Приблизно через рік після початку так званої програми Jobturbo федерального уряду Федеральне агентство зайнятості бачить прогрес в інтеграції українців на ринок праці. «З Jobturbo ми зробили крок вперед», – сказав член правління агентства Даніель Терценбах редакційній мережі Німеччини.
За даними Федерального агентства зайнятості, за даними Центрального реєстру іноземців, станом на кінець серпня 2024 року в Німеччині проживало 1,3 мільйона українців. Переважна більшість – біженці від війни. Згідно з даними Федерального агентства зайнятості, які федеральний уряд навів у жовтні, 768 тисяч українських біженців перебувають у працездатному віці.
Згідно з новими даними агентства, з цих майже 770 тис. українців працездатного віку цього року працевлаштувалися більше, ніж минулого року. У серпні 2023 року – тоді кількість усіх українців у Німеччині становила ще 1,2 мільйона – влада нараховувала 197 660 працюючих українців, через рік загалом це було 272 400 українців, які мали незначну роботу та платили соціальні внески.
«Jobturbo» мав працевлаштувати 200 тисяч українців
Також зросла місячна кількість українців, які перейшли з безробіття на роботу на так званому первинному ринку праці. Загалом у 2023 році агентство нарахувало 36 661 вихід громадян України на ринок праці. У 2024 році (до жовтня включно) було здійснено 62 810 виходів. Це також включає (зовнішнє) навчання компанії та самозайнятість.
Завдяки цьому збільшенню на 137 000 робочих місць у 2024 році є ознаки меншого збільшення, ніж планував федеральний уряд для своєї так званої програми Jobturbo для українських біженців. Федеральний міністр праці Губертус Гайль рік тому оголосив, що програма має на меті працевлаштувати 200 тисяч українців безпосередньо в 2024 році та заощадити 500 мільйонів євро.
«Набагато більша ймовірність, що сьогодні українці знайдуть роботу, ніж до програми», – сказав член правління агентства Терценбах, який також був спеціальним представником з питань інтеграції біженців на ринок праці. «Але ще є місце для вдосконалення».
Суперечка про громадянські пільги для українських біженців
Згідно з даними Інституту ринку праці та професійних досліджень за серпень, Німеччина знаходиться в середині Європи за рівнем зайнятості українців-біженців: 27 відсотків з них працювали. Найвищий цей показник у Литві, Данії та Польщі – 57, 53 та 48 відсотків відповідно. З іншого боку, у Фінляндії, Норвегії та Іспанії показники менш ніж 20 відсотків; у Румунії працюють лише сім відсотків біженців.
Переважна більшість українських біженців, які проживають у Німеччині, отримують допомогу від держави. Про це в політиці завжди були суперечки. У той час Гайль сказав, що «настав час отримати роботу» і що соціальна допомога не є «безумовним базовим доходом».
Влітку, напередодні земельних виборів у Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі, дискусія знову виникла. ВДП, яка на той час ще перебувала у федеральному уряді, і найбільша опозиційна фракція, Союз, вимагали, щоб українські біженці отримували нижчі соціальні виплати відповідно до Закону про допомогу шукачам притулку замість соціальної допомоги.
Але прем’єр-міністр Бранденбурга Дітмар Войдке з СДПН також поставив під сумнів переваги громадянина для українських біженців. Його міністр внутрішніх справ Міхаель Штюбген від ХДС стверджував, що соціальні виплати стали «гальмом для роботи». Тоді федеральний уряд відхилив вимоги про скорочення.
Автори літнього дослідження інституту не бачать соціальні виплати вирішальною причиною, яка заважає українським біженцям братися за роботу. Натомість вирішальними факторами є такі питання, як те, наскільки сильно регулюється ринок праці та доступ до догляду за дітьми та охорони здоров’я. Переважна більшість українських біженців від війни – жінки та діти.
https://www.zeit.de/politik/deutschland/2024-11/buergergeld-ukrainer-arbeitsmarkt-jobturbo-bundesagentur-fuer-arbeit
