Путін та Трам

Трамп тепер має 0 вдалих спроб із 10 у своїх подарунках Путіну

Думки

Саме тоді, коли минулого тижня американські посланці Джаред Кушнер і Стів Віткофф прибули до Москви, щоб обговорити ситуацію в Україні з президентом Росії Володимиром Путіним, США вручили подарунок, який за своєю цінністю не поступався нічому з того, що вони мали намір сказати. Швидкість модулів SpaceX Starshield, які дають змогу українським перехоплювачам збивати російські безпілотники з реактивними двигунами, раптово було обмежено, що суттєво послабило українську оборону.

Важко сказати напевно, чи було обмеження швидкості супутникової системи Ілона Маска пов’язане з візитом американців, чи з бомбардуванням Україною російських нафтопереробних заводів. Яким би не був мотив, це стало справжнім подарунком для Кремля, який, як і подібний випадок зі зниженням швидкості минулого місяця, коштуватиме життя українців, водночас створюючи можливості для російських військ.

Ніхто не повинен дивуватися. Це був лише останній із низки щонайменше 10 «подарунків», які адміністрація Трампа зробила Путіну з моменту повернення президента США на посаду. Саме їхній сукупний ефект лежить в основі глибокої підозри, з якою Київ і європейські столиці однаково ставляться до наполягання Вашингтона на укладенні нової «великої, прекрасної угоди» для припинення війни.

Варто згадати історію цих «подарунків» і те, що США отримали натомість — а саме: нічого. Така одностороння щедрість є вкрай нетиповою для адміністрації, яка одержимо орієнтована на вигоду, і не має адекватного пояснення. Адже чому б Америка хотіла допомогти найбільшій у світі автократії, що володіє ядерною зброєю, знищити суверенну демократичну державу, яка відмовилася від власного ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки від США, якби не існувало надважливого національного інтересу, якому слід було б служити? Чому б їй вирішити заохочувати вчинення воєнних злочинів і підривати безпеку союзників США за договорами?

Відповідь Дональда Трампа на ці запитання — що він просто хоче зупинити кровопролиття — не витримує критики, не в останню чергу тому, що його поступки Москві лише посилюють його.

Перший і найбільший подарунок з’явився разом із переобранням Трампа. За даними «Ukraine Support Tracker» німецького Кільського інституту міжнародних відносин, за адміністрації Байдена США виділили Україні загалом 115 млрд євро (на той час — 119 млрд доларів) у вигляді військової та іншої допомоги. Це найточніший підрахунок того, що насправді було надано, на відміну від надзвичайно завищених оцінок Трампа, і ця сума не збільшилася з того часу, як він повернувся до Білого дому в січні 2025 року.

Легко забути, наскільки великою перемогою для Кремля стало це замороження допомоги. Те, що залишилося від американської допомоги — обмін розвідданими з Збройними силами України та закупівля критично важливої американської зброї іншими союзниками — є результатом відчайдушних зусиль українських та європейських лідерів, які два роки тому намагалися врятувати хоч щось із руїн.

Вже через кілька днів після інавгурації Трамп і його новий міністр оборони також виключили будь-яку можливість вступу України до Організації Північноатлантичного договору. Це дало Путіну ту поступку, заради якої, за його словами, він і розпочав війну, ще до того, як почалися переговори про перемир’я. Це був дивний крок для людини, яка написала книгу «Мистецтво укладати угоди», — і друга значна поступка. На цьому тлі, коли, за словами президента України Володимира Зеленського, Кушнер і Віткофф пропонують членство в НАТО в обмін на відмову від так званого «фортечного поясу» міст на Донбасі, є підстави для скептицизму щодо того, наскільки ефективним насправді буде такий захист.

Третій значний «подарунок» надійшов у березні 2025 року, коли США припинили обмін розвідданими з Києвом. Це сталося саме тоді, коли московські війська збиралися відвоювати невелику ділянку території поблизу Курська, яку вони втратили внаслідок раптового українського нападу сім місяців тому. Метою Зеленського та його генералів було притиснути російські війська, які в іншому разі були б відправлені воювати в Україні, і водночас утримати частину території, щоб використовувати її як козир у переговорах. Раптово опинившись у ситуації, коли доводилося воювати наосліп, українці були змушені відступити за кордон, втративши як плацдарм у Росії, так і свій козир.

Трамп у той же час повторював російську пропаганду. Він звинуватив Київ у тому, що той сам винен у вторгненні, влаштував Зеленському пастку перед камерами в Овальному кабінеті та закликав до його заміни шляхом логістично неможливих виборів у воєнний час, які могли б призвести лише до політичної дестабілізації Києва. У серпні того ж року Трамп запросив Путіна, якого Міжнародний кримінальний суд розшукує для судового розгляду за ймовірні військові злочини, на Аляску для саміту з червоною доріжкою. Кремль обдурив Віткоффа — девелопера, який навчився дипломатії на ходу, — змусивши його повірити, що він готовий до переговорів, хоча це було не так. Зустріч в Анкориджі виявилася провальною і з того часу дозволяє росіянам посилатися на неіснуючу угоду, яку, як вони стверджують, їм пропонували. Вважайте всю цю легітимізацію Путіна та делегітимізацію Зеленського четвертим подарунком.

П’ятою метою був напад на Іран. Це аж ніяк не робилося з метою завдати шкоди Україні, але вигоди для Москви виявилися значними. Це призвело до того, що Трамп пом’якшив санкції щодо експорту російської нафти, зокрема дизельного палива. Ще важливішим був тиск Трампа на Зеленського з метою припинення знищення російських нафтопереробних заводів — найкращого інструменту українського лідера для того, щоб пересічні росіяни усвідомили ціну війни. Війна в Ірані також вичерпала запаси США критично важливих ракет та перехоплювачів «Патріот», які тепер недоступні для продажу Україні.

Подарунки № 6 і № 7 не відставали від них — це два згадані раніше епізоди, під час яких «Starshield», військовий модуль «Starlink», знизив швидкість, з якою могли діяти українські керовані безпілотники-перехоплювачі. Ймовірно, це було зроблено з повного відома та згоди Білого дому, який, однак, заперечив це, і доповнив список російських ракет, проти яких Київ має мало засобів захисту, реактивними безпілотними боєприпасами типу «Шахед».

Другий випадок блокування розвідданих — у цьому випадку раннього попередження про наближення російських ракет — стався минулого місяця і вважається «подарунком» номер вісім. Знову ж таки, це означало більше жертв серед українців, зокрема серед цивільного населення, а також сприяло російським атакам на електромережі, водонасосні станції та станції центрального опалення, які забезпечують життєдіяльність у містах України.

Зовсім недавно американські переговірники погодилися на наполегливу вимогу Росії, щоб переговори про нову структуру безпеки для Європи передували будь-якому перемир’ю в Україні. Ця ширша дискусія рано чи пізно має відбутися, але, як зазначив популярний російський військовий блогер Олександр Коц, така послідовність подій означає, що Україна вже програла «головну битву» за порядок переговорів. «Отже, ми будуємо нову архітектуру безпеки й продовжуємо воювати до весни. Потім відбудуться нові переговори, на ще гірших для України умовах». Дев’ятий подарунок Росії.

Нарешті, все це сталося на тлі того, як Трамп поставив під сумнів прихильність США до колективної оборони НАТО. Невизначеність, яку це викликало, є його десятим подарунком Росії, оскільки вона посилила тиск на європейські країни, змушуючи їх у паніці витрачати кошти та накопичувати оборонні ресурси. І це в той час, як Трамп також змушує їх подвоїти фінансову підтримку України, щоб заповнити порожнечу, яку він сам створив.

Схоже, що подарунки будуть надходити й надалі. Саме Кремль невпинно лобіював проведення тристороннього саміту Путін–Трамп–Сі Цзіньпін, який має відбутися у четвер у Шеньчжені, Китай. Путін прагне як визнання себе рівноправною супердержавою, так і згоди двох інших лідерів щодо поділу світу на сфери впливу — подібно до того, чого Йосип Сталін домігся разом із Вінстоном Черчиллем та Франкліном Д. Рузвельтом у Ялті в 1945 році.

Натомість Путін не пішов на жодні поступки щодо укладення мирної угоди. Також поки що не дало жодних результатів паралельне двостороннє переговори щодо нібито комерційних угод між США та Росією на суму 12 трильйонів доларів. Важко переоцінити масштаб цієї перемоги для нього.

Офіційна позиція Білого дому полягає в тому, що для успішного посередництва необхідне примирення. Але якщо це і є стратегія, то вона є неймовірно наївною і вже неодноразово зазнавала катастрофічних провалів. Якщо цей провал стане повним, це стане найкращим подарунком для Путіна: перемогою в Україні, якої він інакше не зміг би досягти.

Джерело: bloomberg.com

🌍 Як світ пише про Україну?

Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.

👉 Підписуйтесь у Telegram