Це був ще один сильний виступ Карен Міозґи в її другому шоу в новому форматі ARD talk у неділю ввечері. Минулої середи вона їздила до Києва, щоб взяти інтерв’ю у президента України Володимира Зеленського. Він був вражаюче м’яким щодо канцлера Олафа Шольца, який вагався щодо доставки крилатих ракет Taurus, погрозливого президента США Дональда Трампа та дезертирів з України за кордоном. Але спершу російськомовна ведуча перевірила українського президента на можливу втому від війни в його країні, адже незадовго до приїзду до Києва вона стала свідком ракетної тривоги та зустріла киянку, яка, плачучи, просто сказала, що ці «Виснаження і терор» не повинні тривати. Зеленський сказав, що спілкується з людьми у своїй країні, вони не хочуть втрачати свої оселі, а згадана жінка «сильна», він вдячний їй, що є різниця між плакати в Україні та «бути сильним за кордоном».
Для Міозґи було важливо запитати про 200 000 українців призовного віку, які живуть у Німеччині, про те, чи варто переконувати їх повернутися. Зеленський пояснив, що Україна, як демократична держава, поважає багато рішень і причин перебування за кордоном. Щодо обговорюваного можливого скорочення пільг українцям призовного віку, які не хочуть повертатися, Зеленський сказав: «Це рішення вашої держави». Неприпустимо, щоб українці ухилялися від сплати податків. Він не закликає Олафа Шольца, що він має повернути людей: «Ніхто не може нас повернути або переконати повернутися». Крім того, Україна з 880 тисячами солдатів має майже мільйонну армію, близько 30 мільйонів людей працюють в країні і, за оцінками, шість-сім з половиною мільйонів українців виїхали за кордон. Але всі вони захищали українців.
Президент Зеленський як популіст?
Таку оцінку керівник київської студії ARD Василь Голод пізніше дещо прояснив: «Президент любить говорити популярні речі», – сказав Голод, а більш негативні рішення, як-от щодо нового закону про мобілізацію, він залишає іншим, Міністерству оборони чи військовим. Зараз є питання про справедливість в країні, коли виснажених солдатів на фронті не замінюють, а інші відкуповуються від військової служби. Однак Сабіна Фішер, політолог і другий експерт у студії, також підтвердила ознаки втоми від війни з боку росії. Путін веде «жорстоку війну на виснаження», в якій десятки тисяч його солдатів «посилають на смерть» в такі міста, як Бахмут і Авдіївка. Той факт, що дружини мобілізованих чоловіків тепер заснували мережу і висловлювалися критично, а також те, що м’яка антивоєнна риторика опонента Путіна на виборах та опозиційного діяча Бориса Надєждіна зустрічає підтримку в росії, є ознакою втоми від війни.
Але повернемося до Зеленського. Спочатку його стосунки з канцлером Олафом Шольцем описували як напружені; Міосґа говорила про ворожнечу. Мабуть, про це вже не йдеться: «Канцлер тепер краще зрозумів речі, краще зрозумів мене і Україну», – сказав Зеленський. Він зрозумів, що Путін – це не просто ім’я, а загроза, яка може спровокувати третю світову війну нападом на НАТО в Німеччині, на кордонах, у Польщі, Прибалтиці чи інших державах. «З огляду на це Олаф відчув себе не просто канцлером Німеччини, а одним із лідерів Європи. Тому його кроки є кроками лідера». На запитання, чи є він близьким другом Шольца, Зеленський відповів, що на це ще не вистачило часу. Вони абсолютно різні ментально, але мають спільну мету – встановити мир. Щодо «ні» Шольца поставкам крилатих ракет «Таурус», Президент України зазначив, що Шольц не вирішує це одноосібно. Ця тема також обговорювалася в телефонній розмові з Шольцом, він не захотів повідомляти подробиці: «Є багато речей, які я не можу вам сказати публічно». Після негативного рішення Бундестагу щодо Taurus він сподівається на «інше рішення». До речі, його розчарував «не Олаф», а політика Німеччини, яка змирилася з окупацією Росією українського Криму. У 2014 році канцлером була Ангела Меркель (ХДС). «Я б очікував, що Німеччина, як провідна країна, змусить Росію сісти за стіл переговорів, дасть їй зрозуміти, що це не правильний шлях і що вона не повинна нехтувати міжнародним правом». Зеленський також уникав будь-якої критики на адресу можливого президента США Дональда Трампа, який, як очікується, скоротить допомогу США Україні після перемоги на виборах у листопаді. Переважна більшість демократів і республіканців хочуть і надалі підтримувати Україну: «Політика США не залежить від однієї людини». Однак пасивність США чи відсутність допомоги були б поганим сигналом. Зеленський заявив, що знайде спосіб діалогу з Трампом: «Якщо він покаже мені формулу, як досягти миру за 24 години, то я буду щасливою людиною».
Щодо можливої «угоди» між Україною та Росією – відмови від Донбасу та Криму? – політолог Фішер, однак, була налаштована скептично: якби Росія погодилася на припинення вогню, це не означало б, що російська війна закінчилася. Дестабілізація України триватиме, імперіалістичний порив Путіна залишиться. Кореспондент ARD Голод висловив подібне занепокоєння: люди в Україні зараз стурбовані «щоденним виживанням», але вони дуже уважно прислухаються до російських ЗМІ з їхньою «геноцидною риторикою», в якій Україні відмовляється в її праві на існування та цінності, на власну свободу вираження поглядів. За одностайними думками, Путін порушив багато домовленостей і розуміє лише мову сили.
У студійній сесії роль захисника канцлера зіграв співголова СДПН Ларс Клінґбайль. Законно, що він все ще переглядає рішення щодо ракет Taurus. Однак заяву Олафа Шольца про те, що Німеччина є лише державою середнього рівня, Клінґбайль бачить зовсім не так. Це не критика Шольца. «Ми доповнюємо один одного», – сказав Клінґбайль: «Якщо такі держави, як росія, Китай і США з президентом Трампом, визначають події в міжнародних відносинах, тоді Німеччина має лідирувати, ми маємо бути в авангарді». Трамп для Клінґбайля є загрозою безпеці.
