Багаті росіяни спостерігають за розпадом своїх імперій, поки влада конфіскує їхні активи

Російська влада переслідує дедалі більшу кількість власних мільярдерів, що викликає побоювання щодо того, хто стане наступним.

Вадим Мошкович неодноразово змінював сферу діяльності в епоху бурхливого капіталізму пострадянського періоду — від роздрібної торгівлі горілкою до спекуляції квартирами. Зрештою він зробив велику ставку на сировинні товари, заснувавши «РосАгро Плс» — російську агропромислову компанію, на якій ґрунтується його статки.

Все, що будувалося десятиліттями, зруйнувалося минулого місяця, коли московський суд виніс рішення про арешт 49% акцій компанії, що належали його родині. За словами прокурорів, його злочином було порушення заборони поєднувати державну службу з підприємницькою діяльністю під час роботи у верхній палаті російського парламенту в період з 2006 по 2014 рік, а також зловживання своїм політичним становищем для незаконного збагачення.

Мільярдери країни перебувають під дедалі більшим тиском з боку держави, а звинувачення варіюються від корупції до надання невійськової підтримки ворогу і навіть подвійного громадянства. Арешти активів руйнують бізнес-імперії та перерозподіляють багатство, часто передаючи його більш лояльним бізнес-групам. Недавні звинувачення проти Мошковіча не залишаться непоміченими іншими членами еліти: п’ятеро з 20 найбагатших росіян за індексом Bloomberg Billionaires Index або працювали в системі влади, або досі працюють.

Лише минулого року Росія конфіскувала 1,1 трлн рублів ($15,1 млрд) активів у рамках антикорупційних справ, за даними московської юридичної фірми «Некторов, Савельєв і партнери» (NSP). Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2024 році, і становить близько третини від загального обсягу конфіскацій активів, здійснених державою у 2025 році. У багатьох випадках бізнесмени, проти яких були спрямовані ці заходи, обіймали виборні посади членів федеральних або регіональних парламентів і, за твердженнями прокуратури, використовували свої посади, щоб допомогти своїм компаніям отримати вигоду від своїх ролей.

«Антикорупційні судові процеси стають не просто інструментом боротьби з корупцією, а рушійною силою перерозподілу активів на користь держави», — зазначив Ілля Шуманов, керуючий партнер TriTrace Investigations, компанії з корпоративної розвідки, яка відстежує націоналізаційні заходи Росії.

Згідно з оновленою інформацією в реєстрі компаній, сільськогосподарські активи Мошковіча були передані під управління дочірньої компанії державного «Россільгосбанку» (Російського сільськогосподарського банку) лише через кілька днів після рішення суду про їх конфіскацію.

Конфіскації активів, де корупція була зазначена як конкретне звинувачення, посилилися після рішення Конституційного суду Росії 2024 року. Тоді він постановив, що термін давності, який встановлював 10-річний ліміт для переслідування ймовірних злочинів, не застосовуватиметься до майна посадовців, визначених корупціонерами.

Це тривожна тенденція для деяких найбагатших громадян Росії, які обіймали політичні посади. Система урядування президента Володимира Путіна часто використовувала лояльних бізнесменів як канали впливу в регіонах. Натомість магнати часто отримували можливість лобіювати свої бізнес-інтереси.

Роман Абрамович, який колись був найбагатшою людиною країни, сім років обіймав посаду губернатора далекосхідного регіону Чукотка. Андрій Гур’єв, чия родина контролює виробника добрив ПАТ «ФосАгро», був членом Ради Федерації, верхньої палати парламенту, де досі має місце Сулейман Керімов, чия родина колись контролювала найбільшу російську золотодобувну компанію ПАТ «Полюс».

Жоден із цих чоловіків не був об’єктом розслідування чи звинувачений у правопорушеннях. Наразі більшість олігархів, чиї активи були націоналізовані, мали слабші зв’язки з Кремлем, ніж деякі провідні бізнесмени країни.

Хоча Мошковіча не вважали особливо близьким до верхівки влади, він все ж відвідував численні зустрічі з Путіним, зокрема зустріч між кремлівським лідером та мільярдерами 24 лютого 2022 року, через кілька годин після того, як той розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Більшість присутніх на зустрічі, включаючи засновника «РосАгро», згодом потрапили під санкції.

Магнат час від часу відкрито критикував політику Росії у своїй галузі і мав певні проблеми з владою ще до 2022 року. У березні 2025 року його заарештували у зв’язку з іншою справою, пов’язаною із звинуваченнями у шахрайстві, і з того часу він перебуває під вартою. Цього року проти нього порушили справу про корупцію, але він відкинув звинувачення.

Деякі з його знайомих під час зустрічей просили Путіна втрутитися, але російський лідер відмовився втручатися, повідомило джерело, знайоме з ситуацією, яке попросило не називати його імені, оскільки ця інформація не є публічною.

Адвокат бізнесмена не відповів на телефонні дзвінки та повідомлення з проханням про коментар, а речник Кремля Дмитро Пєсков не відразу відповів на запит про коментар.

Константин Струков став ще одним з тих, хто був змушений розпрощатися зі своєю імперією — від видобутку золота до сільського господарства — після того, як минулого року проти нього були висунуті звинувачення в корупції. Для деяких його колег це стало несподіванкою, оскільки 67-річного бізнесмена протягом усієї кар’єри вважали прихильником влади.

Струков є членом правлячої партії «Єдина Росія» і понад два десятиліття працював у парламенті Челябінської області, де працює його тепер уже колишній головний актив — золотодобувна компанія ПАТ «Южуральзолото». У 2021 році Путін нагородив Струкова медаллю II ступеня ордена «За заслуги перед Вітчизною» — значною державною нагородою, яку зазвичай вручають високопосадовцям та бізнес-лідерам за внесок у економіку Росії.

«Кремль покладається на незмінну лояльність інсайдерів та ключових зацікавлених сторін, згуртовуючи систему за допомогою поєднання батога та пряника», — зазначила Марія Снєгова, старша наукова співробітниця з питань Росії та Євразії у вашингтонському Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.

Той факт, що колишні, навіть лояльні, чиновники можуть зіткнутися з наслідками через роки після залишення посади, нагадує про те, що членство в еліті в Росії є умовним, сказала вона.

Безумовно, Росія вже давно бореться з корупцією. Минулого року країна посіла 157-ме місце серед 182 країн за Індексом сприйняття корупції Transparency International і протягом останнього десятиліття щороку перебуває в нижній третині рейтингу.

А побоювання російських підприємств щодо конфіскації активів посилилися після вторгнення в Україну. Наприклад, мільярдери активізували лобістські зусилля, щоб переконати Кремль нарешті встановити кінцевий термін для перегляду справ про приватизацію 1990-х та початку 2000-х років.

У травні вони офіційно здобули перемогу, коли Державна Дума ухвалила законопроект, що встановлює 10-річний термін давності для перегляду справ про приватизацію. Однак цей часовий обмеження все ще не поширюватиметься на антикорупційні позови проти нинішніх та колишніх чиновників. Це залишає деяких найбагатших російських магнатів уразливими.

Деякі з них добровільно пропонують гроші. Керімов, який майже 18 років був російським сенатором, під час закритої зустрічі Путіна з російськими бізнес-лідерами в березні запропонував пожертвувати до бюджету 100 млрд рублів (1,4 млрд доларів), як повідомляють джерела, обізнані з цим питанням. Його офіс не відповів на запити про коментарі.

Росія, яка бореться з витратами на триваючу війну, намагається продати багато активів, конфіскованих у олігархів, але аукціони неодноразово провалювалися або перезапускалися у форматі голландських торгів, під час яких ціна поступово знижується, доки не з’являється покупець.

У травні держава двічі не змогла продати близько 67% акцій «Южуральзолото» та пов’язаних компаній, що раніше належали Струкову, і навіть голландські торги не привернули значних пропозицій. Третя спроба має відбутися цього місяця, і держава заявляє, що продовжить аукціон, навіть якщо буде лише один учасник. Навіть московський аеропорт «Домодєдово» зрештою було продано приблизно за половину початкової ціни на початку цього року після того, як попередній аукціон також не привернув покупців.

Інші заможні росіяни тепер з тривогою гадають, чи не стануть їхні активи наступними, що з’являться на ринку.

Джерело: bloomberg.com