Як війна в Україні та відновлення Китаю допомогли відродити Північну Корею

Коли на початку 2021 року Кім Чен Ин відкрив з’їзд Трудової партії, він зробив щось майже нечуване для північнокорейського лідера — вибачився перед присутніми делегатами за економічний стан країни. Закриття кордонів через COVID-19 зруйнувало торгівлю з Китаєм, тайфуни знищили врожай, а система охорони здоров’я перебувала на межі колапсу. Через п’ять років тон Пхеньяну став невпізнанним. Тепер Кім заявляє своїй партії, що Північна Корея вступила в «славетну й більш процвітаючу еру», а режим обіцяє і «солодощі, і кулі», маючи на увазі, що може одночасно фінансувати споживання населення та програму ядерної зброї.

Цифри — ті нечисленні, які вдається виміряти — підтверджують принаймні частину цих хвастощів. За оцінками Банку Кореї, у 2024 році економіка Північної Кореї зросла на 3,7 %, що є найшвидшим зростанням за останні вісім років. Агентство Bloomberg, посилаючись на ті самі дані, оцінює реальний ВВП приблизно в 37 трильйонів південнокорейських вон, або близько 26,7 млрд доларів за поточним курсом. Корейський інститут розвитку, використовуючи іншу методологію, оцінив сукупне зростання за 2023 і 2024 роки на рівні, близькому до 10%. Банк Кореї очікує подальшого зростання у 2025 році, посилаючись на кращі погодні умови, збільшення транскордонної торгівлі та неофіційний експорт військової техніки до Росії.

Останній фактор є найважливішим окремим чинником відновлення. Інститут стратегії національної безпеки Південної Кореї у звіті за березень 2026 року оцінив, що Пхеньян заробив аж 14,4 млрд доларів США від розгортання військ та експорту зброї до Росії в період з серпня 2023 року до кінця 2025 року. За оцінками, лише постачання зброї — переважно артилерійських снарядів, ракетних систем залпового вогню, самохідних гармат «Коксан» та балістичних ракет малої дальності «Хвасон-11» — принесло від 7 до 13,8 млрд доларів США, у середньому близько 10,4 млрд доларів США, тоді як дохід від розгортання військ за той самий період оцінювався приблизно в 620 млн доларів США. Аналіз, опублікований у квітні 2025 року Open Source Centre спільно з Reuters, показав, що північнокорейські боєприпаси становили від 29% до 40% артилерійських снарядів, випущених Росією в Україні з моменту початку поставок наприкінці 2023 року.

Трудова складова угоди також є значною. За оцінками, на які посилається НАТО, до кінця 2024 року та на початку 2025 року до Росії було розгорнуто приблизно 15 000 північнокорейських солдатів, а деякі оцінки вказують на те, що подальші ротації збільшили загальну кількість до 30 000 до середини 2025 року. Представник розвідки Південної Кореї повідомив BBC, що у 2025 році планувалося розгорнути аж 50 000 північнокорейських робітників, що значно перевищує обмеження, встановлені санкціями ООН. Втрати були значними: підрозділи Корейської народної армії, відправлені до Курська, за повідомленнями, втратили близько 40 % від початкового складу у 11 000 осіб протягом перших трьох місяців бойових дій, переважно у боях проти українських безпілотників.

Китай є другою опорою відновлення. Обсяг двосторонньої торгівлі у 2025 році сягнув 2,74 млрд доларів США, що перевищує показник 2,2 млрд доларів США у 2024 році та є найвищим показником з часів до пандемії. Згідно з даними китайської митниці, на які посилається газета «South China Morning Post», обсяг двосторонньої торгівлі лише у квітні 2026 року сягнув 325,8 млн доларів США — це найвищий показник за один місяць з грудня 2017 року, коли ООН ввела широкі санкції щодо більшості північнокорейських експортних товарів. 8 червня 2026 року президент Сі Цзіньпін відвідав Пхеньян — це була його перша поїздка до Північної Кореї з 2019 року, а пасажирське залізничне сполучення між Пекіном і Пхеньяном було відновлено в березні 2026 року після п’ятирічної перерви.

У самій столиці зміни помітні тим небагатьом іноземцям, яким дозволено її побачити. Газета «The Wall Street Journal» нещодавно процитувала австралійського туроператора Роуена Бірда, який здійснив понад 100 поїздок до цієї країни, який розповів, як його північнокорейський супровідник тепер викликає таксі через додаток для замовлення поїздок, доступний лише в Пхеньяні, під назвою «Самхунг». Австрійська кінорежисерка Брігітте Вайх, яка повернулася туди вперше з 2018 року, розповіла газеті, що її вразили затори на дорогах та помітна кількість імпортних електромобілів. Кім керував будівництвом понад 10 000 нових квартир у рамках одного етапу розвитку району Хвасон, де, за повідомленнями, деякі житлові вежі спроектовані так, щоб нагадувати силует міжконтинентальної балістичної ракети класу «Хвасон». Супутникові знімки зараз показують, що нічна яскравість Пхеньяну приблизно втричі перевищує рівень п’ятирічної давнини.

За межами столиці картина швидко погіршується. У статті для Корейського економічного інституту, опублікованій у березні 2026 року, колишній аналітик Міністерства фінансів США Вільям Б. Браун зазначив, що ціна за кілограм рису зросла з приблизно 5 000 північнокорейських вон два роки тому до приблизно 19 000 вон сьогодні, тоді як офіційний курс вона впав з приблизно 8 000 до 36 000 за долар США за той самий період, незважаючи на повідомлення про несподівані надходження іноземної валюти з Росії. Агентства ООН, як і раніше, оцінюють, що майже половина з 26 мільйонів жителів країни страждає від недоїдання.

Чи буде це відновлення стійким — питання, що залишається відкритим. Стефан Хаггард з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, який вже десятиліттями стежить за економікою Північної Кореї, заявив виданню «Wall Street Journal», що фінансове становище Кіма є найміцнішим з часу його приходу до влади майже п’ятнадцять років тому. Колишня американська дипломатка Чон Х. Пак висловилася ще більш прямо, назвавши режим у Пхеньяні фінансово найміцнішим за всю його історію. Застереження також очевидні. Несподівані доходи від продажу зброї залежать від війни, яку Москві, можливо, зрештою доведеться завершити, а відновлення торговельних відносин із Китаєм ґрунтується на відносинах, які за часів правління Сі неодноразово то охолоджувалися, то нагрівалися. Дані щодо інфляції та валютного курсу свідчать про те, що навіть за наявності мільярдів нових іноземних валютних надходжень економіка за межами Пхеньяну, яка функціонує у вонах, залишається під серйозним тиском.

Джерело: novinite.com