Ось що б отримав Путін у разі нападу на країни Балтії

І саме ця деталь змушує кремлівського воєначальника вагатися

Москва могла б випробувати НАТО. Не обов’язково великою війною, а обмеженим наступом. Експерт з питань безпеки Карло Масала (58) вважає такий сценарій цілком імовірним — і попереджає про наслідки для Європи.

Два дні тому стало відомо, що головний агент Трампа, керівник ЦРУ Джон Раткліфф (60), несподівано відвідав Москву. За даними Politico (що, як і BILD, належить до Axel Springer), він нібито попередив своїх російських співрозмовників, зокрема, про небезпеку ескалації конфлікту щодо Естонії, Латвії та Литви.

Експерти з питань безпеки та іноземні спецслужби відреагували з тривогою. Адже востаннє голова ЦРУ відвідував російську столицю п’ять років тому — за три місяці до вторгнення Росії в Україну.

Військовий експерт Карло Масала (58 років, Університет Бундесверу в Мюнхені) вважає не лише цю поїздку сигналом тривоги, що Росія щось планує. Останніми днями спостерігалося посилення розвідувальних польотів країн НАТО навколо Калінінграда та Балтійських держав, а Польща, крім того, передислокувала танкову бригаду ближче до кордону з Білоруссю. Масала в інтерв’ю BILD: «Не відправляють главу ЦРУ до Москви, якщо не побоюються, що Росія може зробити щось таке, чого не хочуть».

Ось як Путін міг би перевірити НАТО

При цьому навіть не обов’язково йдеться про великий російський напад на альянс. Можливий цілий спектр російських дій: «від масштабних кібератак до невеликих, обмежених захоплень територій».

Розрахунок такий: Путін міг би за допомогою «стратегії дрібних уколів» перевірити, чи дійсно НАТО діятиме злагоджено в разі реальної загрози. Масала: «Мета, звісно, не в тому, щоб розв’язати велику війну проти НАТО, а в тому, щоб перевірити здатність НАТО до реагування». Водночас Москва може спробувати «таким чином відрадити країни-члени НАТО від подальшої підтримки України».

Що відбувається у разі активації НАТО? Якщо на державу-члена НАТО буде здійснено збройний напад, згідно зі статтею 5 Договору про НАТО це вважається нападом на всіх членів альянсу. Кожен союзник тоді зобов’язаний надати допомогу державі, що зазнала нападу. Однак, як саме виглядатиме ця допомога, вирішує кожна країна-член НАТО самостійно. Вона може включати застосування військової сили, але це не обов’язково. Можливі й інші заходи підтримки.

Чи буде Німеччина воювати за країни Балтії?

«Що робитимуть німці, французи, італійці, іспанці?», — запитує Масала. Саме тут Путін міг би спробувати вбити клин у союз: «Путін, звісно, спекулював би на цих розбіжностях». Одна з причин можливого вагання — побоювання, що обмежений інцидент переросте у пряму конфронтацію між Росією та НАТО, а зрештою навіть у ядерну ескалацію. До того ж постає питання, чи підтримає населення таку операцію.

Масала каже про Німеччину: «Я не вірю, що більшість німецького населення була б готова підтримати задіяння Бундесверу на східному фланзі проти російських військ». Його висновок: «У той момент, коли НАТО не реагує як НАТО, НАТО приречене на крах».

Тоді справжня мета Росії може бути досягнута: не завоювання Європи, а її політична дестабілізація.

Тому навіть обмежений російський напад може стати найбільшим випробуванням для безпеки альянсу за останні десятиліття. Адже найнебезпечнішою зброєю, можливо, будуть не російські танки. А сумніви в тому, що НАТО дійсно буде єдиним у разі серйозної загрози.

Джерело: bild.de