У ООН Москва та Пекін наклали вето на рішення про розблокування Ормузької протоки

Президент США дав Ірану час до вівторка, 20:00 за вашингтонським часом (3:00 ранку середи за українським часом), щоб розблокувати судноплавство в цьому життєво важливому морському проході.

У вівторок Росія та Китай заблокували прийняття Радою Безпеки ООН вже пом’якшеного тексту, що вимагав розблокування Ормузької протоки, на превеликий жаль країн Перської затоки, які спочатку сподівалися на зелене світло для її силового звільнення.

Проект резолюції, запропонований Бахрейном, який кілька разів змінювали, щоб уникнути вето, набрав 11 голосів «за», два «проти» (Росія та Китай) і два утрималися (Пакистан та Колумбія).

Це голосування відбулося за кілька годин до закінчення терміну ультиматуму Дональда Трампа.

Американський президент дав Ірану час до вівторка, 20:00 за вашингтонським часом (2:00 в середу вранці за французьким часом), щоб розблокувати судноплавство в цьому життєво важливому морському шляху, погрожуючи в іншому випадку знищити «цілу цивілізацію».

Відхилення резолюції «не заважає США продовжувати діяти в порядку самооборони та на захист наших союзників і партнерів.

І президент Трамп продовжуватиме вживати необхідних заходів для захисту нашого народу та вільного світу», — прокоментував американський посол в ООН Майк Уолтц одразу після голосування.

Це голосування «посилає світу неправильний сигнал»: що загрози морським шляхам не викликають «рішучих дій з боку організації, відповідальної за підтримання міжнародного миру та безпеки», висловив своє занепокоєння міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бен Рашид Аль-Заяні, виступаючи також від імені Катару, Саудівської Аравії, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів та Йорданії.

За підтримки країн Перської затоки та США Бахрейн, обраний член Ради Безпеки, два тижні тому розпочав переговори щодо тексту, який би дозволив будь-якій державі або коаліції держав використовувати «всі необхідні засоби» для забезпечення безпеки суден та запобігання блокуванню протоки.

Однак ця ідея викликала сильний спротив, зокрема з боку Франції, Росії та Китаю.

Додавання минулого тижня формулювання, яке передбачало, що засоби, які застосовуються, можуть бути лише «оборонними», зняло опір з боку Франції.

Однак через постійний ризик вето з боку Росії, давнього союзника Ірану, та Китаю, голосування, заплановане на п’ятницю, було відкладено.

Після нових змін остання версія тексту резолюції, з якою ознайомилося AFP у понеділок, більше не містила згадки про дозвіл на застосування сили, навіть оборонної. Вона (резолюція) «наполегливо закликала» відповідні держави «координувати зусилля оборонного характеру, пропорційні обставинам, для забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, зокрема шляхом супроводу торговельних і комерційних суден». Вона також вимагала, щоб Іран «негайно припинив будь-які напади на судна», які проходять цим важливим торговим шляхом, та «будь-які спроби» перешкоджати свободі судноплавства.

Також згадувалася можливість для Ради ввести «інші заходи» проти тих, хто підриває цю свободу судноплавства.

З початку конфлікту, що спалахнув 28 лютого внаслідок ізраїльсько-американських ударів по Ірану, фактичний параліч Тегераном Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить п’ята частина світового видобутку нафти, а також скрапленого природного газу, спричинив різке зростання цін на вуглеводні, що мало глобальний економічний вплив.

Мандати Ради Безпеки, що дозволяють державам-членам застосовувати силу, є відносно рідкісними.

Під час війни в Перській затоці 1990 року голосування дозволило коаліції на чолі зі США втрутитися в Ірак після вторгнення в Кувейт.

У 2011 році НАТО отримало зелене світло на втручання в Лівії завдяки утриманню Росії, яка згодом була розлючена тим, що це призвело до падіння полковника Каддафі.

Джерело: www.lefigaro.fr