Україна не здасться за наказом Дональда Трампа

Переклад статті Джона Формана, він раніше обіймав посаду військового аташе Великої Британії в Москві. До цього він був військовим аташе Великої Британії в Києві.

Через чотири роки після того, як президент Путін хвалився, що «демілітаризує та денацифікує» Україну, вона й досі залишається вільною. Нещодавно спілкуючись у Києві з місцевими жителями, експатами, журналістами та дипломатами, я відчув глибокий реалізм і впевненість. Військова міць України стрімко зростає. Її народ рішуче налаштований довести справу до кінця. Люди налаштовані на обережний оптимізм.

Хоча після надзвичайно важкої зими життя налагоджується, один проникливий інсайдер зазначив, що країна стикається з тими самими стратегічними викликами: більшим, невблаганним і хитрим ворогом; економічною нестабільністю; збитками на інфраструктуру у розмірі 500 мільярдів доларів; ворожістю США; та постійними жертвами серед цивільного населення та військових. Обличчя загиблих були всюди.

За два дні до мого приїзду Росія за 24 години запустила на Україну майже 1000 дронів. Безпрецедентний денний удар по історичному центру Львова став нагадуванням з боку Росії, що вона може і буде наносити удари будь-де, не обмежуючись законами війни. Повторні повітряні тривоги змушували задуматися. Люди, здавалося, вже не зважали на попередження про наближення російських дронів, навіть якщо ті залишаються смертельно небезпечними.

Тепла весняна погода, безперечно, підняла настрій. Людей підбадьорювало те, що фронт стабілізувався: у російській протиповітряній обороні пробито великі діри, водночас зростають власні можливості України щодо ударів на великі відстані. Це дозволяє Україні завдавати шкоди Росії, зокрема атакуючи її інфраструктуру з експорту нафти, щоб зменшити доходи та зашкодити її репутації як надійного постачальника. Стабілізація на даний момент зменшила тиск щодо віддачі територій заради миру.

Однак на фронті не настала патова ситуація. Бої щодня точаться туди-сюди, оскільки кожна сторона впроваджує інновації, адаптується та реагує. Хоча Україна вбила та поранила величезну кількість російських солдатів, вони все одно продовжують наступати. Більше зеленого покриття на фронті може допомогти Росії відновити свою тактику проникнення, яка минулого року виявилася успішною, хоча й надзвичайно дорогою.

Україна також страждає від гострого дефіциту особового складу. За даними, два мільйони українців ухиляються від призову, а ще 200 000 відсутні без поважної причини. Солдати на фронті розтягнуті дуже тонким шаром. Україна компенсує це своєю потужною системою протидії дронам, що, очевидно, може бути порушена через погану погоду або коли Росія націлює на українських операторів дронів. Також постійно лунали скарги на марнотратну тактику Генерального штабу в Києві, а також на організаційні, логістичні, медичні та озброєння проблеми, які мали бути вирішені ще кілька років тому. Новому 32-річному міністру оборони Михайлу Федорову доручено вирішити ці питання.

Оскільки немає жодних ознак того, що Путін переглядає свої основні цілі, Україна готується до тривалої боротьби. Очевидно, що, скоротивши підтримку, провалюючи дипломатичні зусилля, демонструючи риторичну ворожість та удавану близькість до Москви, США втратили майже весь свій вплив, щоб змусити Україну погодитися на російські умови.

Кирило Буданов, колишній керівник військової розвідки України, а нині керівник Офісу президента, під час несподіваного візиту принца Гаррі до України цього тижня заявив, що, хоча Україна відкрита до переговорів, її червоні лінії залишаються незмінними: «Ми не визнаємо жодних територіальних втрат і не збираємося обмінювати нашу землю. Будь-який компроміс має, насамперед, відповідати інтересам України».

Ця позиція ґрунтується на зростаючому відчутті власної сили. За даними Міністерства оборони, кількість оборонних підприємств в Україні зросла з менш ніж 10 у 2022 році до 1 500 на сьогодні. Росія не змогла завадити цьому надзвичайному зростанню. Гнучкість, доступність та винахідливість української оборонної промисловості викривають самовдоволеність великих західних головних підрядників. До кінця року Україна зможе постачати нове ударне обладнання, яке на 80 % відповідатиме західним зразкам, але коштуватиме лише 20 % від їхньої вартості. Це поставить Росію перед дилемою.

Український військово-промисловий комплекс швидко стає цінним активом для Європи, про що свідчить зростаюча кількість країн і компаній, які вступають у партнерські відносини з українськими компаніями. Україна запропонувала поділитися своїми даними з поля бою для навчання штучного інтелекту. Контраст з аналогічною, регресивною, склеротичною Росією є разючим.

Україна уклала дві угоди з Німеччиною та Норвегією, а також довгострокові партнерства у сфері безпеки з Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Вона має свого першого технологічного «єдинорога». Близько 60 млрд євро з 90-мільярдного кредиту ЄС, наданого Україні цього тижня, підуть на військові витрати. Президент Зеленський заявив, що кошти ЄС дозволять Україні розширити виробництво та випускати ту кількість зброї, на яку вона здатна.

Сила зміцнює впевненість. Нове покоління надзвичайно талановитих і відданих лідерів, прикладом яких є Буданов і Федоров, а також ті, кого я зустрів на семінарі в Києві, не готові продати себе чи свою країну росіянам на прохання Трампа, ані відмовитися від свого бажання залишатися європейською країною.

Захичаючись, Україна перешкоджає російським амбіціям, змінює характер європейської безпеки та зміцнює демократію проти виклику авторитаризму.

Перед від’їздом я помолився перед мозаїкою Діви Марії XI століття, відомою як «Оранта», у Софійському соборі. Мозаїка пережила монгольську, німецьку та радянську окупації. Минулого року собор був уражений російським дроном.

Легенда каже, що доки «Оранта» стоїть у Софійському соборі, стоїть і Київ.

Автор статті Джон Форман, він раніше обіймав посаду військового аташе Великої Британії в Москві. До цього він був військовим аташе Великої Британії в Києві.

Джерело: spectator.com/writer/john-foreman/