Люди, які тікають від російських атак, стикаються з величезними труднощами у пошуку нового житла та отриманні компенсації за втрачене або зруйноване майно.
Олексій Прима – регіональний координатор гуманітарної місії “Проліска”, яка займається евакуацією та розселенням українців з прифронтової зони, сам є біженцем. Прима втік зі свого рідного міста Сєвєродонецьк на сході Луганської області в лютому 2022 року разом із сім’єю.
Через п’ять місяців Сєвєродонецьк був зруйнований, а потім окупований російською армією.
Прима переїхав до Дніпра, міста в центральній Україні, яке перетворилося на головний центр для української армії та сотень тисяч біженців, що евакуювалися з фронту, і почав допомагати іншим переселятися по всій Україні.
Такі волонтери, як “Прима”, потрібні, оскільки українському уряду, який відчуває брак коштів, дуже важко впоратися з мільйонами біженців і сотнями інших, які щодня евакуюються з районів бойових дій.
Вигнанці стикаються з бюрократичними перепонами в отриманні компенсації за зруйновані будинки або за майно, покинуте на окупованих Росією територіях. Ті, хто хоче залишитися і відбудовувати, також стикаються з величезними труднощами. Проблеми настільки великі, що деякі люди навіть вирішують повернутися на територію, яка перебуває під російською окупацією.
Понад 4,5 мільйона українців зареєструвалися як біженці всередині країни, але уряд запевняє, що докладає всіх зусиль, щоб знайти для них нові домівки. Ще більше людей втекли з країни і зареєструвалися як біженці в західних країнах; багато з них не мають домівок, куди могли б повернутися.
За більш ніж три роки війни російські обстріли завдали шкоди житловому фонду на суму понад 60 мільярдів доларів, за оцінками Київської школи економіки, зробленими на початку цього року. І руйнування продовжуються: майже щодня місцева влада повідомляє, що десятки новобудов були пошкоджені або зруйновані.
Уряд створив систему виплати компенсацій людям, які втратили або пошкодили житло, але вона не задовольняє попит, а сам процес загруз у бюрократичній тяганині. Першим кроком є подання запиту на допомогу в рамках програми eRecovery – основного інструменту уряду для виплати компенсацій власникам житла.
Потім приїжджає спеціальна комісія, яка оцінює збитки і видає людям захисну стрічку, щоб заклеїти розбиті вікна. Волонтери допомагають прибирати завали, а мешканці починають виснажливий процес отримання грошей від місцевих та центральних органів влади.
“Нам сказали, що влада відновить фасад тільки після Нового року, а всередині ми маємо ремонтувати самі. Грошей немає”, – розповіла Світлана Федорівна, 73-річна консьєржка з житлового будинку в Києві, в який 17 червня влучив російський безпілотник.
У 2025 році Україна виділила 15 мільярдів гривень (310 мільйонів євро) на підтримку внутрішньо переміщених біженців, повідомили POLITICO в Міністерстві розвитку України. Це вже дозволило понад 7 300 сім’ям придбати житло в більш безпечних регіонах. До кінця року ще 3 000 сімей отримають фінансування.
Загалом, понад 135 000 сімей отримали державну компенсацію в рамках програми eRecovery – від грошей на ремонт до нового житла.
Проблема забезпечення житлом евакуйованих була висвітлена в серпні, коли волонтери “Проліска” у східному місті Павлоград поскаржилися, що їм довелося розбити намети, оскільки не було де розмістити 400 нових евакуйованих, які прибувають щодня через збільшення кількості російських обстрілів прифронтових населених пунктів в Україні.
“Минулого місяця був, скажімо так, пік евакуації, коли був дійсно великий потік людей і вузьке місце, але ми привернули увагу уряду безпосередньо. Після того, як наш прем’єр-міністр відвідав транзитний центр, питання розселення, особливо розселення маломобільних груп населення, було вирішено дуже швидко”, – сказав Прима.
Після серпневих проблем український уряд став більш активно займатися евакуацією та переселенням, і зараз намагається перемістити понад 17 000 людей із зони бойових дій, сказав Олексій Прима.
Влада також оголосила про виділення 1 мільярда гривень субсидій місцевим громадам на будівництво тимчасового житла, а також про спрощені процедури передачі державних і муніципальних установ для розселення біженців.
“Переважно сім’ї з дітьми та люди похилого віку безкоштовно розміщуються в різних державних гуртожитках. Так, це не власна квартира, але все ж таки набагато краще, ніж жити під безперервними обстрілами”, – сказав Прима, додавши, що в деяких гуртожитках був зроблений свіжий ремонт.
Загалом в Україні налічується 1 095 пунктів тимчасового розміщення, які надають понад 77 000 ліжко-місць для переміщених осіб, з яких близько 6 200 ліжок залишаються вільними, повідомили в Міністерстві розвитку.
Окрім тимчасового житла, місцеві органи влади виділяють сотні мільйонів гривень з місцевих бюджетів на ремонтні роботи та інші компенсації, а також видають кредити під низькі відсотки на нові квартири. Але масштаб виклику величезний.
Лише в Києві – найбагатшому місті України – з 2022 року було пошкоджено понад 2 345 житлових будинків, але місцева влада планує відновити лише 52 з них, повідомляє Київська міська рада.
Українці, які опинилися в пастці в окупованих Росією регіонах, стикаються з ще більшими труднощами.
Лише минулого місяця вони вибороли право вимагати від України компенсації через неспроможність Києва розслідувати пошкоджене майно. Нова програма не вимагатиме фотодоказів зруйнованого житла. Не маючи змоги отримати компенсацію, деякі українці змушені повертатися на окуповані Росією території.
Близько 30 відсотків жителів Маріуполя, захопленого росіянами в результаті кривавої облоги, що призвела до загибелі тисяч людей у перші місяці війни, були змушені повернутися, заявив минулого року український мер Маріуполя Вадим Бойченко.
За словами Бойченка, брак житла на підконтрольних Києву територіях був головною причиною повернення під російську окупацію. Люди також повертаються, тому що це єдиний спосіб продати своє майно, сказав Максим Бородін, депутат Маріупольської міської ради у вигнанні.
“Тільки людина з російським паспортом може продати майно. Отже, українець повинен повернутися до Маріуполя, отримати російський паспорт. Тільки тоді є шанс продати”, – додав Бородін.
Нечисленні будинки, які Кремль побудував у Маріуполі з 2022 року, були продані росіянам. Люди реалістично оцінюють шанси українських військових відвоювати такі міста, як Маріуполь.
“Якщо Росія раптом не впаде якимось чином, немає жодних шансів, що наше місто буде звільнене найближчим часом. Зараз росіяни роздають лояльним до них людям житло в Маріуполі. Вони постійно складають списки так званого “безхазяйного житла” тих, хто втік”, – сказав Бородін.
Уряд навіть будує новий житловий квартал для маріупольських біженців у Білій Церкві, місті в Київській області. Такі жорстокі розрахунки нав’язуються мільйонам людей, в тому числі і “Примі”.
“Це як дерево, яке раптово вирвали з корінням… В одну мить ти втратив усе, заради чого жив і працював. А окупанти просто забрали все, забрали твій будинок і віддали його якимось невідомим тобі людям”, – сказав Прима.
Як і багато інших внутрішніх біженців, він зараз живе в орендованій квартирі в Дніпрі і навіть не подавав заяву на компенсацію або житловий кредит під низький відсоток.
“Я досі не знаю, де я опинюся… війна вже в Дніпропетровській області, вона все ближче і ближче. Тому я не можу купити квартиру. Це не на часі, адже обстріли щодня руйнують житло в Дніпрі, і є ймовірність, що в майбутньому мені знову доведеться тікати”, – каже Олексій Прима.
Джерело: www.politico.eu/article/ukraine-struggle-find-home-refugee/
