Вісім місяців український солдат на прізвисько Ронька провів у комі після поранення, завданого дроном FPV. Постріл влучив йому прямо у голову, але Ронька вижив — кажуть, як один із мільйона після такого важкого поранення. У ветерана відсутня частина голови, він рухає лише однією рукою, але сприймає оточення і розмовляє. Підтримкою для нього є дружина Йонанія, яка доглядає за ним, у тому числі й у реабілітаційній клініці в Івано-Франківську, де Роня чекає на чергові операції.
«Мене звати Рості, позивний Роня, я з 102-ї бригади, воював на запорізькому фронті», — каже 29-річний ветеран, сидячи на інвалідному візку й простягаючи людям праву руку. Це єдина кінцівка, якою він може рухати. Вже на перший погляд його поранення здаються неймовірними. У нього відсутня велика частина голови та мозку з правого боку.
«Мені сказали, що його права півкуля мертва. Лікарі казали, щоб я не плекала великих надій, але я вірила. І вірю, що з часом він навіть стане на власні ноги», — пояснює Йонанія. Роня, як він сам каже, хоче стати фізіотерапевтом і допомагати іншим людям.
Зараз у солдата зроблена трахеостомія, але незабаром він почне дихати самостійно. Він переніс п’ять операцій на голові. «Він мав шолом і жилет. Дрон влучив йому в голову, ніхто не вірив, що він виживе», — Йонанія переглядає на телефоні фотографії після удару, зроблені товаришами по зброї камерами на шоломах. Поранення виглядають жахливо. Незважаючи на відсутність частини черепа та мозку, український солдат Роня сприймає навколишній світ і розмовляє
«Поки чоловік був у комі, у нас народилася донька, він її вже бачив. Зараз їй десять місяців», — каже Йонанія. «Усі мене питають, як я це витримую. Це віра», — продовжує вона. З дітьми у подружжя складніше, обоє мають по троє дітей від першого шлюбу та одну спільну доньку. Йонанія на 10 років старша за Роню.
Ніхто не вижив
З бойової групи Роні ніхто не вижив – 102-га окрема бригада з Івано-Франківська зазнала важких втрат під час оборони Гуляйполя на запорізькому фронті. Поранений ветеран сумує за своїми полеглими товаришами.
«У нашій родині чоловікові Роні допомагають батьки, бо я доглядаю за Ронею 24 години на добу. Намагаюся економити, трохи грошей отримуємо від держави, здаю квартиру. Допомагає й моя старша дочка, яка працює. Я сама іноді стрижу клієнтів, але з військових грошей не беру, бо тоді б померла від сорому», — описує поточну ситуацію Йонанія.
На неї чекає величезна кількість роботи, але вона не боїться. Це видно і в її безмежній турботі про чоловіка. «Я вірю, що він буде ходити, що сам про себе подбає. Якщо він пережив ці важкі поранення, це означає, що Бог тримає над ним Свою руку», — додає вона.
Джерело: www.irozhlas.cz
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
