Наприкінці січня Дональд Трамп розпочав свій другий президентський термін двома виконавчими діями, які завдали удару безпосередньо по Женеві, місту на березі озера, давно відомому як епіцентр глобальної охорони здоров’я, миротворчості та дипломатії.
Президент вивів США зі складу Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка за останні два роки отримала від уряду 1,3 мільярда доларів, а також скасував більшість контрактів, укладених Агентством США з міжнародного розвитку, що наразі оскаржується в суді.
Ці зміни одразу ж відчули в кантоні. Окрім того, що саме тут були підписані Женевські конвенції та відбулася перша відлига у Холодній війні, місто також є домівкою для 38 міжнародних організацій, в яких працює 29 000 людей, які витрачають близько 7 мільярдів доларів щороку та підтримують близько 400 неурядових організацій. Донедавна ця екосистема отримувала щедру допомогу від США. Зараз ВООЗ намагається знайти альтернативних донорів, а депутати Женеви запропонували використати 11 мільйонів доларів з місцевого бюджету для покриття зарплат НУО у зв’язку зі скороченням фінансування з боку USAID. Цей план все ще перебуває на стадії розгляду.
Інші організації по всьому місту очікують, що скорочення ще більше поглибить існуючу фінансову кризу. Міжнародний комітет Червоного Хреста, головний офіс якого розташований на вершині пагорба з видом на кампус ООН, оголосив про замороження найму після того, як у 2023 році скоротить 270 робочих місць у своїй швейцарській штаб-квартирі. На сусідній вулиці Управління Верховного комісара ООН у справах біженців заявило, що щонайменше 400 робочих місць зникнуть. Міжнародна організація з міграції звільняє понад 250 співробітників у Женеві після безпрецедентного скорочення донорського фінансування на 30%.
Міжнародна Женева стикається з кризою, що насувається
Багато з найбільших багатосторонніх агентств у місті заморозили найм персоналу, скоротили робочі місця або зіткнулися з іншими організаційними проблемами.
Проблеми Женеви почалися не за нинішнього американського президента. Глобальний поворот до ізоляціонізму набирає обертів роками, а відхід Швейцарії від суворого нейтралітету, який є ключовим у прагненні країни позиціонувати себе як неупередженого світового арбітра, розпочався ще на початку 2000-х років. Однак у світлі програми Трампа «Америка понад усе» Женева опинилася в незручному становищі представника ліберального порядку, який більше не є висхідним.
«Ідея міжнародного співробітництва, глобалізму колись була крутою, але в більшості країн національні інтереси стали набагато важливішими», – каже Юст Пауелін, професор права міжнародної торгівлі в Інституті післядипломної освіти в Женеві. «Це не дуже добре для Женеви».
Ознаки цієї зміни помітні по всьому історичному комплексу Палацу Націй ООН, де температура встановлена на рівні 79 градусів влітку і 69 градусів взимку, щоб заощадити на рахунках за електроенергію, а сам комплекс зачиняється на вихідні та свята, щоб зменшити витрати на персонал. За словами Тетяни Валової, Генерального директора ООН в Женеві, ці заходи були запроваджені в квітні минулого року, оскільки 51 з 193 країн-членів не повністю сплатили свої внески за 2023 рік. Майже рік потому фінансовий тиск посилився. Станом на березень, за даними ООН, кількість країн, які прострочили свої платежі, зросла до 121. Серед них лише Китай і США, які разом заборгували 1,14 мільярда доларів лише за минулий рік.
«Основна причина кризи ліквідності полягає в тому, що держави-члени не платять вчасно і в повному обсязі, і це частково через зосередженість на власних інтересах», – сказала Майя Унгар, експерт ООН в Міжнародній кризовій групі в Нью-Йорку.
Опитувальник, виданий Білим домом і розповсюджений серед міжнародних організацій та НУО в Женеві, які фінансуються США, є ще одним свідченням того, як адміністрація Трампа переоцінює свої зобов’язання. Щоб отримати продовження фінансування, респонденти повинні підтвердити, що «це не проєкт з питань клімату або “екологічної справедливості”, а також відповісти на питання про те, чи буде їхня робота “зміцнювати суверенітет США, обмежуючи залежність від міжнародних організацій або глобальних структур управління (наприклад, ООН, ВООЗ)”.
Філіп Моттаз, засновник і редактор онлайн-журналу «Женевський оглядач», сказав, що анкета спантеличила багатьох жителів Женеви.
«Настрої варіюються від чистої паніки і крайнього гніву через те, як це робиться, до крайнього занепокоєння щодо того, як це буде відбуватися», – сказав він. Він передбачив, що неминучі скорочення робочих місць у поєднанні з втратою самітів високого рівня призведуть до «значного виснаження» ролі Женеви на міжнародній арені.
Дрейф нейтралітету
Десятиліттями швейцарський мультилатералізм співіснував, іноді непросто, з давньою прихильністю країни до нейтралітету. Цьому прийшов кінець на початку 2000-х років, коли Швейцарія приєдналася до ООН і Міжнародного кримінального суду. Зобов’язання дотримуватися міжнародного гуманітарного права не було проблемою у 2021 році, коли Джо Байден сів за стіл переговорів у Женеві з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб перезавантажити відносини між двома наддержавами. Однак менш ніж через рік така зустріч стала б неможливою.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну членство Швейцарії в МКС означало, що Путін ризикує своєю свободою, якщо ступить на територію країни. Суд видав ордер на арешт за його політику насильницького переселення українських дітей до Росії. У такому ж становищі опинився прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху після того, як суд висунув йому звинувачення у зв’язку з його переслідуванням війни Ізраїлю проти Хамасу.
Тепер переговори на високому рівні, які колись мали б відбуватися в Женеві, все частіше проводяться в інших місцях. У лютому держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провели в Ер-Ріяді першу за майже три роки зустріч на високому рівні між двома країнами. У березні президент України Володимир Зеленський відвідав столицю Саудівської Аравії для переговорів про припинення вогню, а Трамп і Путін, як очікується, зустрінуться там пізніше цього року. Раніше цього року в Катарі було укладено попередню мирну угоду між Ізраїлем і ХАМАС.
Рішення Швейцарії приєднатися до санкцій Європейського Союзу проти Росії у 2022 році також вплинуло на ключовий сировинний сектор міста. До того, як санкції набули чинності, три чверті всього експорту сирої російської нафти та нафтопродуктів проходили через Женеву, за даними лобістської групи SuisseNegoce. Зараз більшість угод укладається у вільному від санкцій Дубаї, де, за даними Дубайського багатогалузевого товарного центру, працює близько 22 000 трейдерів, що приблизно на третину більше, ніж у 2022 році, згідно з одним із звітів. Litasco, торговий підрозділ російського ПАТ «Лукойл», перевів кількох ключових співробітників до Дубаю зі свого женевського офісу.
Місто все ще є домом для гігантів Gunvor, Trafigura, Mercuria і Vitol, чиї рекордні прибутки в останні роки призвели до різкого зростання податкових надходжень до бюджету кантону, але географічний слід галузі змінюється, сказала генеральний секретар SuisseNegoce Флоренс Шурч. За її словами, до запровадження санкцій на одного співробітника в Женеві припадало чотири співробітники в Дубаї. Тепер, для деяких, все навпаки.
www.bloomberg.com/news/features/2025-03-25/trump-cuts-to-international-aid-agencies-rattle-geneva
