Європейська комісія розробляє схему переказу майже 200 мільярдів євро російських іммобілізованих активів для відновлення України після закінчення війни.
Брюссель випробовує апетит національних столиць до переміщення активів у більш ризиковані інвестиції, які можуть принести більше прибутку Україні та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припинити бойові дії, розповіли кілька чиновників в інтерв’ю POLITICO.
Прихильники також розглядають цю схему як крок до потенційного захоплення активів і передачі їх Україні як покарання за відмову Росії виплатити післявоєнну компенсацію.
“Ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб зробити внесок в оборону і реконструкцію України”, – заявила в четвер президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зробивши найрішучішу заяву на цю тему.
Важливо, що цей варіант не передбачає негайної конфіскації активів, проти якої виступає більшість країн ЄС через фінансові та юридичні проблеми.
Переговори досягнуть кульмінації в суботу, коли 27 міністрів закордонних справ ЄС вперше обговорять цей варіант під час неформальної зустрічі в Копенгагені, Данія.
Під час дискусії міністри повинні розглянути “подальші варіанти використання доходів, отриманих від іммобілізованих російських суверенних активів”, йдеться у підготовчій записці, з якою ознайомилося видання POLITICO.
Оскільки Україна стикається з дефіцитом бюджету у розмірі 8 мільярдів євро у 2026 році, країни ЄС шукають нові ідеї для продовження фінансування постраждалої від війни країни на тлі обмежених внутрішніх бюджетів і відсутності можливостей для випуску боргових зобов’язань на рівні ЄС.
Незважаючи на економічну скруту, Європа стикається зі зростаючим тиском, який змушує її активізуватися перед обличчям відходу США від України та невдалих спроб президента Дональда Трампа укласти мирну угоду.
“Ми чули, що стало важче залучати гроші [з національних фінансів або бюджету ЄС], – сказала Керлі Вескі, заступник міністра з правових та консульських питань у Міністерстві закордонних справ Естонії.
“Але у нас є ці кошти, і логічне запитання – як ми можемо і чому ми не використовуємо ці кошти”.
Прикордонні з Росією країни Балтії та деякі інші вже давно вимагають від ЄС повної конфіскації цих активів.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Латвії Валдіс Домбровскіс і глава зовнішньополітичного відомства Естонії Кая Каллас.
Але цей варіант продовжує зустрічати опір з боку західноєвропейських країн, включаючи Німеччину, Італію та Бельгію.
Остання особливо наражається на юридичні та фінансові ризики, оскільки в ній знаходиться Euroclear, фінансова установа, яка володіє більшою частиною російських активів.
Як компроміс, країни G7 домовилися у 2024 році спрямувати в Україну 45 мільярдів євро прибутку, отриманого від інвестування цих активів, залишивши при цьому базові активи недоторканими.
Тим не менш, частка ЄС у розмірі 18 мільярдів євро буде повністю виплачена до кінця року, що спонукає до пошуку додаткових надходжень у стислі терміни.
Як обхідний шлях, юристи Комісії розглядають можливість передачі активів у “спеціальний фонд” за підтримки низки країн ЄС і, можливо, інших країн.
Чиновники порівняли новий фонд, який обговорюється, з Європейським механізмом стабільності (ESM), грошовим фондом для допомоги країнам, який підтримується лише членами єврозони і був створений поза межами договорів ЄС.
Потенційний фонд для України також буде відкритий для країн “Великої сімки”, включаючи Великобританію і Канаду, які виступають за конфіскацію активів, сказав чиновник ЄС, хоча деталі все ще узгоджуються.
Загалом, ця нова структура дасть ЄС більший контроль над передачею активів Україні, коли настане відповідний час.
За нинішніми правилами, одна країна може фактично повернути активи Москві, наклавши вето на продовження санкцій, яке виноситься на голосування кожні шість місяців.
Проросійський і протрампівський уряд Угорщини вважається найбільш схильним до такого кроку.
Переведення коштів до нового органу, який потенційно не потребуватиме одностайності, відверне загрозу з боку Угорщини.
Передача активів до нового фонду також дозволила б розмістити їх у більш ризиковані інвестиції, здатні принести більший прибуток для України.
Це було б зміною чинних правил, які змушують Euroclear інвестувати активи в бельгійський центральний банк, який пропонує найнижчу безризикову ставку дохідності з усіх доступних.
Скептики, в тому числі генеральний директор Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться нести основний тягар втрат, пов’язаних з більш ризикованими операціями.
Щоб розділити юридичний і фінансовий тягар, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС взяли на себе відповідальність за активи відповідно до запропонованого Єврокомісією плану.
“Бельгія тут не самотня. Ми повинні підтримувати і брати участь у зменшенні цього ризику”, – сказав Вескі.
“Мова не йде про те, щоб дозволити Бельгії розбиратися з цим, [а] ми спостерігаємо за цим збоку”.
Бельгійський уряд нещодавно потеплішав до плану Комісії, повідомив чиновник ЄС і високопоставлений небельгійський дипломат, тоді як країни, віддалені від Росії, такі як Іспанія, також підтримують цю ідею.
Джерело: www.politico.eu/article/eu-moves-closer-using-russian-assets-rebuild-ukraine/
