У вівторок, 25 серпня 2026 року, у театрі імені Івана Франка в Києві актори проводять останню репетицію вистави «Одіссея. Меотис», яка є новою інтерпретацією епосу Гомера У вівторок, 25 серпня 2026 року, у театрі імені Івана Франка в Києві актори проводять останню репетицію вистави «Одіссея. Меотис», яка є новою інтерпретацією епосу Гомера

Театр переосмислює «Одіссею» Гомера крізь призму страждань, пов’язаних з війною в Україні

Суспільство

Вічна біль війни — смерть, полон, болісне очікування та туга за домівкою — знайшла нову сцену у воєнному Києві, де гомерівський епос переосмислено як сучасну українську одіссею.

П’єса «Одіссей, Меотис» готова до прем’єри в українській столиці в той час, коли ця стародавня історія переживає світовий резонанс завдяки IMAX-спектаклю Крістофера Нолана та касовому хіту «Одіссея» з Меттом Деймоном у головній ролі.

У Києві цю історію виконують професійні актори та діючі військовослужбовці, зокрема Данило Мірешкін — військовослужбовець, який грає войовничого царя Одіссея

«Я вважаю, що це поєднання міфу та сучасності дозволяє нам проводити паралелі та усвідомлювати, наскільки важливим є питання повернення: повернення військовослужбовців до цивільного життя, повернення наших територій та повернення нас самих до нашої справжньої ідентичності як українців», — сказав Мірешкін.

Актор поспілкувався з агентством «Асошіейтед» після останньої репетиції у вівторок, напередодні прем’єри, яку неодноразово відкладали через послідовні російські атаки.

«Ця історія допомагає нам говорити про ці теми, які, як виявляється, не втратили своєї актуальності», — додав Мірешкін.
Дрони та машини для вбивства як сучасні монстри

Постановка у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка задумана як сувора та тривожна.

На тлі затемненої сцени, пронизаної неоновими смугами світла, проекції огортають самих акторів. Монстрів оригіналу — циклопів та сирен — замінюють дрони, що гудуть над сценою, та моделі робототехнічних бойових машин.

Дія п’єси розгортається паралельно: випробуваннями сповнена подорож Одіссея та довге очікування вдома його дружини Пенелопи.

Режисер Іван Уривський відверто розповідає про те, як п’єса переосмислює теми повернення та людей, що опинилися у вигнанні й полоні, з античної поеми.

«Звісно, від оригінального тексту Гомера тут залишилося дуже мало, адже п’єса була написана з нуля. Ми просто взяли основну сюжетну лінію — повернення Одіссея додому», — сказав він.
На краю відомого світу

Ще одна грецька алюзія міститься в назві п’єси: «Майотис» — це стародавня назва Азовського моря, запозичена від народу, що мешкав на його берегах, у місці, яке колись вважалося краєм відомого світу.

На березі цього моря розташоване місто Маріуполь — портове місто, захоплене Росією після облоги 2022 року, і п’єса базується на свідченнях його захисників із «Азовської бригади», яка зараз входить до складу 1-го корпусу «Азов» — частини Національної гвардії України.

Головний актор Мірешкін та драматург Олексій Доричевський є бійцями 1-го корпусу «Азов». Для створення вистави Доричевський спирався на матеріали, зібрані протягом року під час інтерв’ю з колишніми військовополоненими. За даними Корпусу, серед тисяч військовослужбовців, які досі перебувають у російському полоні, приблизно 600 — бійці «Азовської бригади».

Для Дарини Легеїди, яка грає Пенелопу, доля стародавньої королеви перегукується з історіями жінок в Україні, які чекають на повернення своїх коханих.

«Це історія про долю українських жінок, які чекають, вірять і сподіваються, але водночас можуть почуватися безсилими, зневіреними та позбавленими віри», — сказала Легеїда.

«Це історія про тимчасово окуповану землю, яка чекає на повернення додому», — додала вона. «Це історія про дітей та людей, які чекають, про те, з чим ми стикаємося під час цього очікування, та про тяжкий тягар, який війна накладає на нас».

Джерело: apnews.com

🌍 Як світ пише про Україну?

Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.

👉 Підписуйтесь у Telegram