Європа готується до російської провокації

Війна в Україні, можливо, вступає в нову небезпечну фазу, оскільки Росія, що опинилася в скрутному становищі, судячи з усього, зважує, чи ескалувати конфлікт за допомогою обмежених ударів або військових вторгнень проти європейських країн НАТО, таких як країни Балтії чи Польща, — розраховуючи на те, що США не втрутяться.

«Я б сказав, що ризик ескалації є реальним і зростає — головним чином тому, що [президент Росії Володимир] Путін перебуває під дедалі більшим тиском у себе в країні й зазнає поразок на полі бою», — зазначив колишній директор ЦРУ Вільям Бернс у повідомленні, надісланому мені в понеділок. Як повідомили мені офіційні особи, протягом останнього місяця США попереджали європейських союзників про зростаючу небезпеку.

Ми спостерігаємо приклад того, як війни можуть вийти за межі того, що стратеги називають «домовленою битвою», і перетворитися на глобальні катастрофи. Оскільки Росія опинилася в м’ясорубці на сході України, щомісяця несучи понад 30 000 втрат від київських дронів, існує небезпека, що Путін спробує прорватися проти альянсу НАТО, який, за його твердженням, є його справжнім супротивником — саме в той момент, коли США менш залучені до справ альянсу, ніж будь-коли в його історії.

Побоювання щодо розширення війни з’являються на тлі щорічного саміту НАТО, який відбудеться у вівторок в Анкарі, Туреччина. Європейські лідери не знають, як президент Дональд Трамп відреагує на останні російські провокації. Чи стане він на бік союзників по НАТО та нової потужної України, щоб стримати загрози Путіна? Чи, навпаки, дистанціюється від конфлікту? Прихильники України стверджують, що відступ Трампа посилить глобальне враження, яке склалося після війни з Іраном, що Сполучені Штати є супердержавою, що занепадає.

Зустріч НАТО «є нагодою для адміністрації Трампа продемонструвати впевненість, силу та лідерство», — стверджує Вільям Тейлор, колишній посол США в Києві. Нещодавні успіхи України на полі бою дають Трампу важелі впливу, щоб змусити Москву піти на угоду, яка могла б покласти край війні, вважає Тейлор. Однак немає жодних ознак того, що Путін готовий йти на компроміс з основних питань.

Деякі аналітики вважають, що нещодавні розмови про ескалацію — це лише «брязкання зброєю» з боку Кремля. Представники розвідки поки що не фіксують фактичного переміщення російських військ у напрямку кордонів НАТО чи інших оперативних приготувань. Проте чиновники заявляють, що виявляють ознаки того, що Росія «відпилює» плани атак на об’єкти НАТО та активно їх вивчає.

Конфлікт уже загострився як у Росії, так і в Україні. У результаті глибоких ударів з боку України були бомбардовані російські нафтові об’єкти, зокрема в понеділок було завдано удару по найбільшому в Росії нафтопереробному заводу в Омську у Західному Сибіру. У червневому інтерв’ю Путін визнав, що «ці удари по наших об’єктах, безумовно, створюють проблеми; це очевидно», і що вони спричиняють «певний дефіцит» енергоресурсів.

Тим часом Росія різко посилила обстріли України балістичними ракетами. У понеділок вранці Київ зазнав потужного обстрілу, після аналогічного шквалу ударів минулого четверга. Українські чиновники охарактеризували ці удари як одні з найпотужніших за весь час війни, в той час як Україна вичерпує запаси ракет «Патріот» для самооборони.

Нове занепокоєння викликає те, що війна може поширитися за межі Росії та України. Союзники по НАТО заявляють, що отримують такі попередження від ЦРУ, підкріплюючи власні повідомлення про небезпеку ескалації з боку Росії. Наприклад, польська інформаційна служба «Onet» 30 червня повідомила, що джерела польської розвідки попередили: «Росія може вчинити збройну провокацію проти Польщі», щоб перевірити реакцію НАТО. Серед можливих сценаріїв атаки — реальні або імітовані удари по польських електропередавальних станціях або «гібридна» таємна атака поблизу польсько-російського кордону.

«Ми усвідомлюємо ці загрози, зокрема завдяки інформації від наших союзників», — відповів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. «Я не маю наміру нікого лякати, але найближчі місяці можуть виявитися критичними, особливо в країнах Балтії, де ці побоювання відчутні».

Три країни Балтії — Латвія, Литва та Естонія — обмірковують, як вони реагуватимуть на можливий російський напад. Наприклад, один із європейських чиновників заявив, що якщо Естонія виявить на своїй території підрозділ російської розвідки ГРУ, вона завдасть удару у відповідь. За даними джерел у НАТО, найкращим засобом стримування для країн Балтії є ефективне повітряне та наземне спостереження, яке дозволить виявляти будь-яку російську присутність і оперативно реагувати на неї.

Калінінград — російський анклав між Польщею та Литвою — є потенційним осередком напруженості. Російські війська, що там дислокуються, можуть швидко просунутися на північ або південь на територію НАТО. Однак представники НАТО зазначають, що якщо вони перемістять війська до кордону з Калінінградом для стримування Росії, Путін може використати це як привід для нападу.

Ще однією ключовою територією є Білорусь. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський попередив, що якщо Білорусь дозволить Росії використовувати свою територію для організації атак, Україна завдасть удару. З огляду на нещодавні успіхи Києва в атаках на Росію за допомогою дронів та ракет середньої дальності, президент Білорусі Олександр Лукашенко, схоже, відступив. Це стало ознакою нової здатності України проєктувати силу.

По всій Європі ширяться розмови про війну. 4 липня газета «Le Figaro» повідомила, що 22 червня латвійські спецслужби попередили про «ознаки, які вказують на те, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії або Польщі». Французька газета також процитувала попередження Міністерства оборони Нідерландів від 29 червня про небезпеку російського військового нападу «протягом року».

Велика Британія теж зіткнулася з російськими провокаціями. Міністерство оборони Великої Британії повідомило в понеділок, що 2 липня до її авіаносця HMS Prince of Wales «неодноразово наближався» російський літак, який «скинув поблизу кілька гідроакустичних буїв і не відповідав на виклики на міжнародних частотах безпеки». Британський авіаносець підняв у повітря винищувачі.

Путін повинен ретельно зважити свою тактику ескалації. Як пояснив мені один європейський аналітик, у Путіна є вибір: чи повинен він утримувати будь-які дії на «гібридному» рівні, нижче відкритого нападу, який може спровокувати військову реакцію НАТО? Чи повинен він завдати сильнішого удару, розраховуючи на те, що Трамп не відреагує, а зобов’язання НАТО за статтею 5 виявляться «паперовим тигром»?

Ця війна триває вже п’ятий рік і ризикує подолати будь-які залишки стримуючих факторів. Росія обстрілює ракетами дедалі більш беззахисні українські міста. Російські солдати гинуть на фронті з вражаючою швидкістю, а щодня піддаються атакам все більше російських міст та об’єктів інфраструктури. Тим часом Європа опинилася на прицілі Росії, і європейські лідери обговорюють, як підготуватися до ширшої війни.

Де кнопка деескалації? За даними розвідки, саме це питання дедалі частіше ставлять російські олігархи. Герман Греф, голова контрольованого державою «Сбербанку», минулого тижня публічно попередив, що російська економіка «просто не зможе вижити протягом тривалого періоду» за нинішніх умов тиску.

Хто міг би стримати цю війну, що набирає обертів, і підштовхнути двох знекровлених супротивників до укладення мирної угоди? Відповідь, як і в день інавгурації, — Дональд Трамп, потенційний миротворець. На саміті НАТО в Анкарі світ побачить, чи серйозно він ставиться до цього завдання.

Джерело: foreignpolicy.com