Десь між 8 і 13 жовтня сім кораблів Тихоокеанського флоту Росії пройшли з портів Чхунчжин, Хамхун і Мусудан у Північній Кореї до Владивостока, Росія. На борту перебували 1500 північнокорейських спецпризначенців.
Це авангард початкового контингенту, що потенційно може складати 11 000 північнокорейських військових, які мають посилити більш широку війну Росії проти України. І вони є останнім і найстрашнішим нагадуванням про те, що війна точиться не лише між Росією і Україною.
Лінію перейдено, і незабаром війська третіх сторін опиняться на території України. Інші країни по обидва боки можуть наслідувати цей приклад: такі дії вже пропонували британські та французькі політики. Зараз це глобальна війна, потенційно світова війна. Очевидно, що російські лідери та їхні союзники в Ірані, Північній Кореї і – меншою мірою – Китаї розуміють ставки. Менш очевидно, що це розуміють союзники України в НАТО.
Ці 1500 північнокорейських спецназівців – не перший внесок Пхеньяна у військові зусилля Росії. Північна Корея також продала Росії артилерійські боєприпаси, балістичні ракети КН-23 і протитанкові ракетні комплекси. Поряд з Іраном, Північна Корея є промисловим спонсором Росії – і це головна причина, чому російські збройні сили ще не вичерпали критично важливе обладнання, оскільки їхня війна триває вже 32-й дорогий місяць.
Але надсилаючи людей на додаток до зброї, Пхеньян робить відкритим те, що до цього часу було здебільшого прихованим. І це допомагає вирішити одну з найсерйозніших російських проблем воєнного часу: зростаючий дефіцит живої сили. Вже близько року російські військові втрачають в середньому понад тисячу осіб на день вбитими і пораненими. У той же час Кремлю вдається вербувати близько 30 000 нових солдатів на місяць.
Різниця між втратами і набором становить постійно зростаючий дефіцит військ. Російський уряд міг би додати спеціальний призов до звичайного щорічного призову, але це настільки політично токсично, що навіть авторитарний режим російського президента Володимира Путіна неохоче віддає наказ про його проведення.
Запасні війська мають звідкись взятися. Схоже, що цим місцем є Північна Корея.
Це не означає, що ці 1500 північнокорейських спецпризначенців або 9500 додаткових північнокорейських військових, що йдуть за ними, будуть сидіти в окопах уздовж 700-мильної лінії фронту більш широкої війни. Більш вірогідно, що спочатку вони відіграватимуть допоміжну роль за лінією фронту.
Але це розрізнення не має суттєвого значення, оскільки 11 000 північнокорейських військ підтримки можуть звільнити 11 000 росіян, які будуть воювати в якості піхоти. Звичайно, 11 000 додаткових солдатів ледве вистачить на два тижні при нинішньому рівні втрат в Росії. Це викликає зловісну перспективу: що може прибути набагато більше північнокорейців.
Зростаюча роль Північної Кореї у російсько-українській війні загрожує втягнути у конфлікт і Південну Корею. Хоча Південна Корея вже підтримує Україну гуманітарною допомогою – і, як повідомляється, продала Сполученим Штатам мільйон артилерійських снарядів для подальшої передачі Україні – Сеул неохоче постачає зброю безпосередньо до Києва.
Це може змінитися. На екстреному засіданні Ради національної безпеки цього тижня високопосадовці Південної Кореї назвали північнокорейську підтримку військових зусиль Росії «серйозною загрозою безпеці» і пообіцяли у відповідь посилити свою участь в Україні.
Південна Корея виробляє одну з найкращих у світі зброї – зокрема, танки та артилерію. Можливо, незабаром ми побачимо цю зброю на лінії фронту в Україні. Але чи оцінюють союзники України в НАТО ескалацію війни так само, як це робить Південна Корея?
Відбулося певне послаблення іноземної підтримки України саме в той момент, коли Україна потребує більшої підтримки, а не меншої. Українські військові нещодавно сформували 14 нових бригад, що становить 10-відсоткове збільшення структури наземних бойових сил. Але уповільнення іноземної допомоги означає, що 10 бригадам не вистачає важкої техніки, заявив президент України Володимир Зеленський.
Можливо, південнокорейська допомога заповнить цю прогалину. Але Київ не повинен будувати свою стратегію, виходячи з того, що Південна Корея розуміє наслідки дедалі більш глобальної війни більше, ніж країни НАТО.
https://www.telegraph.co.uk/news/2024/10/23/ukraine-war-global-korea-iran-russia-nato-escalation/
