Як захоплення російського судна перенесло війну в Україні в Арктику

В результаті 12-річної юридичної кампанії Норвегія конфіскувала російське науково-дослідне судно на Шпіцбергені, що розташований далеко за Полярним колом.

Шпіцберген, Норвегія — Цього літа Російське географічне товариство орендувало судно, пристосоване до плавання в льодах, для експедиції з метою картографування історичної присутності Росії на норвезькому арктичному архіпелазі Шпіцберген.

Сонце світило, а вода була спокійною, — згадують пасажири судна «Професор Молчанов». Вони не знали, що на першій зупинці — у російському гірничому містечку Баренцбург — на борт судна підніметься норвезька поліція з судовим наказом про арешт судна та вилучення документів.

Росіяни не були налаштовані на співпрацю.

Цей інцидент, що стався минулого місяця на Далекій Півночі, лише за 1250 кілометрів від Північного полюса, став черговим епізодом у глобальній кампанії з переслідування російських активів, яка набрала обертів після повномасштабного вторгнення Москви в Україну чотири роки тому. Супер’яхти та приватні літаки російських олігархів, щодо яких введено санкції, були конфісковані, комерційні судна — арештовані, а активи російського центрального банку на суму 300 мільярдів доларів були заморожені Європейським Союзом.

Судно «Професор Молчанов», назване на честь відомого російського вченого, також стало мішенню — цього разу з метою покарати Москву за один із перших кроків у триваючому конфлікті: анексію Криму в 2014 році.

Український державний енергетичний гігант НДК «Нафтогаз» розпочав судовий процес, щоб домогтися компенсації від російського «Газпрому» за енергетичні активи, які той захопив під час анексії стратегічно важливого півострова на Чорному морі.

Спільно з американською юридичною фірмою Covington & Burling LLP «Нафтогаз» майже десять років боровся в судах, але безрезультатно. Росія відхилила цю справу як безпідставну.

Лише у квітні 2023 року міжнародний арбітражний суд у Гаазі ухвалив рішення, що «Газпром» незаконно експропріював кримські активи «Нафтогазу». Він встановив компенсацію у розмірі 4,2 млрд доларів плюс відсотки, що на момент винесення рішення збільшило загальну суму до понад 5 млрд доларів.

Це була значна перемога для України. Однак Росія відмовилася платити.

Так розпочалися таємні глобальні пошуки «Нафтогазом» російських активів, які можна було б конфіскувати для покриття його претензій, за допомогою «Ковінгтона» та численних юридичних фірм в інших країнах.

Деякі об’єкти були відносно простими. До цієї осені «Нафтогаз» домігся арешту нерухомості, що належить Росії, на суму 500 млн доларів у Фінляндії та Австрії, згідно зі списком, наданим «Ковінгтоном» газеті «The Wall Street Journal».

Операція також була спрямована на активи в Норвегії. Особливою ціллю став Свальбард — територія в Арктиці, що перебуває під контролем Норвегії.
Росія вже давно присутня на цьому архіпелазі, який століття тому став суверенною територією Норвегії, але регулюється договором, що дозволяє майже будь-якій країні вести там господарську діяльність.

Війна в Україні ускладнила цю домовленість. Коли Норвегія приєдналася до західних санкцій проти Москви, вона припинила видавати візи більшості росіян, які хотіли відвідати Свальбард. Польоти через Осло чи Тромсе більше не були можливими.

Судно «Професор Молчанов», яке вже понад чотири десятиліття курсувало арктичними водами в рамках наукових експедицій, запропонувало альтернативний варіант. Коли в червні минулого року воно відновило рейси до Свальбарда після тривалої перерви, це дозволило здійснювати прямий прохід із Мурманська на Далекій Півночі Росії.

Це також привернуло увагу Ольги Іванів, української юристки з юридичної фірми «Вікборг Рейн» (Wikborg Rein) в Осло, яка працювала над справою «Нафтогазу» в Гаазі. Працюючи в лондонському офісі фірми, вона одного дня переглядала інтернет, коли натрапила на це науково-дослідне судно.

Вона дізналася про його регулярні рейси до Баренцбурга, часто з туристами на борту, і знайшла маршрут рейсу, запланованого на кінець серпня. Юристи «Вікборг» дійшли висновку, що судно не захищене законами про державний імунітет. Вони визначили свою ціль.
«Професор Молчанов» вирушив із Мурманська 28 серпня. Судно, ширина якого дорівнювала футбольному полю, було обладнане двома барами, бібліотекою та сауною. Згідно з повідомленням російського журналіста, який супроводжував рейс, щоденне харчування складалося з чотирьох прийомів їжі, серед яких були котлети та картопляне пюре. Стіни їдальні прикрашали фотографії тюленів.

Того ж дня один із старших партнерів фірми «Вікборг» зателефонував до офісу губернатора Свальбарда — найвищого посадовця з питань правопорядку на цьому арктичному архіпелазі.

Цей партнер, Герман Стін, є експертом у галузі морських перевезень із майже 25-річним досвідом. Він уже попередив норвезький суд, до юрисдикції якого належить Свальбард, що «Вікборг» подасть терміновий запит на дозвіл щодо арешту судна. Тепер він мав повідомлення для губернатора Свальбарда Ларса Фаузе: готуйтеся до дій.

Ця новина застала Фаузе зненацька. Він прагнув підтримувати добрі стосунки з Баренцбургом, щомісяця відвідуючи місто, щоб зустрічатися з мешканцями та керівництвом російської державної гірничодобувної компанії «Арктикуголь», яка ним керує.

«Це була серйозна справа», — сказав Фаузе в інтерв’ю. «Ніколи не можна бути впевненим у тому, що думають росіяни або що вони зроблять далі».

Фаузе вирішив не проводити конфіскацію негайно. Коли 1 вересня судно пришвартувалося в Баренцбурзі, його команда піднялася на борт для проведення планової процедури прикордонного контролю.

Коли наступного дня команда Фаузе повернулася, щоб вручити ордер на конфіскацію судна, до російського капітана Сергія Хохлова приєдналися представники «Арктикуголя», які відмовилися передати документи судна, як свідчить протокол затримання, наданий «Journal».
Ільдар Неверов, керівник «Арктикуголя», був поза містом, але попросив поговорити по телефону з одним із норвезьких поліцейських. Згідно зі звітом та адвокатами, залученими до справи, він припустив, що сталося непорозуміння, і попросив офіцера відступити. Потім він попередив, що конфіскація судна призведе до серйозних наслідків, як свідчать звіт та адвокати, які підтримували контакт із командою Фаузе протягом усього процесу конфіскації.

Фаузе заперечує цю версію подій і заявив, що операція пройшла без перешкод. Компанія «Арктикуголь» через свою речницю відмовилася надати коментарі для цієї статті та заборонила «Journal» відвідати Баренцбург, який розташований на норвезькій землі, орендованій Росією, і підпадає під дію законодавства про приватну власність.

Один із мешканців російського міста зазначив, що місцева громада була шокована цим інцидентом. Того дня був день народження капітана, і кілька членів екіпажу та місцевих жителів зібралися, щоб підняти келих за цього досвідченого моряка.

Міністерство закордонних справ Росії звинуватило Норвегію в спробі витіснити Росію з арктичних островів, які вона населяла протягом століть. Губернатор Мурманська попередив Норвегію: «Не будіть російського ведмедя».

Юристи зазначають, що захоплення судна «Професор Молчанов» та історичне рішення в Гаазі відкривають шлях для власників іншого майна, експропрійованого Росією, до отримання компенсації.

Оскільки значна частина сходу України з 2022 року незаконно окупована російськими військами, на користь Києва в міжнародних трибуналах потенційно можуть бути розглянуті незліченні подібні справи.

Однак конфіскація таких активів на Шпіцбергені, можливо, щойно стала складнішою. Минулого місяця уряд Норвегії запровадив нові правила, що запобігають конфіскації суден, які доставляють вантажі на архіпелаг.

Бенедікте Молтумир Хогберг, професор конституційного права в Університеті Осло, зазначила, що Норвегія намагається не допустити використання своїх судів у спорах щодо російських активів. Вона не хоче, щоб напруженість у відносинах з Москвою зростала, особливо на Шпіцбергені.

«Це сигнал», — сказала Хогберг про новий закон. «Норвегія не збирається унеможливлювати перебування Росії в Баренцбурзі».

У норвежців були й інші проблеми, про які слід було турбуватися. Після захоплення судна «Професор Молчанов» вони побоювалися, що утримання десятків росіян, які опинилися в Баренцбурзі, може спровокувати відповідні заходи з боку Москви. До другого тижня вересня запаси продовольства в місті почали вичерпуватися.

Фаузе виділив власне судно, щоб забрати 69 пасажирів та членів екіпажу російського судна й доправити їх до норвезького міста Лонг’єрб’єн, звідки вони вилетіли до північно-східної Норвегії, а потім перетнули кордон із Росією.

Зараз «Професор Молчанов» перебуває у водному підвішеному стані, іржавіючи в порту Баренцбурга, поки Росія оскаржує рішення в Гаазі. Навіть якщо «Нафтогаз» зрештою зможе продати це 43-річне судно, це не надто вплине на повернення понад 5 мільярдів доларів, які йому заборгували.

Але генеральний директор компанії Сергій Федоренко каже, що суть не в цьому. Важливо те, що компанія захопила російський актив за тисячі кілометрів від України, на холодному далекому півночі. Це саме по собі є сильним сигналом.

«Ми продовжуватимемо переслідувати російські активи по всьому світу, доки нам не буде повністю виплачено присуджену компенсацію», — сказав Федоренко.

Джерело: wsj.com