Захист України стає дедалі дорожчим, а Європа ледве справляється з витратами

За лаштунками чиновники намагаються подолати дефіцит фінансування, що дедалі зростає

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що його уряду потрібні десятки мільярдів додаткових доларів, щоб продовжувати бойові дії та оплачувати рахунки до кінця року.

Цей запит не міг надійти в гірший час для європейських урядів — головних донорів, які підтримують оборону Києва проти Росії. Європейські чиновники в приватних розмовах попереджають, що, можливо, не зможуть покрити всі витрати, яких вимагає Україна.

Минулого вікенду ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини», відома як AfD, здобула переконливу перемогу на виборах у землі Саксонія-Ангальт, виступивши з програмою припинення допомоги Україні та відновлення енергетичних зв’язків із Москвою.

У Франції провідна кандидатка на президентських виборах наступного року Марін Ле Пен заявляє, що Париж не може собі дозволити й надалі підтримувати Україну. Її партія «Національний фронт» проголосувала проти великого кредиту, який Європейський Союз надав Україні цієї весни.

Позиція чинних європейських лідерів є рішучою, але до певної межі. Вони нададуть Україні обіцяну допомогу, що включає кредит у розмірі 105 млрд доларів до 2027 року, але не братимуть на себе зобов’язань надавати більше.

1 вересня Зеленський заявив, що Україна має забезпечити фінансування на зиму для оборони та основних соціальних послуг. Ці кошти, за його словами, «забезпечать нормальне функціонування нашої держави, незважаючи ні на що».

На початку вересня українські чиновники заявили, що їм не вистачає фінансування на оборонні потреби на суму 27 млрд доларів до кінця 2026 року та на початок 2027 року. За словами прем’єр-міністра України, дефіцит виник через зростання витрат на війну, зокрема через збільшений попит на дрони, додаткове фінансування протиповітряної оборони та виплату зарплат військовим.

За словами чиновників, з цієї суми до 10 млрд доларів потрібно на попередні закупівлі озброєння на наступний рік, а майже 20 млрд доларів — на виплату зарплат військовим, компенсації сім’ям загиблих солдатів та інші витрати.

У центрі бюджетних проблем України лежить те, що війна стає дедалі дорожчою, зазначають українські та західні аналітики, в той час як російські удари по українських містах посилилися і стали більш смертоносними через відсутність протиповітряної оборони. Російська кампанія з знищення українського судноплавства в Чорному морі перекрила один із ключових маршрутів експорту зерна для України.

Збройні сили розширюються, а кількість ветеранів, про яких потрібно дбати, постійно зростає, зазначила Олександра Мироненко, економістка Центру економічної стратегії України.

Свою роль відіграє й політична безвихідь. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд має ухвалити 44 постанови до 1 листопада, а парламент — 43 закони, щоб розблокувати частину фінансування. Це охоплює все: від оподаткування невеликих посилок до судових реформ.

Але проблеми не обмежуються лише внутрішніми справами. На саміті Організації Північноатлантичного договору в липні партнери України пообіцяли надати їй військову допомогу на суму 81 млрд доларів цього року. Наразі союзники виділили лише 72 млрд доларів, повідомило Міністерство оборони України.
Протягом літа європейські чиновники, які працюють у Києві, разом з урядом аналізували бюджетні дані, щоб самостійно оцінити, чого не вистачає.

Дехто вважає, що зазначена Україною цифра у 27 млрд доларів є значно завищеною, хоча ще навесні чиновники ЄС попереджали держави-члени, що потреби України, ймовірно, будуть на мільярди євро вищими, ніж спочатку передбачалося.

Згідно з пакетом позик ЄС, Україна має отримати 52 млрд доларів у 2026 році та таку саму суму наступного року. Дві третини цих коштів призначені на оборону.

Країни, що не є членами ЄС, та міжнародні фінансові інституції мали надати ще 52 млрд доларів у вигляді позик на 2026–2027 роки, що Україна наразі враховує у своїх розрахунках. Наразі лише Норвегія взяла на себе зобов’язання щодо цього фонду, хоча, за словами європейських чиновників, Канада, ймовірно, зробить це найближчим часом.

Наразі ЄС виплатив Україні 13,5 млрд доларів у рамках цього кредиту. Цього тижня Європейська комісія схвалить ще 7 млрд доларів, частину яких Україна зможе використати на закупівлю необхідних компонентів для систем протиповітряної оборони «Патріот», щоб протистояти інтенсивним російським атакам дронів та ракет, спрямованим проти країни, зазначають чиновники.

Наразі ЄС намагається уникнути поновлення дискусій щодо нових коштів, усвідомлюючи, до яких політичних наслідків це може призвести. Офіційна позиція полягає в тому, що чиновники все ще опрацьовують цифри і не мають нових оцінок потреб України.
У приватних розмовах європейські чиновники зазначають, що, можливо, не зможуть задовольнити всі запити України на цей рік. Вони попереджають, що наступного року нові кошти майже напевно будуть потрібні.

За лаштунками вже розпочалися дискусії щодо того, як заповнити цей пробіл. Усі варіанти мають свої недоліки.

Україна звернулася до ЄС із проханням достроково надати кредитні кошти, щоб заповнити пробіл у 2026 році. Такий крок дасть зрозуміти, що ЄС, ймовірно, доведеться знайти додаткові кошти наступного року, що є особливо ризикованим кроком напередодні президентських виборів у Франції в квітні наступного року.

Проте міністр закордонних справ Ірландії Гелен МакЕнті після зустрічі зі своїми колегами з ЄС у Дубліні 1 вересня заявила, що «значна кількість держав-членів» готова прискорити деякі виплати.

Другим варіантом було б фактично позичити кошти з наступного багаторічного бюджету ЄС, який починається у 2028 році. У ньому на відновлення України передбачено 100 мільярдів євро, але план витрат ще не затверджено. Проте існують способи, як частину цих коштів можна було б виділити достроково.

Існує третя ініціатива з боку групи держав-членів щодо поновлення обговорення питання про використання для України близько 200 мільярдів доларів із заморожених російських активів. Наразі це розглядається як крайній захід.

Бельгія, де більша частина цих коштів зберігається в кліринговій палаті, як і раніше, категорично виступає проти використання російських активів через юридичні та фінансові ризики, яким, на думку бельгійських чиновників, це може їх піддати. Навіть уряди тих країн, які минулого року рішуче підтримували цей план, наприклад Німеччина, не хочуть поновлювати обговорення лише для того, щоб його знову заблокували, зазначають чиновники.

Джерело: wsj.com