Опитування показало, що 76,4% населення оцінюють латвійську систему охорони здоров’я як не дуже ефективну або навіть неефективну. Менше п’ятої частини – 19,3% – вважають систему охорони здоров’я ефективною або дуже ефективною. Лише 0,8% населення вважають її “ефективною”.
“Ренате Грудуле, представник PowerHouse Latvia, вважає, що це означає, що в суспільстві переважає думка, сформована на особистому досвіді, що система охорони здоров’я не забезпечує адекватної віддачі від ресурсів, вкладених в її утримання.
Це також підтверджується даними порівняльних досліджень Євростату, статистичного відомства ЄС, та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Люди у віці 18-24 років більш позитивно оцінюють ефективність системи охорони здоров’я.
44,2% респондентів у цій групі мають позитивну думку, але у звіті зазначається, що це вікова група, яка не користується системою охорони здоров’я так інтенсивно, як старші люди.
Найбільше критикують неефективність системи люди передпенсійного та пенсійного віку, люди з низькими та середніми доходами, а також працівники фізичної праці.
У звіті зазначається, що це свідчить про те, що систему охорони здоров’я найбільше критикують ті групи, які користуються нею найбільш інтенсивно і для яких доступ до медичних послуг є важливою передумовою якості життя.
Опитування також показало, що в Ризі 23,7% населення вважають систему охорони здоров’я ефективною або скоріше ефективною, тоді як в жодному іншому регіоні цей показник не досягає 20%.
У Латгалії, наприклад, такої думки дотримуються лише 15,2% населення.
Лише 7,9% населення вважає, що фінансування охорони здоров’я в Латвії використовується ефективно, тоді як майже половина – 44,5% – населення вважає, що воно часто витрачається даремно. Ще третина – 36,1% – вважають, що фінансування використовується лише частково ефективно.
Загалом, майже кожен другий житель Латвії вважає використання бюджету на охорону здоров’я проблематичним.
У молодшій віковій групі 18-24 років респонденти вважають використання коштів на охорону здоров’я менш проблематичним, у тому числі 17% вважають його ефективним.
Однак, як зазначено у звіті про дослідження, цей показник також є дуже низьким і відображає скоріше обмежений досвід цієї вікової групи в системі охорони здоров’я, ніж якість системи.
Люди передпенсійного та пенсійного віку більш схильні критично ставитися до використання коштів і вважати, що вони витрачаються даремно.
Згідно зі звітом про дослідження, у столиці спостерігається більш позитивне сприйняття ефективності системи через відносно кращий доступ до послуг, тоді як у Латгалії та інших регіонах переважає відчуття, що система недостатньо ефективна.
Водночас, дані опитування показують, що більшість населення – 68,4% – визнає, що система охорони здоров’я є лише частково доступною, причому таке ставлення більш виражене в регіонах і серед найбідніших верств населення.
Відповідаючи на запитання, наскільки доступною є медична допомога в Латвії, 12,9% населення Латгальського регіону стверджують, що медична допомога для них недоступна.
Для порівняння, 24% жителів Риги оцінюють охорону здоров’я як дуже доступну.
Однак, якщо проаналізувати доступність охорони здоров’я з точки зору транспортного сполучення та близькості послуг до місця проживання, то загальна оцінка не є негативною – лише 5,8% населення вважають її недоступною, тоді як більшість описує її як частково задовільну.
У групах з нижчими доходами медична допомога частіше оцінюється як частково доступна або недоступна, наприклад, у домогосподарствах з доходом до 450 євро на особу лише 5,4% вважають її дуже доступною, тоді як майже 16,7% вважають її недоступною.
Що стосується доступу до ліків, то більшість – 58,4% – вважають його задовільним, тоді як майже п’ята частина, або 17,6%, вважають його добрим або дуже добрим.
Водночас 23,3% оцінюють його як поганий або дуже поганий.
Дані опитування показують, що, на думку населення, найбільші проблеми системи зосереджені в чергах до лікарів та спеціалістів, що визнали 77,2% респондентів.
Інша основна проблема пов’язана з доступом до послуг, що фінансуються державою, на яку вказали 61,5% респондентів.
Водночас 36,8% населення також виділяють доступність та ціни на ліки як нагальні проблеми, тоді як якість медичної допомоги як нагальну проблему виділяють 30,7% опитаних.
Опитування охопило населення Латвії у віці 18-75 років.
Вибірка була сформована за квотним принципом на основі даних Реєстру фізичних осіб, а потім зважена за статтю, національністю, віком та регіоном для забезпечення репрезентативності.
Соціологічне опитування було проведене дослідницьким центром SKDS у серпні цього року.
Джерело: www.diena.lv
