Незалежно від того, чи відповідає президент США визначенню «російського агента», його дії тісно узгоджуються з інтересами Кремля. Чи може Дональд Трамп бути російським агентом?
Заголовок рецензії про нову книгу «Зрада», опублікованої в газеті «The Guardian», викликав бурхливу міжнародну дискусію. Ця стаття, написана істориком Лоуренсом Фрідманом, викликала тисячі коментарів у соціальних мережах з усієї Європи та за її межами.
Багато людей відповіли одним словом: «Ну, це ж очевидно!» Відносини Трампа з Володимиром Путіним — найбільша загадка міжнародної політики.
У 2017 році я написав книгу під назвою «Змова» («Collusion»), у якій виклав операцію Москви з підтримки та культивування Трампа, що сягає десятиліть назад. Президент США, звісно, заперечує зв’язки з Росією. Але під час свого другого терміну його поведінка щодо Путіна була такою ж дивною та незрозумілою, як і під час першого.
Наприклад, на саміті в Алясці минулого року президент США аплодував своєму російському колезі, зустрічаючи його в аеропорту Анкориджа та розстеляючи червону доріжку. Трамп здавався нехарактерно нервовим, чекаючи, поки Путін вийде з літака. На спільній прес-конференції після переговорів він дозволив російському президенту виступити першим.
Це був дивний прояв поваги. Чому?
На мою думку, причини покірної поведінки Трампа перетинаються. Я досліджую їх у книзі «Зрада» (яка цього тижня виходить у Данії видавництвом Politikens Forlag, а згодом з’являться видання італійською, фінською та українською мовами).
Як я вже згадував у відповідях на запитання читачів «Guardian», один із факторів є ідеологічним: прихильники Трампа з руху «Make America Great Again» (MAGA) вважають Росію «анти-воке» державою-побратимом.
Путін підіграє цій ідеї, позиціонуючи себе як захисника консервативних цінностей, яким загрожує декадентська й безбожна Європа. Відомі прихильники Трампа відвідували Москву. Колишній прихильник руху «Make America Great Again» та ексведучий Fox News Такер Карлсон навіть абсурдно хвалив добре укомплектовані супермаркети російської столиці.
Інше пояснення — висунуте Фіоною Хілл, колишньою радницею Білого дому, — це заздрість до сильних лідерів. Трамп хотів би мати таку ж свободу дій, як у Путіна, коли йдеться про заробляння грошей та знищення опонентів. Очевидно, що президент США віддає перевагу товариству автократів.
Натомість він часто критикує європейських демократів, серед яких колишній прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер («не Черчилль») та Джорджія Мелоні («мені було її шкода»).
Третя теорія — «компромат», термін КДБ для позначення потенційних компрометуючих матеріалів.
З розсекречених документів відомо, що чехословацька таємна поліція почала стежити за Трампом у 1970-х роках, коли він одружився з жінкою з-за «залізної завіси». У 1987 році він відвідав Москву в рамках поїздки, організованої радянським державним відомством, а згодом неодноразово бував у Росії, зокрема у 2013 році на конкурсі краси «Міс Всесвіт».
Що саме відбувалося під час цих поїздок, достеменно невідомо.
Але з власного досвіду роботи в Москві — я був керівником бюро «Гардіан» з 2007 по 2011 рік — я знаю, що російські спецслужби майстерно проводять операції зі стеження.
Незабаром після мого приїзду співробітники ФСБ увірвалися в квартиру, де я мешкав разом із дружиною та двома дітьми. Вони залишили сліди, виламавши вікно в спальні мого сина, з якого відкривався небезпечний спуск у двір.
Британське посольство попередило нас, що в нашій оселі встановлено прослуховувальні пристрої. Нам також повідомили, що, ймовірно, примарні шпигуни Путіна встановили й відеокамери. Протягом наступних чотирьох років ми періодично зазнавали утисків з боку таємничої та параноїдальної держави.
Були таємничі проникнення в помешкання, приховані погрози від чиновників МЗС, а також виклик до Лефортово — сумнозвісного слідчого ізолятора ФСБ та похмурої в’язниці.
Безсумнівно, КДБ і ФСБ стежили й за Трампом, як і за іншими високопоставленими іноземними гостями.
У звіті комітету з розвідки Сенату США за 2020 рік стверджувалося, що ФСБ має таємні камери всередині готелю «Ріц-Карлтон», де Трамп зупинявся під час своєї поїздки 2013 року. Записи напевно є. Можливо, вони не містять нічого підозрілого.
Але Путін знає, що на них зафіксовано, а Трамп знає, що Путін це знає. Чи робить це Трампа «активом»? Мій висновок: термінологія не має великого значення.
Як зазначає чемпіон зі шахів Гаррі Каспаров, якби Трамп був «активом» або «агентом впливу», що саме він робив би інакше?
З 2025 року він припинив пряму військову допомогу США Києву, принизив Володимира Зеленського в Овальному кабінеті та повторював кремлівські брехні й дезінформацію.
Проросійські дії президента США мають свої наслідки. Я відвідую Київ уже майже два десятиліття, а більшу частину останніх п’яти років проводив у якості кореспондента в Україні та на лінії фронту. Я перебував у столиці в лютому 2022 року, коли Путін намагався її захопити.
Відтоді конфлікт зазнав змін. Війна вже не ведеться за допомогою бронетехніки та танків, а перетворилася на високотехнологічну повітряну битву. Майже щоночі Росія бомбардує Київ дронами-камікадзе та балістичними ракетами.
Тим часом Україна здійснює власні удари на великі відстані. Вона має найінноваційнішу у світі галузь виробництва дронів та засобів протидії дронам. Але Києву гостро бракує американських зенітних ракет «Патріот» — єдиної системи, здатної збивати швидкорухливі балістичні ракети.
Трамп відмовляється надати «Патріоти» або дозволити Києву розробити власну версію за ліцензією. І тому гинуть цивільні — сім’ї, літні подружні пари, підлітки — поховані під руїнами розтрощених багатоквартирних будинків. Вночі чути вибухи, гуркіт ворожих дронів, схожий на ревіння мопеда, та гуркіт української протиповітряної оборони.
Незалежно від того, чи є це його перевагою, Трамп робить дуже мало, щоб покласти край цьому жаху.
Джерело: www.theguardian.com
Ми збираємо новини з Reuters, BBC, Bloomberg та інших світових ЗМІ.
Коротко, факти, без фейків та зайвого галасу.
👉 Підписуйтесь у Telegram
