ЄС буде вимагати від Канади та Великої Британії збільшення фінансування для України

У той час як Брюссель працює над зміцненням зв’язків з обома країнами, він також шукає партнерів, які допоможуть покрити зростаючі витрати Києва.

Брюссель — ЄС готується спробувати переконати Канаду та Велику Британію збільшити свою підтримку України в рамках зусиль, спрямованих на покриття дефіциту фінансування у розмірі 70 млрд євро, з яким Київ зіткнеться наступного року.

Саміт ЄС-Канада 29–30 жовтня та саміт ЄС-Велика Британія 20 листопада дадуть Брюсселю можливість викласти свої аргументи на найвищому рівні.

З огляду на зростання фінансових потреб Києва та невизначеність щодо підтримки з боку США Брюссель дедалі частіше звертається до союзників, що не входять до ЄС, із проханням збільшити внески, повідомили POLITICO п’ять чиновників ЄС, зокрема двоє представників Європейської комісії, та двоє дипломатів ЄС.

ЄС та його країни-члени забезпечують 80 відсотків зовнішньої допомоги Україні, заявила в п’ятницю голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

«Нам терміново потрібно, щоб інші партнери активізували свої зусилля».

ЄС зобов’язався надати кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки, що має покрити приблизно дві третини потреб України.

Брюссель розраховував, що інші партнери — зокрема Канада, Японія, Південна Корея, Австралія та Норвегія — нададуть ще 45 млрд євро, але значна частина цих коштів надходить повільно, оскільки уряди інших країн ще не затвердили або не виділили допомогу, на яку розраховував Брюссель.

Хоча заклики допомогти Україні захищатися не є новими, прогнозовані витрати на 2027 рік зросли, оскільки Росія посилює свій наступ, американо-ізраїльська війна з Іраном підвищує витрати, а Вашингтон переходить до позицій, більш сприятливих для Москви — через що Європі та іншим союзникам доводиться брати на себе більшу частину витрат на підтримку Києва.

Брюссель готується до переговорів про тісніші економічні та оборонні зв’язки з Лондоном та Оттавою.

Дипломати та чиновники ЄС заявили, що не очікують укладення офіційної угоди, але підтримка Києва з боку партнерів ЄС, ймовірно, визначатиме політичний клімат навколо цих переговорів.

Як і іншим учасникам цієї статті, їм було надано анонімність, щоб вони могли говорити про делікатні дипломатичні питання.

ЄС також порушував питання про фінансові потреби України на 2027 рік на зустрічах Міжнародного валютного фонду, «Великої сімки» та «Великої двадцятки», а також із країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.

«Під час моїх зустрічей у Бангкоку важливим питанням була необхідність забезпечення фінансової підтримки для України у 2027 році», — заявив POLITICO європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, маючи на увазі зустрічі МВФ та Групи Світового банку, що відбулися минулого тижня.

Він зазначив, що закликав до «широкого розподілу тягаря та наголосив на важливості того, щоб кожен із міжнародних партнерів виконував свою роль, поки Україна продовжує боротися проти російської агресії».

Усі чиновники та дипломати ЄС наголосили, що ця ініціатива не є критикою Великої Британії чи Канади, які є активними прихильниками України.

Справа, за їхніми словами, у тому, що потреби Києва зросли.

Велика Британія заявляє, що виділила Україні загалом 25 млрд фунтів стерлінгів, а Канада пообіцяла військову допомогу на суму, еквівалентну 5,4 млрд євро, та пряму фінансову підтримку в розмірі 8,2 млрд євро.

ЄС та його країни-члени заявляють, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії вони надали допомогу на суму понад 231 млрд євро, включаючи військову допомогу, бюджетну підтримку та гарантії, підтримку українців, які перебувають на території блоку, а також кошти від заморожених російських активів — суму, яку один із високопоставлених дипломатів ЄС охарактеризував як таку, що вже «перевищує очікування».

Як задовольнити фінансові потреби України, стало «головним питанням обговорення на кожному засіданні» з партнерами, які підтримують Київ, зазначив представник Європейської комісії.

Зусилля щодо забезпечення фінансових потреб України відбуваються на тлі того, що підтримка Києва буде випробувана під час низки виборів, які відбудуться в Європі наступного року.

У Франції лідерка ультраправих Марін Ле Пен пообіцяла припинити допомогу, якщо її оберуть президентом у 2027 році, тоді як в Італії прем’єр-міністр Джорджія Мелоні стикається з викликом з боку прихильного до Росії Роберто Ванначчі напередодні виборів наступного року.

Наближення виборів у поєднанні з непередбачуваністю підтримки Києва з боку Вашингтона означає, що європейські країни мають дивитися далі власних бюджетів, зазначив високопоставлений дипломат.

«Нам потрібно мислити ширше та глобальніше».

ЄС також закликає український уряд забезпечити більшу підтримку з боку країн, що не входять до ЄС.

«Це перший наступний крок, який їм потрібно забезпечити з боку своїх партнерів», — зазначив представник Європейської комісії.

За словами двох дипломатів, завтра посли ЄС мають обговорити майбутні саміти в Канаді та Великій Британії, і очікується, що питання фінансування України стане частиною цих дискусій.

Брюссель, «не вказуючи пальцем», хоче використати час перед зустрічами, щоб домогтися ширшої підтримки, зазначив високопоставлений дипломат.

Але ЄС «не буде чинити як Трамп» і прямо пов’язувати пільговий режим із внесками на користь України, додали вони.

Європейська комісія поки що не визначила, про що саме вона проситиме партнерів і як ці прохання можуть бути пов’язані з переговорами щодо торгівлі та оборони.

Дипломат зазначив, що ЄС ще має з’ясувати, «яким чином ці питання взаємопов’язані».

У своїй промові «Про стан Союзу», виголошеній минулого місяця, фон дер Ляєн запропонувала зробити Канаду першим «асоційованим членом» ЄС.

Жовтневий саміт у Монреалі — це нагода для подальшого розвитку цієї ідеї.

Оттава братиме участь у програмі ЄС SAFE, яка фінансує спільні оборонні закупівлі, надаючи канадським компаніям преференційний доступ до контрактів, що фінансуються в рамках SAFE.

Більш тісна співпраця в оборонній сфері та доступ до промисловості можуть стати частиною ширшої дискусії щодо підтримки Києва, зазначив один із дипломатів.

У заяві для POLITICO Кетрін Сер’є, речниця Офісу Таємної ради Канади, зазначила, що Оттава «є і завжди була непохитним прихильником України», а Канада виділила майже 26 млрд канадських доларів на військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

«Канада продовжує підтримувати Україну та й надалі співпрацює з міжнародними партнерами щодо задоволення потреб України», — зазначила Серіє.

Очікується, що саміт у Великій Британії сприятиме обіцяному прем’єр-міністром Енді Бернхемом «перезапуску» відносин із блоком, зокрема укладенню угод щодо мобільності молоді, продовольства та торгівлі квотами на викиди.

Бернем заявив, що статус-кво «не є достатнім», і прагне, щоб Велика Британія наблизилася до ЄС.

Лондон хоче, щоб британські компанії вважалися європейськими відповідно до пропонованого Закону про промисловий прискорювач, який надаватиме перевагу товарам європейського виробництва у державних контрактах та промисловій підтримці.

Британські чиновники побоюються, що британські фірми можуть опинитися у невигідному становищі, незважаючи на тісні зв’язки між британськими та європейськими ланцюгами поставок.

Троє британських чиновників заявили у вівторок, що їм нічого не відомо про прохання до Великої Британії надати більшу підтримку Україні в обмін на те, щоб дозволити її компаніям відповідати вимогам цього закону.

Четвертий чиновник ЄС зазначив, що, як очікується, Україна буде згадана у декларації за підсумками саміту з Великою Британією, але це відображатиме зусилля обох сторін щодо допомоги Києву, а не вимогу Брюсселя про більшу підтримку.

ЄС також тисне на Японію, щоб та збільшила свої внески; один із високопоставлених чиновників ЄС зазначив, що Японія відстає у 2026 році.

Особа, обізнана з позицією Токіо, заперечила твердження про те, що Японія не робить свого внеску, зазначивши, що Токіо вже надало Києву близько 20 млрд доларів допомоги — але є можливість збільшити цю суму, якщо Україна про це попросить.

Токіо також прагне отримати гарантії, що японські компанії збережуть доступ до ринку ЄС, оскільки існують побоювання, що преференції «Вироблено в Європі» в рамках Закону про промисловий прискорювач можуть поставити японські підприємства в невигідне становище.

Представництво Японії при ЄС не відповіло на запит про коментар. Австралія заявляє, що ще не отримала запиту щодо додаткового фінансування для України на 2027 рік.

Канберра, ймовірно, знаходиться нижче у списку, якщо взагалі у ньому є, оскільки її прем’єр-міністр і міністр закордонних справ зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським на Генеральній Асамблеї ООН минулого місяця та оголосили про додаткове фінансування й угоду про безпеку, зазначив австралійський чиновник.

Джерело: www.politico.eu/article/eu-to-press-canada-and-uk-for-more-ukraine-funding/