Кредит на суму 106 мільярдів доларів, на думку ЄС свідчить, що до миру в Україні ще далеко

На відміну від попередніх пакетів європейської допомоги, цей значною мірою спрямований на військові витрати, що має на меті забезпечити Україні міцну основу для тривалої боротьби.

Протягом кількох тижнів Україна перебувала у скрутному становищі. Шлях до закінчення війни здавався дедалі більш ілюзорним, оскільки мирні переговори з Росією перейшли від безрезультатних до призупинених. Це означало, що Київ мав готуватися до боротьби на невизначений термін, навіть попри те, що життєво важлива фінансова підтримка з боку Європейського Союзу залишалася замороженою.

У четвер нарешті стався прорив.

Після того як напередодні Угорщина відмовилася від свого заперечення проти надання Україні позики від ЄС у розмірі 106 млрд доларів, європейські лідери розблокували ці кошти. Ці гроші, які були затримані з грудня, покриють значну частину фінансових потреб України протягом наступних двох років. Після вичерпання цих коштів, як очікується, Україні буде виділено додаткові 117 млрд доларів з довгострокового бюджету блоку.

Загалом ці зобов’язання, як видається, забезпечать Україні міцнішу фінансову основу принаймні до 2029 року, зазначив Гліб Вишлінський, керівник київського Центру економічної стратегії. Він додав, що тиск тепер переноситься на Москву, яка стикається зі зростаючими економічними викликами у підтримці власних військових дій.

Окрім позики, у четвер Європейський Союз ухвалив 20-й пакет економічних санкцій проти Росії.

«Патова ситуація подолана», — написала у соцмережах Кая Каллас, глава зовнішньої політики ЄС. «Військова економіка Росії перебуває під дедалі більшим тиском, тоді як Україна отримує значний імпульс».

Розширене зобов’язання Європейського Союзу щодо України значною мірою заповнило прогалину, залишену адміністрацією Трампа. Минулого року європейські країни надали майже всю військову, фінансову та гуманітарну підтримку Києву, тоді як допомога США скоротилася на 99 відсотків, за даними німецького дослідницького центру «Кільський інститут світової економіки».

На відміну від попередніх пакетів допомоги ЄС, останній значною мірою зосереджений на видатках на оборону. Близько 70 млрд доларів позики підуть на потреби збройних сил, надаючи Києву значний резерв коштів для придбання дорогих систем протиповітряної оборони та розширення виробництва дронів — найефективніших засобів для стримування російських наземних атак.

Ця позика дозволить Україні краще планувати свої військові операції в довгостроковій перспективі. Раніше це вдавалося зробити рідко, оскільки попередня допомога часто надходила потроху і складалася переважно з пожертв обладнання, а не з фінансування, яке можна було б спрямувати на закупівлю або виробництво зброї, якої Україна потребує найбільше.

«Важливо, що Україна забезпечує собі такий рівень фінансової впевненості — після понад чотирьох років повномасштабної війни», — написав у четвер у дописі в соцмережах президент Володимир Зеленський.

Акцент на військовому фінансуванні відображає те, про що багато європейських та українських чиновників говорили приватно протягом місяців: Україна повинна готуватися до тривалої війни, зміцнюючи свою оборону.

Росія відмовилася погодитися на перемир’я, а адміністрація Трампа, яка виступала посередником у мирних переговорах, не чинила значного тиску на Москву, щоб змусити її піти на компроміс.

Переговори наразі призупинені, оскільки Сполучені Штати вплуталися в чергову війну на Близькому Сході. Міністр закордонних справ Росії Сергій В. Лавров заявив, що відновлення переговорів не є головним пріоритетом Москви.

Це не стало несподіванкою для європейських лідерів. «Правда в тому, що Росія й так ніколи не ставилася до них серйозно», — сказав минулого тижня про переговори міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. «Саме тому ще важливіше підтримувати Україну».

Зеленський реорганізував свій уряд, враховуючи ймовірність того, що війна закінчиться не скоро. Він призначив нового міністра оборони — Михайла Федорова, ентузіаста технологій, який вважає дрони ключовим засобом відбиття російських військ.

Хоча ані Росія, ані Україна не мають чіткого шляху до перемоги, пан Федоров заявив, що його місія полягає в тому, щоб зробити боротьбу марною для Москви та змусити її піти на укладення угоди.

«Президент поставив перед Міністерством оборони чітке завдання: поряд із дипломатією зміцнити нашу оборону таким чином, щоб змусити ворога піти на мир», — заявив пан Федоров у лютневій заяві, в якій виклав свій план дій.

План передбачає розширення можливостей протиповітряної оборони для захисту українського повітряного простору, максимізацію втрат Росії на полі бою та використання зброї дальнього радіусу дії для ударів по російській нафтовій промисловості, яка приносить доходи.

Безвідсотковий кредит ЄС — який Україна мала б повернути лише в разі виплати Росією репарацій — частково забезпечить фінансову основу для стратегії пана Федорова.

За словами європейського комісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, кредит буде виплачуватися рівномірно протягом наступних двох років, причому в перший рік 33 млрд доларів буде виділено на військові потреби, а 20 млрд — на невійськові витрати. Він додав, що перший транш коштів, ймовірно, надійде в Україну наприкінці травня або на початку червня для фінансування виробництва дронів.

За словами пана Зеленського, Україна щодня виробляє майже 1 000 перехоплювальних дронів, які використовуються для протидії повітряній зброї. За його словами, завдяки цим коштам країна зможе подвоїти цю кількість і краще захистити своє повітряний простір. «Нам дуже потрібні ці гроші», — сказав він CNN. «Це справді питання нашого життя».

Цей кредит закріплює перехід від моделі військової допомоги, що базується на пожертвуванні обладнання, до моделі, за якою європейські країни фінансують власне виробництво зброї в Україні.

У міру того, як війна затягується, Київ скаржиться, що зброя, подарована Заходом, зокрема керовані артилерійські снаряди, які виявилися вразливими до електронної війни, більше не є ефективною на полі бою, яке дедалі більше змінюється під впливом сучасних технологій.

Натомість Україна закликала своїх союзників фінансувати свою бурхливо розвиваючуся вітчизняну оборонну промисловість, яка випускає передове озброєння, таке як безпілотні машини, схожі на роботів, оснащені кулеметами. Такі технології краще підходять для нового типу бойових дій, що виник в Україні.

«Це має значення, оскільки багато найактуальніших рішень — зокрема перехоплювачі, засоби глибокого удару, різні типи дронів та системи радіоелектронної боротьби — доступні або виключно в Україні, або за значно вигіднішою ціною від українських виробників та іноземних компаній, що працюють в Україні», — зазначила Наталія Шаповал, керівниця Інституту Київської школи економіки.

Проте Україна залишається залежною від потужної зброї, яку виробляють лише інші західні країни, зокрема американських ракет «Патріот» — єдиної системи протиповітряної оборони, здатної збивати балістичні ракети, яка є в арсеналі України.

Зеленський заявив у четвер, що кошти будуть спрямовані на вітчизняне виробництво зброї в Україні та на «закупівлю необхідної зброї у партнерів, яку ми ще не виробляємо в Україні».

Країна також надасть пріоритет ремонту та зміцненню свого енергетичного сектору напередодні наступної зими, сказав пан Зеленський. Минулої зими Україна сильно постраждала, оскільки Росія націлилася на її енергетичну систему.

Загалом, за словами Європейського Союзу, новий кредит покриє близько двох третин потреб України у зовнішньому фінансуванні військових та невійськових витрат на наступні два роки, які блок оцінює у 135,7 млрд доларів. Очікується, що решту третину покриють інші інституції, такі як МВФ.

За словами деяких українських та європейських чиновників, завдяки цій позиці витрати України на найближчі роки мають бути покриті. Однак реальність є складнішою.

Офіційний бюджет Києва передбачає 66 млрд доларів військових витрат цього року. Але Міністерство оборони України раніше цього року заявило, що країні знадобиться 120 млрд доларів для успішної реалізації стратегії з зупинки російського наступу.

Щоб покрити цю різницю, міністерство заявило, що розраховує на додаткову допомогу. Пан Федоров відвідує столиці західних країн, щоб презентувати свій план і шукати додаткове фінансування. Німеччина погодилася на новий пакет військової допомоги на суму понад 4,5 млрд доларів, а Бельгія та Іспанія виділили по 1,2 млрд доларів кожна.

Джерело: nytimes.com