Під час зустрічі в середу з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі Трамп здивував усіх заявою про те, що надасть ліцензію на виробництво ракет PAC-3 MSE для систем «Патріот».
— Одне з питань, про які ми будемо говорити, — це те, що ми надамо вам ліцензію на виробництво «Патріотів», це досить круто, — сказав Трамп.
— Таким чином ви не зможете скаржитися, що ми не даємо їх достатньо.
Я сказав: «Виготовляйте їх самі», — додав він.
Трамп хоче, щоб «Патріоти» виробляли в Україні
Ця заява — яка є виконанням прохання, висловленого Зеленським ще в червні — викликала скептицизм у частини експертів, що займаються оборонною промисловістю.
Серед них — полковник Марк Кансіан, колишній чиновник Білого дому та Пентагону, який, зокрема, займався питаннями закупівлі військової техніки.
На його думку, реалізація заяви Трампа буде «у кращому разі дуже складною», а насправді — малоймовірною.
Експерт вказав на три основні перешкоди. Перша — це час: запуск виробництва та побудова ланцюга поставок, до якого входять десятки компаній, триває роками. Друга — це конкуренція за комплектуючі.
— Частина цих комплектуючих, необхідних для виробництва ракет, можливо, повинна надходити зі Сполучених Штатів. А це, у свою чергу, позначиться на виробництві в США. Тож у підсумку зростання виробництва може виявитися меншим, ніж здається, оскільки виникне конкуренція за компоненти, — сказав він.
Третьою перешкодою є передача технологій, що є особливо чутливим питанням для країни, яка не входить до НАТО, веде війну та наражається на російську експансію.
Проблеми з технологіями, компонентами та згодою компаній
Четвертою перешкодою є необхідність домовитися з виробником.
Трамп визнав в Анкарі, що раніше не інформував компанії про свою заяву.
— Ми маємо великий вплив на компанії, які виробляють «Патріоти», — сказав він.
«Lockheed Martin», головний підрядник з виробництва перехоплювальних ракет PAC-3, поки що не прокоментував цю заяву.
Компанія RTX, до складу якої входить Raytheon, що виробляє саму систему «Патріот», також не прокоментувала цю справу, хоча водночас нагадала про свій досвід у спільній розробці оборонних систем у Європі, зокрема в Польщі, Німеччині, Швейцарії та Греції.
Під час саміту в Анкарі США, Німеччина, Нідерланди, Польща та Швеція підписали міжурядову угоду про вивчення можливості створення європейського центру обслуговування та ремонту — але не виробництва — ракет PAC-3.
Проте це все ще попередня фаза можливого створення таких центрів.
Глава Міністерства оборони Владислав Косіняк-Камиш наголошував, що центр посилить оборонні можливості альянсу та прискорить виробництво й технічне обслуговування.
На думку Канціана, набагато реалістичнішими, ніж виробництво ракет в Україні, є німецькі зусилля щодо ліцензійного виробництва «Патріотів», що ґрунтуються на міцних зв’язках американської та німецької оборонної промисловості.
Україна може виграти від оборонної співпраці зі США
Водночас Канціан підкреслив, що з цієї зустрічі випливають два «дуже обнадійливі» сигнали. Першим є сама згода Трампа на «Патріоти», особливо на тлі скандалу в Овальному кабінеті кільканадцять місяців тому. Другий — угода щодо безпілотників, яку готують обидві сторони, про закупівлю українських безпілотників, яка може бути реалізована протягом кількох місяців, а не років.
— Рік тому Трамп сказав Зеленському, що у нього немає жодних козирів.
Зараз Зеленський має козирі — він має козирі у сфері дронів та протидронових систем, які справді потрібні США та іншим країнам, — зазначив він.
Як додав він, про співпрацю з Україною також домагаються країни Перської затоки.
Говорячи про дефіцит перехоплювальних ракет, Канціан нагадав, що до війни в Україні річний обсяг виробництва «Патріотів» становив близько 300 одиниць, зараз він сягає близько 600, а в перспективі має досягти 2 тис.
— Але це триватиме щонайменше до 2030 року.
Розподіл залишається незмінним: половина — для США, половина — для союзників і партнерів.
— Наразі проблема не в грошах.
Проблема полягає в тому, щоб перетворити гроші на заводи, комплектуючі та виробництво, — сказав він. Розбудову виробничих потужностей розпочала адміністрація Джо Байдена, а продовжує її адміністрація Трампа.
На запитання про зацікавленість у спільній виробництві озброєння в Європі, зокрема в Польщі, експерт нагадав, що США надали ліцензію на виробництво в Японії.
Як зазначає Канціан, співавтор звітів про стан американських запасів високоточної амуніції, війна з Іраном значно поглибила проблему нестачі боєприпасів, особливо для протиповітряної оборони. За даними CSIS, запаси семи ключових видів високоточної амуніції, проаналізованих CSIS, скоротилися на третину до половини, а їхнє відновлення займе кілька років.
Джерело: forsal.pl
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
