План Путіна щодо паралізації України

Сонце вже зійшло, і скрипучий поїзд повільно рухався в бік Польщі, коли провідники почали бігати між вагонами, кричачи пасажирам, щоб ті евакуювалися.

Коли люди висипалися на перон, пролунав гуркіт зенітного вогню та звук дрона над головою.

«Раптом стало чутно, як він наближається, і пролунав дуже гучний вибух ближче до передньої частини нашого поїзда», — згадує Гленн Корн, колишній високопосадовець ЦРУ, який подорожував разом із генералом Девідом Петреусом, колишнім головою ЦРУ.

«Це був дуже потужний вибух, близько до поїзда… Можна було побачити місце удару, там з’явилася велика хмара від вибуху», — розповів пан Корн газеті «The Telegraph».

Атака, яка в неділю вранці влучила в локомотив пасажирського поїзда, сталася неподалік від дипломатичного поїзда, в якому перебували колишній прем’єр-міністр Борис Джонсон, європейські чиновники з питань безпеки та інші іноземні високопосадовці.

Оскільки Росія практично не досягла успіхів на полі бою, вона не лише посилює свої повітряні удари великої дальності по цивільній інфраструктурі, щоб паралізувати Україну, але й стає все сміливішою у виборі цілей.

За даними української державної залізничної компанії «Укрзалізниця», поїзд, у якому перебував пан Джонсон, вирушив раніше через побоювання, що Росія завдасть удару.

Снаряд великої дальності також небезпечно наблизився до цивільного поїзда, в якому перебували колишні високопоставлені співробітники розвідки США, які готувалися перетнути кордон, влучивши лише за 1,2 милі від польської території.

Російський безпілотник також вразив автозаправну станцію всього за 800 метрів від прикордонного переходу Ягодин-Дорогуськ з Польщею, що спричинило велику пожежу рано вранці.

Ці удари викликали осуд з боку європейських чиновників, які звинуватили Володимира Путіна у спробах залякати союзників України та у прояві безкарності.

У понеділок на ці звинувачення відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що російські військові «проводили операції на всій території України і продовжуватимуть це робити».

Пан Корн зазначив, що не вірить у те, що Росія мала намір атакувати поїзд, у якому перебували або вони, або європейські високопосадовці. «Я думаю, вони хотіли надіслати сигнал», — сказав він виданню The Telegraph. «Частина цього сигналу полягає в тому, що не слід їхати в Україну, там небезпечно. Вони намагаються ізолювати українців».

Однак він додав, що ця «операція з високим рівнем ризику», яка легко могла закінчитися трагічно — загибеллю високопоставлених гостей або великої кількості цивільних осіб, — є символом зростаючої схильності Москви до ризику в міру її наступу на кордони НАТО.

«Вони грають з вогнем… Путін, безперечно, підвищує ставки, цими ударами він дедалі наближається до польського кордону, я вважаю, що він ескалює ситуацію», — сказав пан Корн.

Зухвалі удари по прикордонних контрольно-пропускних пунктах поблизу Молдови та Румунії підтвердили думку, що Росія стає дедалі зухвалішою у виборі цілей і все більш схильною випробовувати межі ескалації.

Раніше цього місяця літак, на борту якого перебував український лідер Володимир Зеленський, ледь не був збитий російським безпілотником з реактивним двигуном, коли він збирався вилетіти з Молдови до Норвегії, як повідомили українські та норвезькі офіційні особи.

Проте недільні удари також відповідають більш широкій еволюції військової кампанії Росії.
Оскільки наземна лінія фронту залишається відносно стабільною, а безпілотники дальнього радіусу дії стають дедалі досконалішими, Кремль посилив свою повітряну війну. Він сподівається задушити економіку України, наносячи удари по комерційних, транспортних та логістичних мережах.

Російські удари по енергетичній інфраструктурі не вщухають. 27 серпня російські керовані бомби знищили Херсонську теплову електростанцію, що змусило українських чиновників закликати мешканців покинути місто через побоювання, що воно може залишитися без електропостачання.

Однак залізниці, АЗС, склади, поштові відділення, підприємства та заводи також стали головними цілями, оскільки Росія прагне порушити рух товарів і палива, підвищити витрати на ведення бізнесу та обмежити економіку, яка й без того перебуває під величезним тиском.
«Росія розширює свою кампанію проти інфраструктури, виходячи за межі енергетичних та військових об’єктів і націлюючись на ширшу економічну систему, яка забезпечує функціонування України», — зазначив Максим Безносюк, науковий співробітник Центру «Глобальна Європа».

«Це перетворюється на систематичну кампанію, спрямовану на підрив економічного функціонування України, створення дефіциту ресурсів та посилення соціального тиску, особливо напередодні зими», — сказав він у коментарі для The Telegraph, додавши, що Москва намагається «створити одночасні економічні, логістичні та ресурсні кризи».

Аналіз даних Acled — некомерційної організації, що відстежує конфлікти у світі, — проведений The Telegraph, показав, що влітку 2026 року кількість атак на промислову та комерційну інфраструктуру зросла більш ніж утричі порівняно з попереднім літом.

Водночас кількість ударів по транспортній інфраструктурі зросла на 25 відсотків, а атак на сільське господарство — більш ніж удвічі.

У серпні та вересні було завдано ударів по понад 30 великих роздрібних мережах, споживчих брендах та логістичних компаніях; також постраждали торгові центри у Кривому Розі, Павлограді, Сумах та Харкові, що призвело до загибелі десятків цивільних осіб.

Також цілодобово здійснювалися удари за допомогою дронів по об’єктах продовольчої логістики, зокрема по складах і транспорті, що, за словами міністра сільського господарства Тараса Висоцького, може призвести до зростання цін на 2,5 відсотка — хоча окремі роздрібні мережі вказують на значно більший стрибок цін.

За словами міністра відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника, з початку цього року залізниці зазнали понад 1 500 атак.

І хоча раніше удари по заправках здебільшого обмежувалися регіонами поблизу лінії фронту, де було вражено сотні об’єктів, останніми днями ця кампанія перемістилася до Києва — що змусило мера міста Віталія Кличка попередити про можливий дефіцит пального — та до західних регіонів, таких як Волинь, Рівне та Львів.

Ключову роль у цих атаках відіграють рої безпілотників з реактивним двигуном, які літають утричі швидше за своїх попередників і досягають більшої висоти, що робить їх набагато складнішими для перехоплення, ніж моделі з гвинтовим двигуном.

Протягом літа Росія у вісім разів збільшила кількість таких безпілотників, запущених у бік України: у серпні було запущено 2 800 одиниць, порівняно з 350 у червні.

Супутникові знімки Росії виявили розгортання баз безпілотників, розташованих у межах досяжності України та НАТО, що сприяють цим атакам.

Раніше Путін попередив Київ, щоб той «очікував відповіді, спрямованої на ваші найчутливіші економічні сектори», після серії українських ударів безпілотниками по інтернет-магазинах, що постачали російській армії військове обладнання та обладнання подвійного призначення, представивши ці удари як заходи у відповідь.

У неділю Кремль підкреслив слова Путіна, заявивши, що раніше не мав наміру вражати «все підряд», але «почав це робити після того, як українці самі відкрили скриньку Пандори» своїми атаками.

Українські чиновники та західні аналітики вважають, що посилення ударів компенсує відсутність прогресу Москви на лінії фронту.
На вихідних вашингтонський аналітичний центр «Інститут вивчення війни» (Institute for the Study of War) заявив, що українським силам вдалося майже нівелювати територіальні здобутки Москви, досягнуті з березня 2026 року, завдяки успішним контрнаступам уздовж фронту.

Стратегія, що стоїть за посиленим акцентом Кремля на повітряних операціях на великі відстані, за словами пана Безносюка, полягає в тому, щоб «знищувати та паралізувати швидше, ніж Україна встигає відновлювати та відновлюватися».

«Не маючи можливості досягти вирішального прориву за допомогою звичайних військових засобів, Росія дедалі більше покладається на примусове підривання державних структур, щоб ослабити Україну політично, соціально та економічно», — заявив він.

«Вони досягають дуже незначного прогресу на полі бою», — сказав пан Корн, колишній керівник розвідки.

«[Тому] здається, що вони справді намагаються чинити тиск на український уряд, підривати його авторитет і давати зрозуміти, що уряд не може вас захистити».

Джерело: www.telegraph.co.uk