Звичайно, незважаючи на успішне захоплення території в російському Курську, Україна далека від перемоги у війні. Особливо в основному місці бойових дій, на Донбасі, саме росія може претендувати на успіх цього літа. російська армія забирає там квадратний метр за квадратним метром, що коштує великої крові. І те, що київські війська йдуть від Курська до Москви і таким чином вирішують війну, взагалі примарно.
Тим не менш, після початку українського наземного наступу на Курську майже три тижні тому, нарешті знову з’являється надія. Враховуючи залежність Києва від морального духу своїх військ і від Заходу, вторгнення дорівнює подвійному визвольному удару. Сигнали, які надсилаються світу з Курська, безпомилкові. З одного боку: ми все ще здатні атакувати. З іншого боку: дайте нам зброю і дайте нам використовувати її, як вважаємо за потрібне – і ми переможемо.
Те, що Україна навіть пішла на ризикований наземний наступ, також пов’язано з коливаннями західних партнерів. Оскільки українській армії не вистачає засобів, щоб завдати сильних ударів по росії на відстані – ключових крилатих ракет Taurus, їй не залишалося нічого іншого, як поставити все на карту. Якщо Захід прислухається до сигналів і надішле Україні те, що їй потрібно, ризик буде того вартий.
https://www.derstandard.at/story/3000000233516/in-kursk-hat-die-ukraine-alles-auf-eine-karte-gesetzt
