Чому застаріла військова культура Росії призводить до поразки у війні в Україні

Майже півдесятиліття виснажливої війни не принесло суттєвих змін у російській тактиці.

Загальновідомо, що російська військова культура є підлою, жорстокою та смертоносною. Російські військові командири у війні в Україні сумно відомі тим, що покладаються на атаки типу «м’ясорубки», відправляючи хвилю за хвилею солдатів на штурм українських позицій, де їх просто розстрілюють, найчастіше за допомогою дронів. Стратегія майже не змінилася навіть на п’ятому році війни. Однак зараз командири часто віддають перевагу відправленню невеликих груп солдатів для проникнення на українські позиції в рамках операцій, які часто називають «самогубними місіями» через спостереження з дронів у поєднанні з касетним артилерійським вогнем.

Середній вік російського контрактника може сягати 50 років. Часто він не проживає й кількох днів після відправлення на штурм на передовій. Згідно з травневою публікацією журналу «The Economist», Росія нібито скоротила термін підготовки елітних десантних підрозділів до 10 днів, що свідчить про те, що Кремль не розраховує на їхнє тривале перебування в живих. Навіть елітні підрозділи зазнали значних втрат. Наприклад, 155-та бригада морської піхоти Росії зазнала катастрофічних втрат і, за повідомленнями, була реорганізована аж вісім разів протягом війни.

Для російських командирів людське життя не має великої цінності, і від солдатів очікують, що їх використовуватимуть будь-якими необхідними засобами для досягнення прогресу та надання керівництву тієї інформації, яку воно хоче почути. Це нагадує Сталінградську битву, де радянських солдатів відправляли на жорстокі атаки, що супроводжувалися великими втратами. Насправді 28 липня 1942 року Йосип Сталін видав наказ № 227, в якому наказував Радянській армії не відступати ні на крок і здійснювати будь-які самогубні дії, необхідні для оборони Батьківщини.

«Культура російської армії сягає 1941 року і не змінилася», — розповів автору Микола Мельник, колишній офіцер 47-ї механізованої бригади. «Немає поваги до людського життя, а військова доцільність ставиться вище за будь-які людські цінності. Ось чому так званий «батальйон каліків» — це не новина. Це існувало під час Другої світової війни, і це триває й сьогодні».

Якщо російському командиру наказано захопити певне село, він мусить зробити все, що потрібно, включаючи повне виснаження своїх солдатів. Це призвело до частого використання солдатів для проникнення на українські позиції та встановлення російського прапора, зйомки відео, яке потім надсилається до російського штабу. Росія також використовувала штучний інтелект для створення фейкових відео, на яких солдати піднімають прапори над територією, яку вони не контролюють. Солдата часто швидко вбивають українські підрозділи в цьому районі. Це навряд чи є ефективною бойовою стратегією для мотивації солдатів.

«Ця практика також свідчить про нестачу живої сили в умовах виснажливої війни, в якій Україна зупинила російський наступ — зменшення кількості нових призовників змушує командирів намагатися «використовувати» буквально всіх, навіть тих, хто фізично не придатний до бою», — розповіла автору Марія Попова, доцент кафедри політичних наук Університету Макгілла. Навіть ВІЛ-інфікованим полоненим обіцяли лікування, якщо вони підуть воювати.

Якість новобранців, яких забирають до російської армії, також часто залишає бажати кращого. Багато хто з них має борги, зокрема через азартні ігри, а інші страждають від алкогольної залежності або мають кримінальне минуле. Деяким солдатам просто брешуть, обіцяючи, наприклад, службу в підрозділі безпілотників, але все одно відправляють їх у штурм. Також поширеною практикою є повторне задіяння поранених солдатів. За даними української військової розвідки, яка перехопила нещодавні російські дані, понад 60 відсотків російських втрат становлять загиблі, а 38 відсотків — поранені.

«Повідомлення про так звані «батальйони інвалідів» та повторне задіяння поранених або військовослужбовців, яким знижено бойову придатність, вписуються в набагато ширшу російську військову культуру, яка ставить масову чисельність і витривалість вище за добробут окремих бійців», — розповів автору Шон Піннер, колишній британський солдат, який воював у Маріуполі в 2022 році, перш ніж потрапив у полон. «Історично російська система цінувала послух і самопожертву набагато більше, ніж збереження самих солдатів».

Тих, хто відмовляється йти на самогубну місію, часто принижують і катують. Один російський військовополонений розповів, що в разі відступу їхній командир власноруч розстрілював би солдатів, які відступають. Навіть досвідчених солдатів, які кидали виклик своїм командирам, нібито відправляли на майже самогубні атаки.

У вересні 2024 року оператори дронів Дмитро Лисаков, відомий як «Гудвін», та Сергій Гріцай, відомий як «Ернест», записали відео, в якому заявили, що їхній розвідувальний підрозділ було розформовано, а операторів дронів відправили в піхотні атаки після того, як вони висловили критику на адресу своїх командирів. Обох незабаром було вбито. Російські військові кореспонденти називають такі інциденти «серійними вбивствами особового складу, замаскованими під атаки-м’ясорубки».

Деякі російські солдати опублікували рідкісні відео з висловленням незгоди, в яких вони критикували навіть президента Росії Володимира Путіна. 39-річний Олександр Лунін, колишній командир розвідувального підрозділу в батальйоні імені Судоплатова, вимагав зустрічі з Путіним і погрожував бунтом через те, що командири відправляли солдатів на самогубні місії та вимагали гроші від своїх підлеглих. Луніна заарештували незабаром після цього. Проте коментатори, які підтримують війну, дедалі більше розчаровуються станом військових дій Кремля.

Дійсно, тактика часів Другої світової війни обмежує здатність Росії підвищити бойову ефективність своїх солдатів. Але також правдою є те, що використання чисельної переваги дозволило Москві досягти успіхів, хоч і великою ціною. Насправді Росія зазнала 1,4 мільйона втрат, покладаючись на атаки типу «м’ясорубки», і навіть російська економіка починає відчувати нестачу робочої сили. Справжні демографічні втрати дадуться взнаки протягом найближчих десятиліть, і репресії проти іноземних мігрантів, таких як таджики, теж не допомагають.

Ведучи війну проти України та намагаючись повернути світ у минуле, Путін і його військове керівництво руйнують майбутнє Росії. Жорстокість російських збройних сил і держави також поширюється по всій Україні, оскільки Росія незаконно мобілізує етнічних українців на окупованих територіях для боротьби проти своїх співвітчизників. Європа не повинна допустити поширення цієї жорстокості, адже російська держава, якщо їй надати таку можливість, поширюватиме її за межі своїх кордонів.

Джерело: nationalinterest.org