон продовжує політ автономно. За словами командира Блека, HX-2 — як і більшість дронів — вразливий до засобів радіоелектронної боротьби.

Українські військові, з якими поспілкувалася DW, виявили кілька недоліків у дронах, про які вони не хочуть говорити публічно. «Представники виробника незабаром приїдуть, щоб розібратися з цим. У нас з ними є чат для технічної підтримки», — каже командир.

У відповідь на запит DW Гельсінг зазначив, що дрони HX-2 досі «не літали на фронті в достатній кількості, щоб можна було дати ґрунтовну оцінку їхніх характеристик у бойових умовах». Компанія додала, що наразі дрони адаптуються до умов фронту, зокрема до постійно мінливих заходів радіоелектронної боротьби, які застосовує противник.

Наприкінці квітня компанія «Helsing» не відповіла на запит DW щодо поточного показника влучності HX-2.

Проблеми, що виникли під час запуску

Екіпаж ретельно підібрав день для польоту HX-2, врахувавши швидкість вітру, кількість опадів та хмарність. Погода ясна. Дрон має пролетіти кілька десятків кілометрів у окуповану Росією частину Донецької області.

Через кілька годин екіпаж HX-2 нарешті отримує наказ на запуск. Однак безпілотник не злітає з катапульти. Двигун не запускається, повідомляє по радіо електрик.

Разом із техніком він робить ще одну спробу, і безпілотник нарешті злітає. Спочатку виникла проблема з підключенням до наземної станції, що час від часу трапляється з безпілотниками цього типу, пояснює старший сержант підрозділу Олександр Карпюк.

Влучання за кращих погодних умов

Незважаючи на сприятливий прогноз погоди, небо знову затягнулося хмарами, і пілот дрона зазнає труднощів із навігацією. Випробування доводиться припинити.

Під час наступного запуску, коли кореспондент DW вже був відсутній, екіпаж успішно влучив у вантажівку. Операцію дрона зафіксував розвідувальний дрон, і військові демонструють це відео. Вони пояснюють успіх кращими погодними умовами, ніж під час попередньої місії.

Карпюк повідомляє, що попередня модель HF-1 спочатку також давала незадовільні результати, але виробник врахував відгуки та вдосконалив продукт. У результаті HF-1 вразив понад 50 % цілей у районі фронту в Покровську.

На запитання, чи продовжуватиме він працювати з цим дроном, Карпюк відповідає ствердно. На його думку, у росіян наразі немає моделі, порівнянної з HX-2. Як приклад він наводить російський «дрон-камікадзе» Lancet.

«У Lancet двигун розташований ззаду — це тяговий двигун. Керування дроном здійснюють крила, також встановлені ззаду. Тільки компанія Helsing оснастила свої дрони чотирма двигунами, спрямованими вперед. Чому? Тому що це надає їм маневреність і швидкість», — каже Карпюк.

Джерело: www.dw.com