ЄС відкладає розгляд пропозиції про заборону російської нафти на фоні енергетичної кризи

Прийняття закону про повну заборону на ввезення російської нафти до Європейського Союзу було відкладено на тлі зростання цін, спричиненого війною на Близькому Сході.

Європейська комісія відклала представлення довгоочікуваного законопроекту про повну заборону імпорту російської нафти, оскільки війна на Близькому Сході продовжує спричиняти потрясіння на енергетичних ринках і утримувати ціну бареля нафти марки Brent на рівні понад 100 доларів.

Це також відбувається на тлі напруженого протистояння з Угорщиною та Словаччиною, єдиними двома державами-членами, які все ще купують російську нафту, щодо трубопроводу «Дружба», побудованого ще за часів СРСР.

Законодавство, яке є частиною дорожньої карти REPowerEU, попередньо планувалося оприлюднити 15 квітня, але ця дата тепер вилучена з календаря.

«Я не можу назвати нову дату», — заявила у вівторок вранці речниця Комісії з питань енергетики Анна-Кайса Ітконен. «Я можу запевнити вас, що ми як і раніше налаштовані на ухвалення цієї пропозиції».

На відтермінування вплинули удари США та Ізраїлю по Ірану, які спричинили потрясіння на енергетичних ринках і призвели до закриття Ормузької протоки — життєво важливого шляху, яким дотепер щодня транспортувалася п’ята частина світового обсягу нафти та СПГ.

У понеділок президент США Дональд Трамп привітав «продуктивні переговори» з Іраном щодо припинення війни, однак Тегеран одразу ж заперечив це повідомлення. Проте слова Трампа допомогли знизити ціну на нафту марки Brent зі 112 до 102 доларів за барель.

У спробі заспокоїти знервовані ринки США пом’якшили санкції щодо російської нафти, що викликало обурення та розчарування серед європейців.

Європейська комісія наголосила, що зміна термінів не означає зміни політики.

«Пропозиція буде зроблена», — сказав Ітконен. Цитуючи слова голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, речник попередив, що повернення до російських палива після закінчення війни в Україні стане «стратегічною помилкою».

Угорсько-словацька опозиція

Раніше ЄС заборонив російську нафту в рамках свого традиційного режиму санкцій, який потрібно поновлювати кожні шість місяців одноголосним рішенням. Угорщина та Словаччина користуються безстроковим винятком з цих санкцій, що дозволяє їм продовжувати закупівлі.

Законодавство, прийняття якого наразі відкладено, розглядається як питання енергетики, а не зовнішньої політики, тому для його затвердження потрібна лише кваліфікована більшість. Брюссель вважає, що постійна заборона запобігатиме вето в майбутньому та усуне залишені лазівки.

У рамках REPowerEU блок вже заборонив імпорт російського газу: скрапленого природного газу (СПГ) до кінця 2026 року та трубопровідного газу до осені 2027 року.

Угорщина та Словаччина вже розпочали судові процеси проти заборони на газ і погрожують зробити те саме, якщо пропозиція щодо нафти буде прийнята.

Ці дві країни, що не мають виходу до моря, наразі втягнуті у запеклий спір з Україною щодо трубопроводу «Дружба», який транспортує дешеву російську нафту через територію України до Центральної Європи.

Київ стверджує, що інфраструктура була серйозно пошкоджена Москвою наприкінці січня і потребує ремонту, перш ніж транзит зможе бути відновлений.

Однак Будапешт і Братислава заперечують цей аргумент, стверджуючи, що трубопровід навмисно зупинено з «політичних причин» напередодні угорських виборів 12 квітня.

Суперечка щодо «Дружби» паралізувала надання Україні кредиту на суму 90 млрд євро.

Джерело: https://www.euronews.com