Саміт ЄС із лідерами країн Західних Балкан, на якому буде підтверджено перспективи їхнього членства

Макрон, Мерц і фон дер Ляєн серед тих, хто має зібратися в Чорногорії для обговорення питань інтеграції шести країн Європейські лідери намагатимуться продемонструвати шести країнам Західних Балкан, що у них є реальні шанси одного дня приєднатися до ЄС, незважаючи на розбіжності щодо того, як підходити до розширення блоку з 27 членів.

Еммануель Макрон, Фрідріх Мерц, Джорджія Мелоні та Урсула фон дер Ляєн входять до числа понад 30 лідерів, які, як очікується, зберуться в п’ятницю на приморському курорті Тіват у Чорногорії для проведення переговорів на вищому рівні.

Основна увага буде приділена більш глибокій інтеграції шести балканських країн, серед яких Чорногорія та Албанія, в єдиний ринок ЄС, що прокладе їм шлях до вступу в блок.

«Прихильність Європейського Союзу до Західних Балкан є реальною. Настільки ж реальною, як і можливість розширення», – заявив на початку цього тижня в Сараєво президент Європейської ради Антоніу Коста.

Коста охарактеризував розширення ЄС, на тлі змагання Росії та Китаю за вплив у регіоні, як «геостратегічний інтерес для Європи» та «інвестицію у мир, стабільність і безпеку нашого континенту».

Саміт відбувся після того, як новий уряд Угорщини зняв вето на перехід України до наступного етапу переговорів з ЄС — крок, який інсайдери назвали історичною віхою.

Рішення Петера Мадяра, ухвалене в середу, дає змогу Україні та Молдові розпочати переговори наприкінці цього місяця щодо перших розділів правил ЄС — розділу, присвяченого верховенству права та демократичним стандартам.

Ці дві східноєвропейські країни отримали прискорений статус кандидатів у члени ЄС після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Однак інституції ЄС прагнуть показати шести країнам Західних Балкан, що вони не відстають.

Чорногорія, яка сподівається стати 28-ю державою ЄС до 2028 року, є найпросунутішою у своїх прагненнях до членства, що спонукає існуючих членів вводити запобіжні заходи щодо нових членів.

Газета The Guardian повідомила на початку цього місяця, що новим державам-членам можуть бути відмовлені права вето на кілька років, щоб запобігти повторенню ситуації з колишнім прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який підтримував Росію та неодноразово блокував рішення ЄС.

Брюссель розглядає Албанію як наступну країну, яка, ймовірно, приєднається до ЄС, хоча уряди деяких країн ЄС мають сумніви щодо її прогресу у боротьбі з організованою злочинністю.

Тим часом надії Північної Македонії, Косово та Боснії і Герцеговини затьмарюються внутрішніми та зовнішніми політичними суперечками.

Сербія сприймається як країна, що віддаляється від ЄС під керівництвом свого автократичного президента Олександра Вучича, який жорстко розправився з антиурядовими протестувальниками та відмовився приєднатися до європейських санкцій проти Росії.

Фарук Башич, дослідник Брюссельського інституту геополітики, зазначив, що цей регіон більше не є периферійним для ЄС, а є стратегічним пріоритетом.

«Війна в Україні самотужки переосмислила, що таке європейське розширення і для чого воно потрібне».

Хоча традиційна логіка розширення ЄС полягала в тому, що «ви пристосовуєтеся до цінностей та принципів ЄС і зрештою приєднуєтеся», зазначив Башич, кандидатура України — надана протягом чотирьох місяців у 2022 році — продемонструвала «справжню геополітичну нагальність, якої ми раніше не бачили».

Лідери ЄС розходяться в думках щодо того, коли і як Україна має приєднатися.

Німецька пропозиція щодо надання Україні асоційованого членства – по суті, представництва в інституціях ЄС без права голосу, як крок до повного приєднання – була негативно сприйнята в Києві та деяких країнах ЄС.

Берлін вважає, що план асоційованого членства – представлений у листі Мерца до фон дер Ляєн та Кости – є безпрецедентною та щедрою пропозицією, яка прискорить шлях України до вступу в ЄС, попри негласну неохоту деяких держав-членів, зокрема Франції.

Незважаючи на ці запевнення, деякі держави-члени ЄС мають сумніви.

Один високопоставлений дипломат ЄС заявив, що німецькі пропозиції щодо асоційованого членства є «замінником» вступу України до ЄС, що зробить це «майже неможливим».

«Це зменшить бажання рухатися вперед і шукати рішення», — сказав він.

Хоча шлях України до членства в ЄС вважається унікальним через її статус країни, що перебуває у стані війни, та колосальні потреби у фінансуванні післявоєнного відновлення, ставлення до неї, ймовірно, вплине на Західні Балкани.

Один із чиновників ЄС зазначив, що «люди недооцінюють досягнутий прогрес», посилаючись на перше засідання технічної групи, якій доручено підготувати проект договору про вступ Чорногорії минулого місяця.

«Це насправді щось надзвичайно реальне, що запускає відлік часу до наступного вступу до Європейського Союзу».

Джерела також застерегли від очікування нових гучних оголошень щодо переговорів про членство в п’ятницю, натякнувши, що основна увага буде зосереджена на тому, як ЄС може реально змінити життя людей у регіоні.

Напередодні саміту Рада ЄС формально затвердила рішення про початок переговорів щодо скасування плати за роумінг у країнах Західних Балкан.

Скасування плати за роумінг, яке часто називають одним із успіхів ЄС, буде поширене на країни Західних Балкан за умови їхнього прийняття відповідного законодавства ЄС та проведення подальших переговорів.

Хоча дата введення цієї політики ще не визначена, вона надасть європейським громадянам взаємні переваги у вигляді можливості дзвонити, надсилати SMS та користуватися мобільним інтернетом без додаткових витрат під час подорожей у Європейському економічному просторі або шести країнах Західних Балкан.

План «роумінг як вдома» є частиною ширшої стратегії поступової інтеграції Західних Балкан у єдиний ринок ЄС.

Наприклад, кілька балканських країн приєдналися до схем у рамках єдиної зони платежів у євро, яка гармонізує електронні платежі, дозволяючи споживачам використовувати лише один рахунок і картку під час здійснення платежів у євро.

Джерело: www.theguardian.com/world/2026/jun/05/eu-summit-montenegro-western-balkan-countries-membership-enlargement