Приблизно раз на місяць французький виробник дронів Анрі Сейду здійснює те, що стало необхідним паломництвом для багатьох у його бізнесі, — він їде до України.
Бо для технології дронів немає важчого місця для виживання, ніж передова війни проти вторгнення росії, де обидві сторони використовують безпілотні літальні апарати всіх форм і розмірів для знищення та спостереження, змінюючи сучасну війну.
А оскільки поля битв також кишать електронними засобами протидії та зброєю, яка може заплутати, глушити та збивати дрони, Україна також стала екстремальним полігоном для випробування досягнень у технології дронів, деякі з яких почали поширюватися і на невійськові сектори.
Для виробників можливість заявити, що їхні дрони та супутнє обладнання були випробувані в боях українськими силами, стає рекламним аргументом, оскільки вони просувають свою продукцію не лише національним оборонним відомствам, але й поліцейським силам, прикордонним органам, рятувальним службам та цивільним користувачам.
«Коли ми кажемо: «Це хороша машина, вона працює», люди можуть вірити нам чи ні. Але коли це хлопці в Україні та інші кажуть, що вони задоволені — це має більшу цінність», — каже Бастьєн Манчіні, президент і співзасновник французького виробника дронів Delair, який об’єднався з європейським оборонним підрядником KNDS, щоб постачати українським силам 100 вибухаючих дронів. У рекламних матеріалах KNDS зазначається, що вони «перевірені в боях».
Манчіні каже, що цивільні користувачі інших невійськових безпілотників Delair «бачать, як це працює в Україні, і кажуть собі: «Він стійкий до глушіння, він стійкий до втрати радіозв’язку тощо, тому він підійде для цивільного використання, наприклад, для перевірки електричних кабелів чи чогось іншого».
«Це справді допомогло нам завоювати ринки. Це вселяє людям впевненість», — сказав він Associated Press на Паризькому авіасалоні, головній вітрині авіаційної та оборонної промисловості.
«Дрони врятували Україну»
Анрі Сейду, засновник і керівник французького виробника дронів Parrot, каже, що Україна «захоплива» з точки зору технології дронів, тому що «вона змінюється так швидко, нові ідеї з’являються безперервно». Він регулярно їздить з початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року, щоб зустрічатися з українськими виробниками дронів, розробниками програмного забезпечення для дронів та військовим керівництвом.
«Щокварталу ситуація повністю змінюється», — сказав він в інтерв’ю. «Кожна компанія, скажімо, яка виробляє військову техніку, або кожна армія дуже зацікавлена в дронах. Але ті, хто дійсно їх використовує та розуміє, як їх використовувати — це українці».
Для України спроба захиститися від роїв російських дронів, які націлені на міста, та хвиль російських військ, що підтримуються дронів, є питанням виживання. Так само, як і пошук обхідних шляхів для протидії системам радіоелектронної боротьби, які росія розгортає для глушіння та виведення з ладу українських безпілотників, що розпалює те, що стало гонкою озброєнь у сфері технологій безпілотників між двома сторонами, а також для виробників за межами України.
Невеликі безпілотники, які скидають бомби та вибухають проти цілей — масово вироблені за ціною, що значно менша, ніж інші складніші системи озброєння, які постачають союзники — стають дедалі важливішими для опору України. Міністерство оборони заявило, що планує цього року придбати 4,5 мільйона безпілотників, усі українського виробництва, які дозволяють їхнім операторам бачити те, що бачать машини, щоб вони могли керувати польотами в режимі реального часу — наприклад, вибухаючи в російському окопі або навіть проти одного ворожого солдата. Це втричі більше безпілотників, ніж міністерство купило минулого року, стверджує воно.
«Безпілотники врятували Україну», — сказав Алекс Воробей, український торговий представник Ailand Systems, українського стартапу, який розробляє безпілотник, що виявляє міни.
Воробей та інші представники бізнесу з виробництва дронів кажуть, що виробники, які не працюють в Україні, ризикують залишитися позаду.
«Якщо ви працюєте в оборонній сфері і все ще не в Україні, це означає, що ви ніде», — сказав Воробей на Паризькій виставці.
Цивільне використання на прикладі України
Мікророзвідувальний безпілотник, представлений Parrot на Паризькій виставці, має назву, що нагадує Україну — Anafi UKR — і також пройшов польові випробування в тому, що Сейду описує як «дуже суворі умови» на передовій. Він оснащений технологією штучного інтелекту, яка дозволяє йому знаходити дорогу, коли радіо- та навігаційні сигнали глушать.
Parrot каже, що готовність безпілотника до бойових дій та його характеристики також роблять його добре придатним для правоохоронних операцій, таких як моніторинг натовпів, відстеження підозрюваних або спостереження за кордонами, а також для рятувальних служб у віддалених районах або під час пожеж та аварій, коли навігаційні сигнали можуть вийти з ладу.
Україна була для нас «справжньою лабораторією або випробуванням, щоб перевірити, чи працюють наші продукти», — сказав Манчіні з Delair. Його вибуховий безпілотник Oskar з полістирольними крилами несе півкілограмову (один фунт) боєголовку для детонації проти військ та легкоброньованої техніки.
Компанія Delair розробила його менш ніж за рік, перепрофілювавши один зі своїх цивільних безпілотників, який вже використовувався у Франції для картографування та інспекції силових кабелів, та закріпивши його для України технологією, що запобігає російським глушінням.
«П’ять чи десять років тому багато людей запитували себе: «Чи справді безпілотники корисні для чогось?» Сьогодні ніхто не ставить це питання», — сказав він.
https://www.washingtonpost.com/business/2025/06/19/ukraine-drones-technology-artificial-intelligence/762248ec-4ce4-11f0-8fff-262d6ec54ab9_story.html
