Хто з України та Росії братиме участь у мирних переговорах в Абу-Дабі?

Склад українських та російських делегацій на мирних переговорах в Абу-Дабі дає уявлення про те, що може обговорюватися за закритими дверима, оскільки переговори за посередництва США відновлюються вперше за дев’ять місяців.

Україна та Росія повернуться за стіл переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада, через дев’ять місяців після останнього раунду переговорів за посередництва США. Склад їхніх делегацій дає уявлення про те, чого сподівається досягти кожна зі сторін.

Київ здебільшого дотримується того самого складу делегації, що брала участь у попередніх раундах, що свідчить про незмінність його позиції щодо досягнення перемир’я як першого кроку на шляху до більш широкої мирної угоди.

Москва, у свою чергу, відправляє високопоставлених військових і дипломатичних чиновників, зокрема заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова, який допомагав розробляти широкі вимоги Росії щодо безпеки, висунуті НАТО незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Його участь у переговорах підвищує ймовірність того, що Кремль має намір розширити переговори за межі України, охопивши ширшу архітектуру безпеки Європи, особливо після того, як президент США Дональд Трамп припустив, що остаточна угода може виходити за межі України.

Україна: Подальші зусилля щодо припинення вогню

Делегацію України знову очолить голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умеров, який відігравав центральну роль у попередніх переговорах з Москвою.

До нього приєднаються Кирило Буданов, керівник Адміністрації президента Володимира Зеленського, Давид Арахамія, голова президентської правлячої фракції «Слуга народу» у Верховій Раді, та Сергій Кислиця, перший заступник голови Адміністрації президента.

Арахамія також перебував у Вашингтоні минулого тижня, де у четвер взяв участь у зустрічі в Білому домі, організованій першою леді США Меланією Трамп після гуманітарного перемир’я в окупованих Росією Олешках.

Усі четверо брали участь у попередніх раундах переговорів, що забезпечує спадкоємність у той час, коли Київ прагне домогтися перемир’я та домогтися гарантій проти поновлення російської агресії.

Україна неодноразово заявляла про готовність розглянути різні форми перемир’я, водночас наголошуючи, що будь-яка ширша угода має захищати її суверенітет та надавати надійні гарантії безпеки.

Практично незмінний склад переговорної делегації свідчить про те, що Київ має намір дотримуватися цього підходу, а не суттєво переглядати свою позицію напередодні відновлення переговорів.

Росія: знайоме обличчя та важливе поповнення

Російську делегацію знову очолюватиме Володимир Мединський — радник Кремля та колишній міністр культури, який представляв Москву на попередніх переговорах з Україною.

Мединський, затятий прихильник російського вторгнення, виступив редактором тритомного підручника «Військова історія Росії», опублікованого в січні 2025 року, в якому війна в Україні зображується як продовження радянської боротьби проти нацистської Німеччини.

У книзі, призначеній для школярів, стверджується, що Росія була «змушена» вторгнутися в Україну в лютому 2022 року через політику розширення НАТО та усунення у 2014 році проросійського президента України Віктора Януковича, яке вона назвала «державним переворотом, підтриманим Заходом».

У тритомнику Україна називається «агресивним антиросійським плацдармом», підкреслюється «героїзм на полі бою» та вказується на історичні паралелі між сучасною російською військовою тактикою та тактикою радянської армії під час Другої світової війни, яку Росія називає «Великою Вітчизняною війною».

У 2014 році, коли Росія вперше вторглася на територію України, Мединський, який на той час обіймав посаду міністра культури Росії, опублікував документ, у якому заявляв, що «Росія — це не Європа», стверджуючи, що решта континенту є морально нижчою.

Це був не перший випадок, коли Мединський намагався продемонструвати перевагу Росії над іншими націями. У 2013 році він заявив, що «витривалість» Росії перед обличчям усіх катастроф XX століття свідчить про те, що російський народ «має додаткову хромосому».

Його повернення свідчить про незмінність підходу Москви до переговорів, але залучення високопоставлених дипломатичних та військових чиновників викликає питання щодо масштабів цих обговорень.

Серед них — заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, який вперше бере участь у мирних переговорах щодо України.

Рябков курує відносини Росії зі Сполученими Штатами, а також питання контролю над озброєнням та нерозповсюдження, зокрема ті, що стосуються ядерної програми Ірану.

Він брав активну участь у формуванні вимог Москви щодо безпеки, висунутих Вашингтону та НАТО у грудні 2021 року, незадовго до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

Ці пропозиції передбачали припинення подальшого розширення НАТО, зокрема вступу України до альянсу, а також обмеження військової присутності альянсу у Східній Європі, що фактично означало повернення до позицій, які існували до 1997 року.

Москва також вимагала обмежень щодо військових навчань і розгортання ракет, а також обмежень щодо ядерної зброї, розміщеної за межами країн її походження.

Інститут досліджень війни (ISW) припустив, що Москва може використати досвід Рябкова щодо цих вимог, щоб підірвати зусилля України з отримання післявоєнних гарантій безпеки.

Цей американський аналітичний центр також звернув увагу на переговорний досвід інших російських делегатів, зокрема Мединського та заступника міністра закордонних справ Михайла Галузіна, які раніше наполягали на тому, що будь-яке врегулювання має враховувати те, що Москва називає «корінними причинами» війни.

ISW стверджує, що склад російської делегації викликає сумніви щодо готовності Кремля до конструктивних переговорів.

Участь Рябкова відбувається через кілька днів після того, як у четвер президент США Дональд Трамп зустрівся в Білому домі з російським посланцем Кирилом Дмитрієвим і висловив думку, що остаточна угода може виходити за межі України.

«Угода буде. Це буде велика угода, і вона охоплюватиме не лише Україну», — сказав Трамп, додавши, що вона потенційно може стосуватися всієї Європи.

Хоча ані Вашингтон, ані Москва не уточнили, чи будуть на порядку денному питання щодо розширених заходів безпеки НАТО, зауваження Трампа та призначення Рябкова знову привернули увагу до такої можливості.

Росія також відправляє Юрія Жигарловського, заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу, яке відповідає за військове планування та операції.

У п’ятницю російська делегація зустрілася з президентом Володимиром Путіним під час засідання Ради безпеки, частково присвяченого підготовці до переговорів.

Присутність високопоставлених військових та дипломатичних чиновників свідчить про те, що обговорення можуть охоплювати як політичні, так і безпекові питання, хоча залишається незрозумілим, чи готова Москва піти на компроміс щодо своїх давніх вимог.

Джерело: euronews.com