Війна в Україні триває вже довше, ніж Перша світова війна. Історичні паралелі

Паралелей між цими двома війнами безліч — від виснажливого характеру бойових дій до того, як нові технології змінили обличчя війни.

Війну в Україні часто порівнюють із Першою світовою війною через жорстокі піхотні атаки та великі втрати. Проте думка про те, що вона може за будь-якими мірками перевершити конфлікт, настільки тривалий і кривавий, що французькі солдати сподівалися, що він стане «останньою з останніх», колись здавалася немислимою.

Саме це й сталося у четвер. Війна в Україні, яка триває вже 1 569 днів, або понад чотири роки й три місяці, тепер перевершила за тривалістю Першу світову війну.

Коли президент Росії Володимир В. Путін у лютому 2022 року відправив свої війська в Україну, він вірив, що країна впаде за лічені дні. Після того як Україна відкинула росіян і конфлікт переріс у виснажливу війну, навіть багато хто з тих, хто воював, не міг уявити, що вона триватиме так довго.

«Я думав, що, можливо, два-три роки, а потім політики знайдуть якийсь консенсус», — сказав український солдат, який з міркувань безпеки назвав лише свій позивний «Франція» — на згадку про час, проведений у Французькому іноземному легіоні.

Але війна триває, і, з огляду на затягування мирних переговорів, вона не виявляє жодних ознак швидкого завершення. Опитування показують, що приблизно половина українців вважає, що вона не закінчиться до наступного року, що наблизить її до іншого рубежу: тривалості Другої світової війни, яка тривала шість років. І є багато українців, які стверджують, що нинішня війна насправді почалася у 2014 році, коли російські війська захопили Крим.

Історики застерігають, що проведення паралелей з двома світовими війнами має свої обмеження. Глобальний масштаб тих конфліктів, що охоплювали багато театрів військових дій та армій, ускладнює порівняння щодо людських втрат та вогневої потужності. Під час Першої світової війни Україна як держава не існувала.

Проте війна в Україні, як і Перша світова війна, ймовірно, увійде до числа найважливіших конфліктів у сучасній європейській історії, зазначив український історик Ярослав Грицак. Обидві війни змінили геополітику Європи, переформатувавши військові союзи та спричинивши нарощування оборонного потенціалу, якого не бачили десятиліттями.

Військові аналітики також зазначають, що обидва конфлікти змінили характер ведення війни завдяки впровадженню нових технологій — літаків і танків століття тому; дронів у повітрі, на морі та на суші сьогодні. В обох випадках ці досягнення зробили війну ще жорстокішою для людей.

«Багато в чому ця війна в Україні найбільше нагадує Першу світову війну», — сказав Мішель Гоя, колишній французький полковник і військовий історик.

Порівняння починається з початкової фази обох воєн. У 1914 році німці розпочали стрімкий наступ на Париж, сподіваючись на швидку перемогу. Російські війська мали ту саму мету, коли у 2022 році кинулися на Київ, столицю України. В обох випадках нападники наблизилися до своєї мети, але в кінцевому підсумку були відкинуті назад.

Зрештою, обидві війни перейшли в переважно статичні бої вздовж майже замерзлого фронту. Коли наприкінці 2022 року солдати на українському полі бою окопалися в траншеях і бункерах, історики описали це як повернення до позиційної війни у стилі Першої світової війни.

Сцени з окопів на сході України дуже нагадували ті, що відбувалися на півночі Франції століття тому. Українські та російські війська часто розділяли лише кількасот метрів, іноді вони були настільки близько, що могли бачити одне одного. Атаки починалися з артилерійських залпів, щоб притиснути супротивника, після чого загони піхоти штурмували ворожі окопи.

«Загалом, коли фронт завмирає, ти ніби повертаєшся до Першої світової війни», — сказав пан Гоя.

Він додав, що в обох війнах саме інтенсивність вогню, головним чином артилерійського, змушувала армії переходити до оборони в окопах. «Ти закопуєшся, щоб захиститися», — сказав він.

Пізніше ця ситуація в Україні змінилася з появою нового класу зброї: дронів. Мережі відкритих окопів стали небезпечними, оскільки дрони цілодобово стежили за полем бою і наносили удари з більшою точністю, ніж артилерійські снаряди.

Зараз, за словами українських солдатів, виживання залежить від того, щоб зробити позиції меншими та глибшими. Замість розгалужених систем окопів війська ховаються в бліндажах, де може розміститися не більше кількох солдатів. Такі бункери достатньо малі, щоб їх було важко помітити з повітря, і достатньо глибокі, щоб витримати удари. Солдат, що діє самостійно, часто викопує позицію, ледь більшу за окоп.

У недавньому інтерв’ю поблизу південного фронту України український командир, який також назвав лише свій позивний «Сур» з міркувань безпеки, згадав, як його військам довелося чотири рази штурмувати добре укріплений російський бліндаж, перш ніж змусити солдата всередині здатися. За його словами, бліндаж мав кути під прямим кутом, укріплені металевими листами, призначеними для поглинання вибухової ударної хвилі.

Командир, який очолює 5-й центр Міжнародного легіону, що входить до складу військової розвідки України, сказав, що відвіз полоненого російського солдата на полігон своєї частини і попросив його викопати подібну позицію, щоб він міг вивчити, як вона побудована.

«У таких умовах ті, хто копає, виживають довше і залишаються в більшій безпеці», — сказав український солдат Франс.

Оскільки дрони стали домінувати на полі бою, мережі протилежних окопів у стилі Першої світової війни, розділені вузькою буферною зоною, поступилися місцем бойовій зоні шириною в кілька кілометрів, усіяній бліндажами. У цій «зоні смерті» будь-який рух швидко стає мішенню для дронів.

Масштабні штурми військ, подібні до тих, що відбувалися століття тому, стали практично неможливими під постійним наглядом дронів. Такі штурми замінили атаки, що здійснюються лише одним або двома солдатами.

Танки, вперше введені в 1916 році, все ще були страшною зброєю в перші роки війни в Україні. Зараз їх рідко використовують, оскільки їхні розміри роблять їх легкою мішенню для дронів, хоча деякі танки були модернізовані захисними металевими клітками, що перетворили їх на транспортні засоби у стилі «Божевільного Макса».

Хоча сучасне поле бою дедалі менше нагадує те, що було століття тому, масштаби руйнувань виглядають надзвичайно схожими.

На українських командних пунктах поблизу фронту прямі трансляції з розвідувальних дронів показують сцени, що нагадують поля битв Першої світової війни: понівечені дерева, зруйновані будинки та поля, поцятковані воронками від снарядів.

Втрати важко порівняти, зважаючи на різницю в масштабах двох воєн. Сто років тому мільйони солдатів були відправлені в бій на численних фронтах у Європі. Сьогодні чисельність залучених сил сягає сотень тисяч. У Першій світовій війні загинуло приблизно від 9 до 11 мільйонів солдатів, тоді як в Україні на сьогодні — близько півмільйона.

Проте військові аналітики та офіційні особи, зокрема адмірал П’єр Вандьє, який обіймає посаду Верховного головнокомандувача з питань трансформації НАТО, стверджують, що дрони зробили українське поле бою настільки ж смертоносним, як і під час Першої світової війни. Адмірал Вандьє зробив таке порівняння після ознайомчої поїздки до України цієї весни.

Бої в Україні настільки запеклі, що просування російських військ часом було повільнішим, ніж у деяких найбільш затяжних битвах Першої світової війни.

Наступ Росії на Покровськ, місто на сході України, яке вона нещодавно повністю захопила, просувався із середньою швидкістю близько 75 ярдів на день, що повільніше, ніж у кривавій битві на Соммі під час Першої світової війни, згідно з аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень, аналітичного центру з Вашингтона.

Зараз питання полягає в тому, чи зможе якась із сторін вийти з цього тупика.

Під час Першої світової війни союзники здобули перемогу, поєднавши економічний тиск на Німеччину через жорстку морську блокаду з військовим тиском через невпинні наступи.

Стратегія України щодо закінчення війни має певні паралелі з цим підходом.

Удари дронів по нафтових об’єктах Росії, які є основою її економіки, мають на меті обмежити здатність Москви фінансувати свої військові дії. Київ не має достатньо людських ресурсів, щоб повторити наступи Першої світової війни, але він заполонив поле бою невеликими ударними дронами в надії завдати російській армії нестерпних втрат.

«Це Перша світова війна, але з дронами», — сказав історик пан Грицак.

Джерело: nytimes.com