Україна визначає нові цілі

Поки Дональд Трамп втручається, щоб захистити російські нафтопереробні заводи, Україна розігрує ті кілька карт, що в неї залишилися.

Українці звикли до жахливих новин. Але навіть за їхніми мірками останні кілька днів видалися похмурими. Російські ракетні удари безжально обрушуються на українські міста. Минулого тижня Дональд Трамп оголосив про угоду щодо закупівлі російського дизельного палива. Потім з’явилися повідомлення про перебої у наданні США підтримки Україні, зокрема щодо системи зв’язку Starlink. У сукупності ці події викликали у Києві тривогу такого масштабу, якого рідко доводилося бачити з початку війни.

Єдиний проблиск надії у цій похмурості з’явився у п’ятницю, коли українці мали змогу уявити собі свого мучителя, Володимира Путіна, на борту його президентського літака, що кипів від люті, кружляючи над Москвою, не маючи змоги приземлитися у власній столиці. Того дня рой українських дронів змусив закрити всі чотири аеропорти міста, коли Путін повертався додому з поїздки до Туркменістану. Його літак, відомий як «Літаючий Кремль», судячи з усього, не був ціллю. «Це був суто збіг обставин», — сказав мені військовий офіцер, обізнаний з цією операцією. «Просто випадковість».

Проте для багатьох українців це на мить мало присмак помсти і продемонструвало, що їхні збройні сили все ще мають засоби, щоб завдати шкоди російській економіці та її лідеру, навіть якщо Трамп вирішить їх покинути. У вівторок ввечері, за словами мера міста, майже 500 дронів атакували Москву, що знову змусило закрити її аеропорти. Таких методів може бути недостатньо, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Але вони дають Україні можливість, якщо вона того забажає, продовжувати боротьбу й підтримувати тиск на Москву, щоб змусити її сісти за стіл переговорів.

З початку минулого місяця українські дрони майже щодня порушують повітряний рух над російською столицею — це частина військової операції під кодовою назвою «M&Ms», про яку журнал The Atlantic вперше повідомив у серпні. Ця операція не спирається на американські технології чи розвіддані, як розповіли мені двоє її організаторів. Натомість у ній використовуються безпілотники українського виробництва, оснащені системами наведення на базі штучного інтелекту, щоб перенести війну на територію Росії. (Обидва джерела висловилися на умовах анонімності, щоб обговорити конфіденційні військові плани.)

Такі вітчизняні інновації можуть надати Україні важелі впливу під час будь-яких майбутніх мирних переговорів. Але вони не обіцяють нічого доброго для глобального стану авіаційної безпеки. З часів терористичних атак 11 вересня 2001 року аеропорти та літаки ще ніколи не виглядали настільки вразливими. Повстанська група хуситів, яку підтримує Іран, цього вікенду випустила дві серії ракет і дронів по головному аеропорту в Ер-Ріяді, в результаті чого загинуло понад десяток людей, а сотні отримали поранення. Тижнем раніше ВПС США евакуювали десяток бомбардувальників з авіабази в Англії, як повідомляється, через загрозу з боку іранських дронів.

Поширення цієї зброї зробило такі атаки набагато дешевшими та простішими в організації. На початку серпня німецькі власті виявили в аеропорту поблизу Лейпцига підозрілий російський безпілотник, який, судячи з усього, був озброєний вибухівкою і готовий підірвати український вантажний літак. Місяць потому російські безпілотники націлилися на літак Зеленського, коли той злітав з Молдови на шляху до Норвегії. «Ось у якій реальності він живе», — сказав прем’єр-міністр Норвегії, який першим повідомив про очевидну спробу замаху на життя Зеленського.

Зараз у цій реальності живуть багато світових лідерів, навіть Путін. У день, коли його рейс до Москви було перенаправлено, російський лідер провів 90 хвилин у телефонній розмові з Трампом, який після їхньої розмови оголосив, що США куплять мільйони барелів російського дизельного палива. Щоб захистити цю угоду, Трамп закликав Україну припинити бомбардування російських нафтопереробних заводів. Останніми днями Зеленський з неохотою погодився на це. Однак його збройні сили посилили атаки на інші важливі об’єкти, що може виявитися не менш руйнівним для російської економіки та життя її населення. Про це наочно свідчить хвиля атак на російські центри обробки даних, що відбулася минулого тижня.

З 8 жовтня Україна бомбардувала щонайменше чотири російські центри обробки даних — тип об’єктів, яких раніше уникала. Ці атаки спричинили масові перебої в роботі онлайн-сервісів, зокрема деяких найпопулярніших у Росії додатків для банківських операцій, доставки, карт та виклику таксі. У московських аеропортах українські дрони змусили владу скасувати 345 рейсів лише за минулий тиждень, згідно з підрахунками російського інформаційного агентства «Ехо Москви». «Російське небо стає надзвичайно небезпечним», — заявив Зеленський 1 вересня, оголошуючи про початок кампанії з порушення повітряного руху в Росії. «Цивільній авіації немає місця серед дронів».

Двоє архітекторів цієї кампанії розповіли мені, що вона лише починається. Поки що Україна використовує безпілотники дальнього радіусу дії, щоб перекрити повітряний простір навколо російських аеропортів, не завдаючи їм прямих ударів. У одному з випадків, що стався цими вихідними, уламки збитого українського безпілотника, як повідомляється, впали на аеропорт у Сочі, спричинивши пожежу в адміністративній будівлі. Зеленський ще не дозволив своїм військовим реалізувати початковий план операції «M&Ms», який передбачав набагато агресивнішу тактику.

За словами авторів плану, у більш амбіційному варіанті передбачається використання дронів, керованих штучним інтелектом, для обходу російських засобів ППО та нанесення ударів по аеропортах у Москві та інших містах. Один з авторів плану повідомив мені, що ці дрони незабаром почнуть випускати у великих обсягах.

Хоча Трамп втрутився, щоб забезпечити постачання російського дизельного палива, він ні слова не сказав про нещодавні атаки на російські аеропорти та центри обробки даних. Навпаки, коли минулого місяця він уперше закликав Зеленського припинити бомбардування російських нафтопереробних заводів, він пом’якшив свою вимогу, запропонувавши Україні бомбити щось інше. «Є безліч інших цілей», — сказав Трамп.

Але те саме стосується й України. Минулого місяця, коли Зеленський розпочав операцію «M&Ms», Росія посилила бомбардування цивільного населення, регулярно завдаючи денних ударів по багатоквартирних будинках, школах та навчальних закладах. Такі атаки не мають жодної військової мети, окрім тероризування населення. Згідно з останнім звітом Організації Об’єднаних Націй про жертви, минулого місяця російська кампанія бомбардувань досягла «нового рівня інтенсивності»: з 1 по 24 вересня, коли вийшов звіт, загинуло щонайменше 200 цивільних осіб, а 1 234 отримали поранення.

На цьому етапі війни ескалація має подвійний ефект. Незалежно від того, яку нову зброю та тактику застосовує Україна, Росія завжди може відповісти ще більшою жорстокістю. Трамп, здається, більше не зацікавлений у тому, щоб зупинити цей цикл насильства. Він перейшов від ролі посередника між воюючими сторонами до ролі переговорника з росіянами, і це ставить Зеленського перед жорстким вибором: погодитися на вимоги Трампа та Путіна щодо припинення війни на умовах Росії або знайти нові способи продовжувати боротьбу — з американською підтримкою чи без неї.

На початку цього року, коли українські чиновники вперше запропонували Зеленському план «M&Ms», він визнав його надто небезпечним. План передбачав щоденні атаки на московські аеропорти за допомогою до 1 000 дронів, що унеможливило б виконання цивільних рейсів. Зеленський дозволив своєму тодішньому міністру оборони Михайлу Федорову продовжувати розробку дронів на базі штучного інтелекту, необхідних для цієї операції. Однак Зеленський суворо контролював їхнє застосування, наполягаючи, щоб Федоров мінімізував ризик для пасажирів, — розповіли мені двоє розробників плану.

Моя перша стаття про цю операцію, опублікована 20 серпня, викликала бурхливу суспільну дискусію щодо її моральності. Багато хто в Україні та союзних західних країнах зауважував, що Росія не має жодних докорів сумління щодо бомбардування невинних людей. «Несправедливо, коли одна сторона порушує всі правила війни, а інша стримується», — сказав мені один із високопоставлених європейських чиновників, коментуючи вагання Зеленського.

Один із авторів плану розповів мені, що тиск громадськості сприяв рішенню Зеленського оголосити про початок кампанії 1 вересня. У відеозверненні, оприлюдненому того дня, він закликав усі міжнародні авіакомпанії припинити польоти до російських аеропортів. «Україна не загрожує цивільній авіації як такій — жодному цивільному літаку», — сказав він. «Просто в небі над Росією з’являться дрони в таких масштабах, що це доведеться врахувати».

На той час Україна не мала засобів, щоб втілити погрозу Зеленського в життя, розповів мені один із чиновників, причетних до операції. За його словами, військовим бракувало величезного парку спеціалізованих дронів, необхідних для блокування московських аеропортів на тривалий час. У відповідь на заяву Зеленського лише один іноземний перевізник, Air Tanzania, ненадовго призупинив польоти до Москви. Більші авіакомпанії, такі як Emirates і Flydubai, продовжували працювати у звичайному режимі. «Ми не довели справу до кінця», — з розчаруванням сказав мені український чиновник.

Українські виробники озброєння досі розробляють парк спеціалізованих дронів, який використовує технологію на основі штучного інтелекту, відому як «збіг карт», для ідентифікації цілей та прийняття рішення про час удару, розповів мені другий учасник розробки плану. Він зазначив, що Україна вперше застосувала цей новий тип дронів у бою в середині вересня, коли кілька з них завдали удару по цілях у окупованому Росією Донецькому регіоні. Він додав, що їх ще не застосовували масово проти російських аеропортів.

Натомість Збройні сили України використовували іншу зброю для досягнення подібного ефекту. Дронам не потрібно наносити удари безпосередньо по аеропортах — достатньо лише з’явитися в небі над Москвою, щоб змусити російську владу скасувати рейси або закрити злітно-посадкові смуги доти, доки загроза не мине. Один із радників Зеленського назвав це «побічним ефектом» регулярних ударів українських дронів по різних цілях на території Росії. Зеленський віддає перевагу такому підходу, оскільки він не передбачає націлювання на цивільні літаки. «Це було б піратством», — сказав радник, який не брав участі в операції під назвою «M&Ms». «Президент не хоче цього допускати».

Його підхід досі створює значні незручності для мандрівників у Росії. За підрахунками «Ехо Москви», протягом першого повного тижня цього місяця міські аеропорти обмежували польоти в середньому більше ніж на три години на день. У п’ятницю, коли літак Путіна не зміг знайти місце для безпечної посадки в столиці, щонайменше два з чотирьох московських аеропортів залишалися закритими для всіх рейсів приблизно протягом семи годин.

Для пересічних громадян ці перебої посилилися через нову хвилю українських ударів по російських дата-центрах. Більшість атак була спрямована на об’єкти «Яндекса» — місцевого аналога Google, який є основою цифрової економіки Росії. Мільйони росіян щодня користуються його послугами, і багато хто з них у відповідь на останні перебої в роботі опублікували гнівні дописи в соціальних мережах. Як повідомляє російська ділова газета «Коммерсант», «Яндексу» може знадобитися до шести місяців, щоб усунути пошкодження своїх центрів обробки даних.

Як приємний бонус для України та багатьох її союзників, ці атаки, судячи з усього, спричинили різке зниження активності російських ботів в інтернеті, зазначив Зеленський у відеозверненні до Варшавського форуму з питань безпеки в понеділок. «На багатьох платформах соціальних мереж раптом стало трохи легше дихати», — сказав він. «Стало менше ненависті, менше розбрату і менше провокацій, бо стало менше ботів».

У відповідь на такі атаки російські військові розширили свої удари по цивільному населенню. Улюбленою мішенню стали локомотиви. У серпні під ударом опинилися 37 з них — більше ніж один на день, — розповів мені голова державної залізничної компанії України Олександр Перцовський. Минулого місяця ця цифра зросла до 47, включаючи вантажні та пасажирські потяги. Коли ми зустрілися в Києві кілька тижнів тому, Перцовський дістав свій телефон і прокрутив серію фотографій, на кожній з яких були зображені потяги, розірвані вибухами. З одного зі спальних вагонів, що був повністю випалений, на колії висипалися почорнілі ліжка та багаж. «Ось так тепер починаються мої ранки — з цих звітів і зображень, щодня», — сказав він.

Кілька днів по тому російські дрони змусили евакуювати поїзд, повний іноземних високопосадовців, що прямував із Києва до Польщі, серед яких був Девід Петреус, колишній директор ЦРУ. Одна з пасажирок, американська благодійниця, розповіла мені, що під час евакуації їй довелося йти серед ночі через болотисті поля, щоб втекти з поїзда. Цей напад став нагадуванням про те, що, хоч би якою креативною була Україна у виборі цілей для економічного тиску на Москву, Росія завжди може ескалувати конфлікт, зневажаючи будь-які норми, що ще не були зневажені в цій війні. Угода Трампа про купівлю російського палива полегшить це, даючи Кремлю можливість поповнити свій військовий бюджет мільярдами доларів від експортних доходів. Ця угода також скасовує деякі санкції, які США ввели для покарання та ізоляції Росії, залишаючи Путіну ще менше підстав погодитися на перемир’я.

Для деяких членів команди Зеленського цей акт американської зради сприймався не стільки як невдача їхньої стратегії перемоги у війні, скільки як кінець їхньої найбільшої надії на перемогу. Навіть один із чиновників, які стояли за планом закриття московських аеропортів, сказав мені, що якщо США стануть на бік Росії, у України не залишиться іншого вибору, як відмовитися від ескалації конфлікту та просити про мир. «Зараз є усвідомлення того, що Росія не впаде через свою скрутну економічну ситуацію», — сказав він. Простягнувши руку допомоги російській енергетичній галузі, Трамп перетворив США на перешкоду для української стратегії з виснаження російської економіки та населення. «Це означає, що нам потрібно змінити нашу стратегію», — сказав чиновник. «Росія не розвалиться, принаймні не зараз». Україна все ще має чимало способів ускладнити життя в Росії, але, ймовірно, цього буде недостатньо, щоб змусити Путіна погодитися на перемир’я.

Джерело: www.theatlantic.com