Українці готуються до найсуворішої зими, яка супроводжуватиметься повітряними ударами

Українці вже розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій на випадок зими, яка, як видається, може стати найсуворішою за весь час війни.

Перебуваючи під майже постійним обстрілом з часу російського вторгнення в лютому 2022 року, мешканці добре знають, як пережити холодні періоди під час повітряних ударів та регулярних відключень електроенергії. Однак тривалі морози минулої зими спричинили нові труднощі через тижневі перебої з опаленням, водопостачанням та каналізацією у великих містах, зокрема в Києві.

Оскільки травма від того досвіду ще свіжа, а до того ж Росія використовує дедалі досконаліші безпілотники, а в Україні спостерігається гостра нестача засобів їхнього перехоплення, багато хто готується до того, що має статися. Дехто розглядає можливість переїзду або навіть виїзду за кордон. Інші запасаються дровами або купують обладнання та одяг, щоб легше впоратися з ситуацією.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що це буде найкритичніший момент війни на сьогодні. Новий прем’єр-міністр України Сергій Корецький визнає масштаб виклику, зазначаючи, що уряд у своїх планах виходить із найгірших можливих умов.

«Єдине, на що я не розраховую, — це більш м’яка погода», — сказав він у інтерв’ю в Києві цього місяця.

Ахіллесовою п’ятою цієї колишньої радянської країни є централізоване опалення, яке переважає в її містах. Ці системи покладаються на стаціонарну інфраструктуру, таку як теплоелектроцентралі, які подають гарячу воду через мережі труб до багатоповерхових житлових будинків.

У разі пошкодження великого об’єкта цілі райони можуть залишитися без опалення. А якщо швидке відновлення неможливе, системи, можливо, доведеться злити, щоб запобігти замерзанню води та розриву труб, що подовжить страждання під час періодів екстремального холоду.

Саме це сталося минулої зими в київському районі Троєщина, де сотні тисяч мешканців зазнали перебоїв з опаленням на тлі перебоїв з електропостачанням та водопостачанням, коли температура опустилася нижче -20 °C.

Цього разу 35-річна Анна Сторож, менеджерка з продажу в магазині професійного спортивного одягу, вирішила переїхати.

Разом із чоловіком і донькою вона вже покинула свою двокімнатну квартиру в дев’ятиповерховому будинку на лівому березі Києва й переїхала до будинку у селі Віта-Литовська, що за 30 кілометрів (19 миль) від столиці. Цей будинок колись належав її покійним свекрам і свекрусі, і, хоча там тривають будівельні роботи, він має додаткову перевагу — дров’яну піч.

«Я можу жити без електрики — це не проблема», — сказала вона. «Але в кожного свій поріг терпіння, і мій починається там, де закінчується опалення».

Вона не одна: панічні закупівлі призвели до зростання цін на дрова приблизно на 70–80 % порівняно з минулим роком, зазначила вона.

34-річна Маріне Абрамян, координаторка кампаній у «Грінпіс Україна», розглядала можливість орендувати або навіть купити старий будинок із дров’яною піччю десь за межами Києва. Вона відмовилася від цієї ідеї з міркувань безпеки, побоюючись непередбачуваних повітряних атак або навіть чергового наступу з півночі, як це сталося на початку 2022 року.

Це вже втретє, коли війна перевернула життя Абрамян. У 1995 році її вірменська родина переїхала зі Степанакерта в Нагірно-Карабаському регіоні після першої фази вірмено-азербайджанської війни й оселилася в східноукраїнському місті Донецьку.

У 2014 році сепаратисти, яких підтримувала Росія, проголосили там самопроголошену республіку, і Абрамян була змушена знову тікати. Перед переїздом вона пережила тижневе переривання водопостачання через бойові дії поблизу Донецька.

«Бути без води — це жахливо; я думаю, це, мабуть, найгірше, що може бути», — сказала Абрамян.

У столиці ця загроза втілилася в реальність минулої зими, коли багато мешканців стикалися з багатоденними перебоями у водопостачанні.

Зведення до мінімуму ймовірності повторення такої ситуації стає лакмусовим папірцем для нового уряду на чолі з Корецьким, колишнім керівником українських енергетичних компаній.

У інтерв’ю Корецький пообіцяв розширити мережу так званих «точок непереможності» по всій країні — тимчасових притулків, що працюють на дизельних генераторах, де люди можуть зігрітися, зарядити свої пристрої та отримати гаряче харчування. Він також закликав закордонних партнерів України надіслати ремонтні бригади, щоб допомогти українським колегам відновити електропостачання, опалення та водопостачання.

Європейські союзники вже надають допомогу тим, чим можуть, зокрема запасними частинами для електростанцій та опалювального обладнання, за словами особи, обізнаної з цими заходами, яка попросила не називати її імені, оскільки цей процес не є публічним.

Ще ефективнішим було б збільшення кількості перехоплювачів для американських систем протиповітряної оборони «Патріот», які вкрай необхідні для протидії російським балістичним ракетам.

Ці ракети завдають одних із найсерйозніших збитків інфраструктурі України, зокрема об’єктам енергетики. З серпня Росія значно скоротила їхнє використання на користь безпілотників з реактивним двигуном, що свідчить про те, що Москва, ймовірно, накопичує ці засоби для ударів по енергетичній та теплоенергетичній інфраструктурі України під час холодної пори року, яка зазвичай починається наприкінці жовтня або на початку листопада.

Президент Володимир Зеленський у серпні заявив журналістам, що країні потрібно щонайменше 300 перехоплювачів «Патріот» на зиму, і запропонував США продати Україні від 5% до 10% своїх запасів.

«Америка могла б поповнити свої запаси, а ми змогли б пережити зиму», — сказав Зеленський. Реакція США залишається незрозумілою.

Європейські лідери планують домогтися від президента Дональда Трампа надання Україні додаткових ракет «Патріот» під час зустрічі світових лідерів на засіданнях Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку цього тижня. Вони також будуть закликати інші країни, зокрема Велику Британію та Японію, надати фінансову підтримку Києву.

Німеччина та деякі європейські країни заявили цього місяця, що придбають додаткові системи «Патріот» і надішлють ракети зі своїх власних запасів, щоб допомогти відбити очікуваний російський зимовий наступ.

Проте деякі союзники Києва й досі побоюються того, що чекає попереду.

Один із високопоставлених європейських чиновників висловив занепокоєння, що якщо Україна не зможе пережити зиму, вона зрештою програє війну.

Інші союзники налаштовані менш песимістично, вважаючи, що навіть за умови гострого дефіциту перехоплювачів Україна зможе впоратися з труднощами.

За словами високопоставленого чиновника НАТО, оскільки війна триває вже п’ятий рік, настрої регулярно коливаються: цього літа ситуація для України була дуже позитивною, а зараз знову негативною, хоча лінія фронту практично не змінюється.

Союзники повинні «тверезо оцінювати перспективи», — заявив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі під час віртуальної зустрічі Контактної групи з питань оборони України 9 вересня. «Ми не можемо передбачити, коли ця трагічна війна закінчиться».

Полегшення для України могло б настати, якби президент Росії Володимир Путін погодився на певну форму енергетичного перемир’я — пропозицію, яку підтримують США, згідно з якою Москва припинила б удари по енергетичній інфраструктурі України, а Київ — по російських нафтопереробних заводах. Однак ознак того, що Путін погодиться на таку угоду, майже немає.

Минулого тижня Туск заявив у парламенті у Варшаві, що, за даними розвідки, Росія «не готова до будь-яких серйозних переговорів про перемир’я», не кажучи вже про мир, без фактичної капітуляції України.

«Росіяни не зацікавлені — принаймні до кінця зими — у будь-яких серйозних переговорах», — сказав він. «Вони переконані, що зима стане трагічно критичною для України».

Прем’єр-міністр Корецький також не бачить жодних ознак того, що Росія прагне миру. Хороша новина полягає в тому, що енергетична інфраструктура України краще захищена від очікуваних повітряних ударів, зазначив він, закликаючи громадян докласти зусиль, щоб підтримати підготовку уряду.

Українці залишаються стійкими, принаймні публічно.

«Ми провели останні п’ять років, готуючись до того, що ситуація ускладниться», — сказав Сторож, і навіть попри це «немає відчуття повної безнадії».

Джерело: bloomberg.com