Минулого тижня Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп погодився надати Києву ліцензію на виробництво власних систем протиповітряної оборони «Патріот», розроблених у США, на території України.
Білий дім ще не підтвердив цю інформацію, але навіть якби ліцензію офіційно видали сьогодні, Україна могла б перетворитися на згарище до того часу, як перший вітчизняний «Патріот» зійде з конвеєра.
Оборонна промисловість Володимира Путіна виробляє дедалі більше балістичних ракет і безпілотників з реактивним двигуном, які літають надто швидко й надто влучно, щоб українська протиповітряна оборона могла їх надійно збивати.
За даними однієї з українських оцінок, за перші сім місяців цього року Москва випустила 587 балістичних ракет — це вже більше, ніж 511 ракет, випущених нею протягом усього 2025 року.
27 вересня 76 із 170 російських безпілотників, що з’явилися в українському небі, були реактивними; вчора їхня частка становила майже половину — 79 із 165.
Сам Зеленський у суботу повідомив, що рівень успішності перехоплення безпілотників з реактивним двигуном українськими силами ППО становить 55 відсотків.
Виходячи з цих цифр, швидкий підрахунок на серветці дозволяє припустити, що приблизно 70 безпілотників прорвалися крізь українську оборону лише за дві ночі.
Зіткнувшись із цією сумною реальністю, Збройні сили України усвідомлюють, що не можуть дозволити собі покладатися на Трампа.
У вихідні Генеральний штаб оголосив новий пріоритет своїх бойових операцій — знищення пускових установок ракет і дронів ще до того, як снаряди встигнуть злетіти.
Патріоти та обіцянки
22 вересня президенти США та України зустрілися на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Список тем для обговорення, без сумніву, був довгим, але, окрім головної теми — зусиль щодо припинення війни з Росією — питання протиповітряної оборони було одним із найважливіших.
Згідно з офіційним повідомленням Києва про зустріч глав держав, обидві сторони працювали над планом виробництва перехоплювачів «Патріот» в Україні. Через три дні Зеленський повідомив журналістам, що Трамп особисто сказав йому, що прийняв «остаточне рішення» надати оборонній промисловості Києва ліцензії на виробництво ракет «Патріот» на території країни.
Отримання письмової угоди — це перше з багатьох викликів, що стоять перед Києвом. Минулого тижня Зеленський заявив, що Україна навчилася збивати крилаті ракети та звичайні дрони.
Однак проти балістичних ракет перехоплювачі «Патріот» залишаються «наразі єдиним ефективним варіантом».
Але система «Патріот» — це надзвичайно складне й дороге обладнання; для того щоб зарядити хоча б одну ракету, бойова одиниця потребує радара, станцій управління та контролю, пускових установок і всілякого допоміжного обладнання.
Контракт армії США на 2024 рік на постачання 870 перехоплювачів PAC-3 MSE та супутнього обладнання становив 4,5 млрд доларів.
Навіть PAC-3 ACE — нова ракета «Патріот», яку виробник «Локхід Мартін» позиціонує як бюджетний варіант, що коштує менше ніж половину ціни перехоплювача MSE найвищого класу, — ймовірно, обійдеться в понад 1 мільйон доларів за одиницю.
Навіть якщо припустити, що Київ отримає ліцензії в письмовій формі вже завтра, і що Україна зможе якимось чином дешевше виробляти перехоплювачі «Патріот» у себе в країні, час не на її боці.
Зеленський зазначає, що запуск вітчизняного виробництва «Патріотів» може зайняти від року до 18 місяців.
Інший варіант України — виробництво системи протиракетної оборони в рамках загальноєвропейської програми FREYJA — не дасть першого прототипу ще кілька місяців.
Тим часом, за оцінками української військової розвідки, Росія щомісяця виробляє від 55 до 60 балістичних ракет «Іскандер-М», а також до 50 ракет RM-48U — дешевих навчальних ракет, що використовувалися для підготовки російських підрозділів ППО, але були перепрофільовані на наступальну зброю.
Теоретично це означає, що Москва може запускати близько 100 балістичних ракет на місяць, не витрачаючи існуючі запаси.
Путін і «Джетс»
Більша кількість систем «Патріот» допомогла б Україні захиститися від російських балістичних ракет, але ці перехоплювачі просто занадто дорогі, щоб витрачати їх на десятки, а то й сотні дронів, з якими київські сили змушені боротися щодня.
Швидкість, з якою Росія нарощує загрозу для України з боку літаків з реактивними двигунами, є жахливою. У червні війська Москви запустили через кордон близько 350 безпілотників з реактивним двигуном. У липні — 1 500. У серпні — 2 850.
26 вересня Зеленський заявив, що цього місяця Росія запустила понад 2 730 таких безпілотників.
Однак постійно зростаюча кількість дронів, що виробляються російською оборонною промисловістю, — це лише половина історії. Разом із кількістю продукції зростає й її якість.
«Геран-3», перший широко використовуваний російський безпілотник з реактивним двигуном, був чимось на зразок «Франкенштейна» — інженери фактично прикріпили реактивний двигун до корпусу гвинтового «Геран-2» і відправили його у політ.
Зараз Росія переорієнтовує виробництво на спеціально розроблені моделі «Геран-4» та «Геран-5».
«Геран-4» розвиває швидкість близько 220 миль на годину і може досягати максимальної швидкості понад 300 миль на годину, тоді як більший «Геран-5» здатний розвивати швидкість до 370 миль на годину та нести 90-кілограмову бойову частину.
Вони також оснащені електрооптичними датчиками та засобами радіоелектронної боротьби, що робить їх точнішими, більш смертоносними та важчими для збиття.
Україна просто не може собі дозволити, щоб її показник збиття цих руйнівних БПЛА залишався на рівні 50-го процентиля.
Знищувати їх на землі
Науково-дослідні підрозділи по всій Україні наполегливо працюють над створенням дешевших і швидших перехоплювачів, щоб прямо протистояти цій загрозі.
На початку місяця десятки компаній працювали над прототипами; у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН минулого тижня Зеленський зазначив, що чотири конструкції, здатні перехоплювати безпілотники з реактивним двигуном, були успішно випробувані й запускаються у серійне виробництво.
Але немає потреби збивати дрон — або, якщо на те пішло, балістичну ракету — якщо він ніколи не злітає з землі.
Протягом останніх двох тижнів Збройні сили України розгорнули узгоджену кампанію ударів по відомих об’єктах запуску та виробництва ракет і дронів, як на окупованій території, так і за межами російського кордону.
17 вересня українські війська завдали удару по двох російських пускових установках С-400 — тієї самої системи протиповітряної оборони, яку Росія використовує для запуску ракет RM-48U в ролі засобів наземної атаки.
Через три дні Генеральний штаб повідомив про удар по об’єкту з виробництва безпілотників поблизу окупованого Сєвєродонецька, а наступного дня — по комплексу зберігання, підготовки та запуску в Ориолській області Росії, в результаті чого було пошкоджено п’ять пускових установок, стартову площадку для реактивних дронів та щонайменше три склади дронів.
25 вересня українські сили завдали удару по трьом російським заводам, що займаються виробництвом ракет, зокрема по двох об’єктах, які, за даними Генерального штабу, виробляють тверде ракетне паливо, що використовується в балістичних ракетах «Іскандер».
Потім, 26 та 27 вересня, було вражено ще один комплекс зберігання, підготовки та запуску російських безпілотників в окупованому Донецьку.
Ці атаки становлять основу нової програми систематичних ударів, яка, як заявили минулого тижня Збройні сили України, наразі є одним із головних пріоритетів їхніх бойових операцій.
Поки українські інженери наполегливо працюють над створенням засобів перехоплення російських балістичних ракет та безпілотників з реактивним двигуном, Збройні сили паралельно працюють над розширенням периметра протиповітряної оборони — від неба над Києвом до заводів, складів та пускових майданчиків, які відповідають за те, щоб російські ракети та безпілотники взагалі потрапили в повітря.
Джерело: www.newsweek.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram