Країни ЄС погоджуються, що загрози з боку дронів вимагають більш тісної координації, проте розбіжності щодо обміну інформацією та національного контролю залишаються. На тлі напруженості на східному фланзі блоку у витоку документа висвітлюються зусилля, спрямовані на посилення виявлення, стійкості та співпраці, уникаючи при цьому дублювання з НАТО.
Країни-члени ЄС вже кілька тижнів обговорюють, як реагувати на зростаючу загрозу з боку дронів на східному фланзі блоку. Хоча існує загальна згода щодо необхідності посилення координації, національні уряди продовжують діяти ізольовано.
Внутрішній документ, отриманий Euronews, узагальнює погляди держав-членів щодо стратегії ЄС щодо дронів, охоплюючи можливості реагування, стійкість, критичну інфраструктуру, кібербезпеку, оперативну співпрацю, авіацію та оборону.
«Делегації в цілому визнали зростаючі міжгалузеві наслідки дронів для безпеки та підкреслили необхідність посилення готовності, стійкості, виявлення та оперативної співпраці», — йдеться в документі.
Документ, датований 30 травня, є звітом Кіпру, який головує в Раді ЄС, і містить відгуки держав-членів щодо Плану дій Європейської комісії з безпеки дронів та протидії їм.
Лише у травні Балтійський регіон Європи був вражений щонайменше шістьма реальними або ймовірними вторгненнями дронів, що викликало тремтіння на східному фланзі континенту та на ключовій території НАТО.
Більшість дронів, як підозрюється, були українського походження і потрапили в європейський повітряний простір завдяки російському глушенню GPS, відомому також як «спуфінг».
Запізніла реакція уряду Латвії призвела до падіння попередньої адміністрації, а вторгнення в Литві змусило президента та прем’єр-міністра сховатися в підземному укритті.
Румунські винищувачі збили дрон над територією Естонії, а аеропорти у Фінляндії були закриті на три години через підозру на безпілотний літальний апарат.
На цьому тлі європейські уряди обговорюють, як надати скоординовану відповідь на безпекову загрозу, що швидко розвивається.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня відвідала Вільнюс, щоб висловити солідарність з державами-членами ЄС, які постраждали від вторгнень. Вона оголосила про надання 12 млрд євро у вигляді оборонних позик в рамках програми ЄС SAFE (Security Action for Europe) для країн Балтії з метою зміцнення наземної та повітряної оборони та усунення вразливих місць.
«Коли випробовують країни Балтії, випробовують Європу в цілому», — сказала вона.
Президент Литви Гітанас Науседа визнав, що повітряний простір над країнами Балтії «не є достатньо безпечним».
Проте внутрішній документ вказує на звичну напругу в оборонних колах ЄС: зростаюче усвідомлення того, що обмін інформацією та координація мають вирішальне значення — але без дублювання існуючих структур, зокрема НАТО, та без втручання у національні компетенції.
Деякі країни ЄС наголосили на необхідності покращення обміну інформацією між компетентними органами; інші наполягали на тому, що такий обмін має залишатися добровільним, а конфіденційна інформація — засекреченою.
Прикладом такого обміну в режимі реального часу є інцидент, що стався в Румунії в п’ятницю. Міністерство оборони країни визнало, що не могло збити дрон винищувачами через його близькість до житлових будинків — а на реагування у них було лише чотири хвилини до зіткнення.
«Загалом вважалося, що рівень ЄС має додаткову цінність у підтримці координації, сприянні обміну інформацією, просуванні взаємосумісності, визначенні спільних стандартів та підтримці добровільної співпраці між державами-членами, не замінюючи при цьому національні структури прийняття рішень», — йдеться в документі.
Однією з областей, де ЄС, як видається, відіграє значну роль, є зміцнення системи безпеки для експлуатації дронів, зокрема щодо реєстрації та ідентифікації, щоб відрізнити авторизовані дрони від некооперативних або неідентифікованих.
Водночас європейські уряди наголосили на необхідності уникнення надмірного регулювання шляхом збалансування цілей безпеки з конкурентоспроможністю європейської дронної галузі.
Постійним пріоритетом є захист критичної інфраструктури, поряд із необхідністю розбудови потенціалу виявлення та реагування у громадських місцях, на зовнішніх кордонах та у морській сфері.
Щодо виявлення, країни ЄС підтримали мультисенсорні системи, інструменти на основі штучного інтелекту та, за необхідності, виявлення на основі стільникового зв’язку.
«Співпраця з Україною була широко визнана актуальною, зокрема з огляду на оперативний досвід та стрімку технологічну еволюцію можливостей дронів та засобів протидії дронам», — йдеться в документі.
Серед запропонованих ідей — добровільне стрес-тестування критичної інфраструктури на предмет вторгнення дронів та щорічні навчання за участю цивільних і військових суб’єктів.
Також було підкреслено важливість механізмів швидкого реагування, взаємосумісності та оперативної готовності у всіх державах-членах.
У ширшому контексті, здається, існує консенсус щодо того, що Брюссель повинен зменшити нинішню фрагментацію у підході до інцидентів, пов’язаних із дронами, шляхом покращення ситуаційної обізнаності та уточнення розподілу відповідальності між залученими суб’єктами.
Вважається, що ЄС та його агентства — зокрема Frontex — відіграють щонайбільше допоміжну роль, оскільки «безпека щодо дронів та протидії дронам залишається переважно національною компетенцією».
Джерело: euronews.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
