З початку війни російська армія стратила сотні українських військовополонених

В останньому повідомленні, яке Людмила Дубницька отримала від свого чоловіка, він повідомив їй, що, ймовірно, його незабаром захоплять російські війська.

Через два дні вона впізнала його тіло на відео в соціальних мережах, де було показано групу загиблих українських військових.

Її чоловік, Андрій Дубницький, є одним із сотень військовополонених, яких, за твердженням Києва, російська армія стратила з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Точна кількість невідома і варіюється залежно від різних українських та міжнародних джерел, але Київ стверджує, що ці страти свідчать про цілеспрямовану політику Москви.

Дубницькому було 25 років, коли його вбили в лютому 2024 року під час відступу українських військ з Авдіївки — епіцентру бойових дій на сході України, захопленого Росією.

Поранений під час спроби відходу, солдат зі 110-ї бригади залишився на своїй позиції разом із п’ятьма товаришами, четверо з яких також були поранені.

Незважаючи на жахливу ситуацію, вони сподівалися на евакуацію. Коли 15 лютого він зателефонував дружині, «він був надзвичайно знервований і плакав», — розповіла 27-річна Дубницька агентству AFP.

Щоб підбадьорити один одного, подружжя пообіцяло, що після зустрічі у них народиться син — брат для їхньої маленької доньки. Кілька годин потому він надіслав їй повідомлення, в якому написав, що їх, ймовірно, візьмуть у полон.

Потім він перестав відповідати.

Відео, оприлюднене українськими ЗМІ, показує, що, ймовірно, сталося далі: їхній товариш по зброї Іван Житник розмовляв по відеозв’язку з родичем, коли російський солдат наказав йому скласти зброю.

Через два дні Людмила побачила в російських соціальних мережах відео, на якому було п’ять тіл, що лежали в замерзлій калюжі, забарвленій у червоний колір кров’ю.

Вона впізнала татуювання у вигляді хреста на руці одного з чоловіків: це був її чоловік.

110-та бригада підтвердила, що кілька військовослужбовців, серед яких були Дубницький та Житник, загинули, звинувативши російські війська у порушенні угоди про їх евакуацію.

Українська прокуратура розпочала розслідування щодо «розстрілу беззбройних українських військовополонених». Цей інцидент не є поодиноким. Кілька українських чиновників повідомили AFP, що російські війська посилили темпи «розстрілів» починаючи з 2023 року.

«Це випливає з російської політики, яка фактично заохочувала й уможливлювала такі злочини, а командири потім віддавали відповідні накази», — сказав Андрій Атаманчук, представник Генеральної прокуратури України, який курує питання розстрілів військовополонених.

Москва відкинула ці звинувачення.

У звіті ООН за минулий місяць наведено 129 підтверджених випадків страт українських військовополонених, причому минулого року організація забила на сполох щодо «значного зростання» кількості таких випадків.

На сьогодні Київ порушив 116 розслідувань щодо вбивств 306 українських військовослужбовців, що сталися з 2022 року, зазначив Атаманчук.

Він наголосив, що загальна кількість, ймовірно, буде набагато вищою.

Представник української розвідки повідомив AFP, що з 2022 року вони зафіксували «понад 900 військовослужбовців», загиблих у «понад 340» інцидентах.

Виступаючи на умовах анонімності, він додав, що це може становити «від 25 до 40 відсотків» таких випадків. Джерела зазначили, що розбіжність у цифрах пояснюється різницею в методології.

Прокуратура заявила, що спирається на «документально підтверджені факти», тоді як розвідувальні служби «швидше отримують інформацію» від підрозділів на передовій та інших джерел.

Москва систематично відкидає звинувачення у військових злочинах і, у свою чергу, звинувачує Київ у їх скоєнні.

Згідно з Женевськими конвенціями, солдати вважаються військовополоненими і користуються відповідним захистом з моменту, коли вони чітко заявляють про свою капітуляцію.

За даними української розвідки, російське воєнізоване угруповання «Вагнер», розформоване після повстання 2023 року, відіграло роль у «задаванні тону» стратам завдяки своїм рядам колишніх ув’язнених, багато з яких були засуджені за насильницькі злочини.

Україна стверджує, що найчастіше жертв розстрілюють.

У 2023 році у соцмережах набуло широкого розголосу відео, на якому російський солдат застрелив українського військового після того, як той вигукнув «Слава Україні».

Українські слідчі також заявляють про випадки надзвичайно жорстоких вбивств, зокрема обезголовлень, зображення яких поширювалися в російських соцмережах.

Наразі в Україні засуджено лише п’ятьох російських солдатів, у тому числі двох заочно, повідомив AFP прокурор Атаманчук. Складність розслідувань, зумовлена відсутністю доступу до зон бойових дій, ускладнює судові процеси. Він не втрачає надії, що колись зможе «віддати справедливість» родинам, хоча б надавши їм «імена тих, хто вбив їхніх близьких».

Для Дубницької дізнатися особу вбивці свого чоловіка було б «безглуздо», сказала вона. «Я не знаю, як це могло б принести мені хоч якесь полегшення, навіть якби я одного дня дізналася, хто це зробив».

Російська влада не відповіла на запит AFP про коментар щодо цих звинувачень.

Джерело: www.euronews.com/my-europe/2026/07/14/russian-army-executed-hundreds-of-ukrainian-pows-since-2022-kyiv-says